ПолітикаМіжнародні відносини

Карти скинуті, маски не знято: які висновки напрошуються після переговорів Байдена з Путіним

13:03 08 гру 2021.  1150Читайте на: УКРРУС

У вівторок, 7 грудня, президент США та незмінний господар Кремля провели двогодинні переговори щодо відеозв'язку. Ключовою темою бесіди глав двох держав стало накопичення російських військ поруч із кордоном України та занепокоєння Заходу щодо можливого вторгнення РФ до нашої країни. Чи вдалося Байдену та Путіну знайти переговорні точки дотику — розбиралася Lenta.UA.

Російський президент виходив на зв'язок зі своїм американським колегою, перебуваючи у своїй сочинській резиденції, тоді як американський лідер віддав перевагу спеціальному переговорному кабінету в Білому домі.

Переговори Байдена і Путіна тривали рівно дві години щодо нового засекреченого зв'язку. Президенти спілкувалися строго тет-а-тет. Навіть основна команда для подібних розмов – помічники та ад'ютанти – після вітальних промов перемістилися до сусідніх кабінетів. Хазяїн Білого дому взагалі не став запрошувати журналістів, а ВВП - дав «добро» на протокольну зйомку.

Читайте також: Ленінградські гопники перемагають: що показала Україні розмова Путіна та Байдена

Переговорний старт був запланований на 17:00 за Києвом, проте connect відбувся на сім хвилин пізніше. Після короткого привітання Байден сказав Путіну: «На жаль, минулого разу ми не побачилися на (саміт - ред.) G20. Я сподіваюся, що коли ми побачимось наступного разу, це буде особиста зустріч».

Незадовго до початку переговорів «голос» Путіна Дмитро Пєсков із демонстративною вагою розповідав журналістам, мовляв, президенти самі визначать тривалість віртуального рандеву. Хто, як і згодом визначав можна лише здогадуватися, але факт залишається фактом: переговори тривали дві години. Зазначимо, що нещодавня розмова президента США в аналогічному відеоформаті з лідером КНР Сі Цзіньпіном тривала три з половиною години.

Москва називала головними темами переговорів реалізацію домовленостей, яких Байден і Путін досягли в ході літньої зустрічі в Женеві, а також «плачевний», за словами Пєскова, стан російсько-американських відносин. Білий дім, у свою чергу, заявляв, що Байден наголосить на занепокоєнні Вашингтона військовою активністю Росії на кордоні з Україною і «підтвердить підтримку Сполученими Штатами суверенітету та територіальної цілісності України». Так воно за фактом і сталося - американський лідер неодноразово, як свідчить підсумковий прес-реліз Білого дому, висловлював «глибоке занепокоєння та стурбованість», закликаючи до деескалації та повернення до дипломатії. У Кремлі ж відрапортували, що «переважне місце у розмові зайняла проблематика, пов'язана із внутрішньоукраїнською кризою та відсутністю прогресу у виконанні Мінських домовленостей».

«Президент Росії на конкретних прикладах проілюстрував деструктивну лінію Києва, спрямовану на повний демонтаж Мінських угод та домовленостей, досягнутих у «нормандському форматі» і висловив серйозне занепокоєння щодо провокаційних дій Києва проти Донбасу», - заявили у путінській Адміністрації.

Російська сторона також підтвердила, що Байден у розмові попередив про санкції, які США будуть готові застосувати у разі загострення на кордоні з Україною.

Але в цьому випадку особливу увагу слід звернути навіть не на санкції, які, як показує практика, діють на РФ як на мертвого припарки, а на такі слова Путіна: «Сьогодні НАТО робить небезпечні спроби освоєння української території та нарощує військовий потенціал біля кордонів Росії. Тому Російська Федерація серйозно зацікавлена в отриманні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що виключають розширення НАТО у східному напрямку та розміщення у суміжних з Росією державах ударних наступальних систем озброєнь».

Тобто, як бачимо, Путін максимально підвищує ставки, вимагаючи документально завірених гарантій не ухвалення України до НАТО в обмін на умовний спокій на Донбасі. Про Альянс у Байдена за фактом його бесіди з головним мешканцем Кремля не стали говорити, але й того, що видали на гора в Кремлі достатньо, щоб на Банковій оперативно включили в режим нон-стоп всі комунікаційні канали з країнами-членами НАТО і переконували партнерів у важливості для України збереження євроатлантичного курсу.

На даний момент в Офісі президента таких рухів не спостерігається. Поки Байден вів віртуальну бесіду з Путіним, Зеленський… ввів у дію рішення РНБО щодо санкцій проти номінальних власників літаків, які літали з Києва до Москви. Загалом таких лайнерів у Радбезі нарахували п'ять, один із них належить куму Путіна та одному з лідерів ОПЗЖ Віктору Медведчуку.

