Кабмін підвищить тарифи на медичні послуги з 1 липня: що подорожчає

Кабінет міністрів планує підвищити тарифи на медичні послуги за трьома напрямками: екстрена допомога, інсульт та інфаркт міокарда. 

Відповідні зміни в програму державних гарантій медичного обслуговування 16 червня опублікували для громадського обговорення на сайті МОЗ. 

Тариф на екстрену медичну допомогу на період з 1 липня до 31 грудня буде збільшений з 11 661,24 грн до 16 393,70 грн; тариф на медичну допомогу при інсульті - з 19 332,31 грн до 26 947,00 грн; тариф на медичну допомогу при інфаркті - з 16 001,43 до 30 108,00 грн. 

Також вводиться додаткове, так зване перехідне фінансування для медичних установ, які за договорами з Національною службою здоров'я України отримають менше грошей, ніж в 2019 році. 

"Цей перехідний тариф суперечить закону, - коментує проект постанови генеральна директор Директорату медичних послуг МОЗ України Оксана Сухорукова. - Тому що Програма медичних гарантій - це про медичну послугу. У разі перехідного фінансування - за яку послугу платить держава, що отримує пацієнт? По факту це просто утримання установ, і не є медичною послугою". 

Сухорукова каже, що постанова потрапила до її директора вже в готовому вигляді від держсекретаря МОЗ. 

"Повноваження вносити пропозиції щодо тарифів - у НСЗУ, але ця постанова не розглядалася НСЗУ. Вона народилася десь в Міністерстві охорони здоров'я, але я навіть не знаю, хто саме її народив. Я зараз у відпустці, але знаю, що постанова надійшла в мій директорат вчора вже в готовому вигляді - від держсекретаря. Керівництво МОЗ дуже багато нарікає на те, що тарифи НСЗУ розраховувалися непрозоро, але в результаті ми отримали постанову по тарифам, які взагалі прораховувалися невідомо ким і як. Нові тарифи щодо інсультів та інфарктів - це не середньозважені тарифи. вони пораховані тільки на лікування одним методом, а інші методи, набагато дешевші і простіші, не враховані", - додала вона. 

Кошти, необхідні для реалізації запланованих змін, візьмуть з фонду боротьби з Covid-19. За інформацією видання LB.ua, це можуть також бути гроші з тих 15 млрд, які виділені Національній службі здоров'я на виплати установам, які надають допомогу хворим Covid-19. 

"Якщо це гроші, які виділені НСЗУ на Covid, то що ми будемо робити восени з хворими Covid? Ми бачимо, як змінюється ситуація і наскільки зросла кількість нових випадків", - говорить Оксана Сухорукова. Вона каже, що мова йде приблизно про 4 млрд грн. 

Сухорукова розкритикувала постанову і в першу чергу - закладену в ній підтримку закладів, які не впоралися з підготовкою до реформи. 

"На ці заклади з програми медичних гарантій забрали субвенцію 908 млн, щоб надавати їм підтримку протягом кварталу. Але ці 907 млн чомусь в постанові не враховані, і вона вводить дві такі дивні речі - план трансформації закладів, який стверджує МОЗ та моніторинг його виконання, який теж здійснює МОЗ. тобто заклади фактично переходять в режим ручного управління МОЗ. Ось я хочу зауважити, що трансформація закладів не має ніякого відношення до міністерства. У кожного закладу є його власник, який вирішує його долю і будує цю мережу на свій розсуд. Власники - це місцева влада. МОЗ не має права втручатися, у нас на сьогоднішній день відбувається реформа децентралізації. Це є зазіханням на повноваження місцевої влади ", - підкреслила Сухорукова. 

Нагадаємо, що 1 квітня в Україні розпочався другий етап медреформи. Тепер всі медичні послуги оплачує Національна служба здоров'я (НСЗУ) за тарифами, затвердженими Кабміном в програмі медичних гарантій. Пацієнти більше не прив'язані до районної поліклініки, і з напрямком від лікаря первинки можуть піти туди, де чекають отримати більш якісну послугу. 

На початку травня президент Володимир Зеленський заявив, що не може допустити другий етап медичної реформи в її нинішньому вигляді, тому що багато лікарень отримають менше грошей, ніж в минулому році. 

За даними НСЗУ, 954 установи з тих, які підписали контракт, повинні були отримати більше коштів, ніж в 2019 році з державного бюджету. Різниця складала від 4 тисяч гривень до 277 мільйонів. Ще 176 установ повинні були отримати до 10% менше, ніж отримали в минулому році коштів з субвенції. 107 установ - від 10 до 30% менше. 331 установа - менш ніж 50% від субвенції з держбюждету-2019.

Нагадаємо, Львівська облрада ліквідувала дві обласні лікарні.

Читайте також: Стало відомо, скільки в Україні будуть коштувати пологи і операція

Фото: LB.ua