Інфекціоніст Голубовська спробувала уникнути відповіді на питання про причини високої смертності українців від коронавірусу

Місяць тому на сайті Союзу споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення була опублікована моя стаття : "Хто відповість за понад 90 тисяч смертей від Covid-19 – укладачі протоколів, чиновники чи "експерти"?", пише для сайту Medoboz голова правління Спілки споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення Владислав Онищенко.

За цей час з приводу проблем та питань, поставлених мною у цьому матеріалі, ніщо не зрушило ні на йоту. Кількість смертей підійшла до страшної "психологічної позначки" у 100 тисяч.

Читайте також: В Україні розпочинається випробування препарату від коронавірусу

І в тому, що на запитання за місяць не з'явилося жодної реакції, я бачу трагічне підтвердження того, що кількість жертв пандемії впевнено зростатиме і надалі. А наша країна, де боротьбою з вірусом займаються чиновники, а не вчені, залишиться за рівнем смертності у світових лідерах.

Нагадаю, що у матеріалі "Хто відповість за більш ніж за 90 тисяч смертей від Covid-19 – укладачі протоколів, чиновники чи "експерти"?", йшлося про кілька незрозумілих помилок та кроків, до яких вдалися особи, причетні до складання офіційного протоколу лікування коронавірусної хвороби, та чиновники МОЗ.

Про те, що в документ ввели противірусну терапію на початкових стадіях, але не вказали якими конкретно препаратами.

Про те, що протокол для хворих з перебігом хвороби в середній тяжкості досі передбачає взаємовиключні препарати – імуномодулятори та імуносупресори.

Що в новій інструкції до препарату Амізон дивним чином змінився механізм дії - з відомого вже 20 років інгібітору гемаглютиніну, що не має відношення до SARS-CoV-2, на "актуальний" - пригнічення РНК-полімерази, - що, як визнано, діє на цей вірус.

Зрештою - про те, що більшість противірусних лікарських засобів мають імуномодулюючі або імуностимулюючі властивості, небезпечні при Covid-19, але незважаючи на вимоги, робоча група МОЗ не змогла перевірити ці препарати на небезпечний механізм дії – можливість викликати гіпореактивність (тимчасовий параліч) імунної системи.

Ці питання здаються не просто гарячими – вони є без перебільшення доленосними для кожного громадянина України. Але, на подив, особи, які мають дати відповідь - вдають, що нічого не відбувається, "У Багдаді все спокійно"... Хоча насправді це не так - доказом є емоційна реакція однієї з головних фахівців МОЗ, яка приймала та приймала активну участь у формуванні офіційного протоколу – Ольги Голубовської. Яка, щоправда, обмежилася відповіддю у ФБ на кшталт "сам дурень!", замість наукової дискусії…

Хоча питання в контекст матеріалу були задані, на мою думку, цілком зрозуміло і системно.

Але, враховуючи відсутність належної реакції, вважаю за необхідне виділити найважливіші питання та ще раз поставити їх пані Голубовській у публічному форматі. З надією на професійну відповідь, а не образливі репліки у соцмережах.

Отже:

1. Чому на ухвалення рішення про доцільність ранньої противірусної терапії амбулаторно (в домашніх умовах) пішло майже 2 роки? Чим можна пояснити таку "швидкість" прийняття рішень при тому, що логічність та доцільність такої терапії абсолютно зрозуміла з медичного погляду - Ви особисто неодноразово це підтверджували.

2. Як можна пояснити відсутність у оновленому протоколі назв конкретних препаратів для ранньої противірусної терапії? Як сімейний лікар має дешифрувати пункт протоколу "Розгляньте противірусний препарат" без вказівки – який саме? За якою логікою має діяти лікар? Враховуючи показання "ГРВІ та грип" чи шукати відповідні механізми прямої противірусної дії на коронавірус, скажімо, інгібітори РНК-полімерази? Отже, чому протокол у цій частині вийшов "безіменним"?

3. Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що застосування препаратів прямої противірусної дії після досягнення максимального вірусного навантаження на організм (стадія Covid-19) – не має сенсу і навіть шкідливо?

4. Чи згодні Ви з тим, що майже всі противірусні препарати мають імуномоделюючі або імуностимулюючі властивості? І що це несе у собі ризики при хворобі Covid-19?

5. Чи маєте Ви інформацію про те, чому дослідження препаратів противірусної групи на гіпореактивність (рефрактерність) не були проведені, незважаючи на створення ще 7 років тому робочої групи МОЗ саме з метою вивчення безпеки лікарських засобів, що мають імунотропну дію?

6. Чи вважаєте Ви логічним, доцільним та безпечним одночасне застосування імуносупресорів та імуностимуляторів або імуномодуляторів (противірусні лікарські засоби з імунотропною дією) як це випливає з офіційного протоколу лікування Covid-19)?

7. Поясніть, будь ласка, свої мотиви участі в рекламній кампанії препарату "Амізон", якщо Ви не брали безпосередньої участі у його доклінічних та клінічних дослідженнях?

8. Чим Ви можете пояснити заміну в "Амізон-макс" одного механізму дії - інгібітор гемаглютиніну ( згідно з "допандемічною" інструкцією ), на інший - інгібітор РНК-полімерази (за затвердженою новою інструкцією )? Чи означає це, що багато років препарат продавався з неправдивим механізмом дії? Чи означає це, що новий механізм дії настільки ж достовірний і вивчений, як попередній?

9. Прокоментуйте, будь-ласка, як і чому з нової редакції інструкції в Амізон зникла згадка про механізми дії – інгібітор гамаглютинину та індуктор ендогенного інтерферону (тобто імуностимулятор)? Може, виробник змінив склад діючої речовини в "Амізон-макс"? Якщо не змінював – що це?

10. З урахуванням Ваших тверджень про те, що противірусна терапія повинна застосовуватися чим раніше, тим краще – чи вважаєте Ви достовірними результати клінічних досліджень противірусних препаратів, які проводяться серед хворих із середніми ступенями тяжкості Covid-19, коли досягнуто практично максимального вірусного навантаження? Яким чином у таких умовах вивчалася дія препарату на вірус – у той час, коли вже спровоковані патогенетичні процеси та хворий потребує зовсім іншої терапії?

Вважаю, що ці моменти мають бути пояснені, бо йдеться про безпеку та життя людей. У зв'язку з цим відсутність реакції на першу публікацію можна вважати певною мірою показовою та продиктованою страхом та небажанням усіх причетних привертати до цієї теми додаткову увагу.

Але навіть незважаючи на те, що укладачі протоколів та інструкцій чомусь воліють тихо сидіти та ігнорувати незручні питання, вони так чи інакше виникнуть. Нова хвиля захворюваності прийде з такою самою ймовірністю, з якою навалювалися попередні.

І якщо рівень летальності не падатиме, а відповідей на вищенаведені питання не буде – це буде одно явці з повинною для всіх, хто визначає дії держави під час пандемії. Тобто визнанням власної провини у десятках тисяч смертей. Генпрокуратурі залишиться лише правильно кваліфікувати цей злочин.

Фото: medoboz

Важливо! Матеріал підготовлений на підставі останніх, науково перевірених та актуальних досліджень у сфері медицини. Матеріал, підготовлений журналістом «Lenta.UA», має виключно інформаційний характер і не є закликом до дії чи підстави для встановлення медичного діагнозу. Всі рішення щодо здоров'я повинні бути обов'язково узгоджені з Вашим лікарем, закликаємо обов'язково звертатися до фахівців.

Читайте також: ВООЗ схвалила нові препарати для лікування коронавірусу