«США та Росія домовитися про щось конкретне по Україні саме зараз вкрай складно, якщо взагалі можливо. Цілком імовірно, що йдеться лише про збереження тендітної рівноваги на Донбасі, коли обидві сторони не роблять якихось дій, здатних його - рівновагу - порушити. Якщо це призведе хоча б до часткового зниження напруженості на українсько-російському кордоні, то можна буде навіть говорити про позитивні наслідки онлайн-переговорів президентів США та Росії. Але є в мене відчуття, що Росія зберігатиме значний контингент своїх військ біля нашого кордону та найближчими місяцями. На всякий випадок. А раптом у нас виникне енергетична криза, чи стане дуже неспокійно у політичному плані, і тоді буде привід та можливість для локальних військових операцій «для захисту російськомовного населення». Тому не варто розслаблятись ні нам, ні нашим західним партнерам», - коментує підсумки переговорів американського та російського лідерів політолог Володимир Фесенко.

У свою чергу, асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко, аналізуючи постпереговорний багаж офіційних Вашингтона та Москви, наголошує: «Схоже, що Путін перевіряє реакцію Заходу. Він поки що нічого не зробив нічого такого, за що можна було його карати та накладати нові санкції. Як би не нагніталася ситуація, ймовірність ескалації на кордонах України є надзвичайно низькою. Тільки у разі якоїсь неконтрольованої та екстраординарної події, яка створить ланцюгову реакцію, може вийти якесь масштабне загострення. У решті випадків ескалація не відповідає жодним стратегічним інтересам Росії і має дуже високу ціну. Сенсу у вторгненні немає. Погрожувати Путін може, але йти на ескалацію буде для нього дуже дорого».

Для Путіна важливим є сам факт переговорів на рівні зі Сполученими Штатами, - переконана керівниця програм безпеки та зовнішньої політики центру «Українська призма» Ганна Шелест. «За сім років російсько-української війни Путін завжди намагався перевести вирішення ситуації з Україною у діалог «Вашингтон-Москва». І сьогодні більшість поступок він хоче не від Києва, а від Вашингтона. Дуже важливо, щоб Путін нарешті зрозумів ціну вторгнення, що для нього такий крок буде невигідним і матиме тяжкі наслідки. І хоча розмова Байдена та Путіна проходила у закритому режимі, можна однозначно стверджувати, що вона була вкрай непроста, про що свідчив настрій американського президента. Коли його днями журналісти запитували про Україну, він дуже різко відповідав про так звані червоні лінії Кремля. Тобто було видно, що він не любить, коли на нього намагаються тиснути «кегебешними» методами», - резюмує Шелест.

Які тактичні вербальні методи використатиме під час завтрашньої розмови з Байденом президент Зеленський, покаже час. Проте експерти переконані, що, незважаючи на помітне послаблення позиції США щодо санкційного тиску на Nord Stream-2, розганяти «зраду» господарю Банкової все ж таки не слід.

«Чому нам не варто розчаровуватись після відеопереговорів президента США з президентом РФ? Тому що наш головний союзник США чітко та однозначно підтвердив: ми з Україною, а Україна – незалежна та суверенна держава. Тому що президент Байден особисто залучив на підтримку України надалі лідерів Великої Британії, Франції та Єврокомісії.
Тому що президент США підготував жорсткий пакет заборони широкомасштабної агресії Росії і прямо доніс це Путіну. Це і є головним результатом для нас від розмови президентів США та Росії. Це дії нашого союзника, які заслуговують на повагу, на підтримку нас, України тут і зараз», - зазначає екс-глава СБУ і чинний нардеп від «Батьківщини» Валентин Наливайченко.

Не слід, до речі, забувати і про військову допомогу США. Цього року Київ отримав кілька фінансових та матеріальних траншів. Півтора місяці тому США передали три партії військової допомоги літаками, а тиждень тому до портів Чорного моря прибули два патрульні катери типу «Айленд». Потрібно зазначити, що військова допомога від Вашингтона не лише триває, а й за окремими статтями збільшується. Інше питання, що якщо справді відбудеться широкомасштабний напад з боку РФ, комунікаційні коридори необхідно буде гранично оперативно розширювати. Для України вкрай важливими будуть як мінімум розвідувальні дані, які є у Сполучених Штатів та супутникові знімки, оскільки у сучасній війні оперативна якісна інформація – важлива ланка. У цьому контексті важливо відзначити, що цілком можливо завтра, за підсумками телефонної бесіди Зеленського та Байдена ми не почуємо нічого кардинально нового і сторони лише зафіксують усім відомі позиції. Однак це зовсім не означає, що закулісна робота «тихою сапою» не проводиться. Наприклад, за даними видання Foreign Policy, вже найближчим часом в Україні нарешті з'явиться повноцінний посол США і Байден зупинить свої вибори на Бріджіт Брінк, яка з 2019 року очолює американську дипломатичну місію у Словаччині. До речі, зволікання із призначенням посла в Україні досвідчені американські дипломати та фахівці у сфері відносин зі Східною Європою вважають серйозним промахом адміністрації Байдена. Наприклад, Вільям Тейлор, екс-посол США називає вкрай серйозною помилку Білого дому з більш ніж дворічною відсутністю посла у Києві.

У ймовірного посла США в Україні Бріджіт Брінк є солідний досвід роботи в пострадянських країнах та державах східної Європи. Важливо відзначити, що у Тбілісі вона працювала якраз напередодні і під час російського вторгнення, а отже, вміє відрізняти спекулятивні загрози Путіна Україні від його реальних планів та можливостей.

Читайте також: Переговори Байдена та Зеленського перенесли: названо дату

Ромашова Наталя

Найпопулярніше