ПолітикаВійна

Хвилі війни: коли «наїсться» Путін

14:06 07 кві 2022.  4381Читайте на: УКРРУС

У ніч проти четверга, 7 квітня, президент Володимир Зеленський опублікував чергове відеозвернення до українців, де, крім того, що дав оцінку поточної ситуації на фронті, спроектував подальший розвиток подій. Про що сказав глава держави, що вирішив залишити за кадром і чи варто на сповненому різними ситуативними «конструкціями» військовому маршруті чекати крутих поворотів, а також ворожих піків — розбиралася Lenta.UA.

У своєму свіжому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що після Бучі прирівнювати до нацистів у світі будуть не лише російське керівництво, а й пересічних мешканців країни-агресора, яким Зе запропонував «вимагати закінчення війни». Зважаючи на те, що другі половинки «визволителів» спроможні вимагати хіба що тільки побутову техніку та одяг із захоплених в Україні будинків, заклик нинішнього господаря Банкової – не більше, ніж крик у порожнечу…

Президент, реагуючи вчора на черговий антиросійський букет санкцій Заходу, зазначив, що композиція буде незавершеною без присутності в ній однієї «квітки» - нафтового ембарго для РФ. Це своє побажання до іноземних союзників Зе аргументував тим, що введених обмежень «занадто мало» і вони є невідповідними тому, що сталося в Бучі та інших населених пунктах, розташованих у передмісті столиці. «Якщо ви не здатні відмовитись від російської нафти, то не варто було й займатися політичною діяльністю», - не називаючи конкретних імен (які, втім, усім відомі) звернувся Зеленський до лідерів, які блокують включення до нового санкційного пакета ембарго.

Читайте також: В Ірпені російські недолюди їздили танками по тілах українців

Нагадаємо, глави МЗС країн-членів ЄС недавно так і не змогли погодити повний зміст нового санкційного пакета щодо РФ, пославшись на «технічні причини». Очевидно, що причини, що стримують Євросоюз, лежать не лише в економічній площині, а й у спробі подивитися, якою траєкторією далі розвиватимуться військові події в нашій з вами країні. Логіка аналогічна тій, яка була на зорі війни, коли Києву не давали зброї доти, доки не стало ясно, що путінський бліцкриг накрився мідним тазом. Так і зараз: вводяться, та, безумовно, важливі санкції, проте смертельний удар по Кремлю у вигляді нафтового ембарго ЄС завдати не ризикує. У всякому разі, поки що як буде далі - дізнаємося вже найближчим часом.

Про те, як у цей найближчий час розвиватимуться події на фронті, лаконічно сказав учора президент, наголосивши, що Росія «затіяла новий, глобально-кривавий наступ на Донбасі». Готуючись до ймовірного загострення у цьому регіоні України, профільний віце-прем'єр Ірина Верещук закликала жителів Донецької та Луганської областей, а також деяких районів Харківської обл «якнайшвидше евакуюватися до масштабного наступу російських військ».

Незабаром після заяви пані Верещук голова Харківської ОДА Олег Синегубов уточнив, що про евакуацію населення Харкова та більшу частину області не йдеться. За його словами, влада та ЗСУ просять залишити свої будинки лише мешканців двох районів у напрямку Ізюму, який нещодавно захопили російські війська і за який тривалий час йшли запеклі бої. Як відомо, це невелике місто, де до війни мешкало близько 46 тис. осіб, - важливий транспортний вузол, він знаходиться на шляху з Харківської області до Донецької, зокрема, до важливого Слов'янська.

Як відомо, протягом останнього тижня путінські «штики» залишили Київську та Чернігівську області. Кремль заявив, що це було зроблено як жест доброї волі, щоб підвищити довіру під час переговорів. Водночас експерти переконані, що насправді російська армія зазнала значної поразки під Києвом, втратила надію захопити українську столицю і вирішила сконцентрувати свої зусилля на спробах взяти під контроль всю територію Донецької та Луганської областей.

Згідно з опублікованою в середу ввечері оцінкою українського Генштабу, окупанти «продовжують підготовку до наступальної операції на сході України та намагаються прорвати оборону Об'єднаних сил на Донецькому напрямку».

За словами голови Луганської військової адміністрації Сергія Гайдая, зараз триває активне стягування російської техніки та військових, а наступ може розпочатися вже через 3-4 дні.

«З рішенням про завчасну евакуацію мешканців Луганської та Донецької областей, не можна не погодитись. Ми точно знаємо, що максимум через тиждень там буде, дуже гаряче. Тому про свою безпеку всім, хто не триматиме в руках зброю, слід подумати вже сьогодні», - зазначає екс-нардеп і колишній в.о. генпрокурора Віктор Чумак, який, за його ж визнанням, щільно спілкується зі співробітниками профільних «контор» і має повну картину того, що відбувається за лаштунками війни і що відбуватиметься в найближчому майбутньому у всіх на очах.

«CNN повідомило, що на думку західних військових та дипломатів Путін ще не відмовився остаточно від наступу на Київ. І це може статися, якщо російські війська здобудуть повну перемогу у битві за Донбас. Ключове слово у цій новині «якщо». Абсолютно всі вже стільки часу говорять про можливий наступ на українські сили в зоні ООС з метою їхнього оточення, що напрямки цього оточення не знає лише хіба що сліпоглухонімий. А наш ГШ, він не просто генеральний, він ще й геніальний. Тому я впевнений, що для «радянських стратегів» точно буде знайдено кошти, які стануть для них несподіваним сюрпризом», – резюмує Віктор Чумак.

У тому, що поразка під українською столицею була дуже важкою для росіян і зараз вони намагатимуться максимально зосередити всі сили, щоб досягти бодай якихось військових успіхів на Донбасі, переконаний і відомий журналіст Юрій Бутусов.

«Втеча з-під Києва показує, що російська армія є малобоєздатною і багато частин уже не в змозі чинити ефективний опір. Призову в Росії, старт якого було запущено 1 квітня, я не боюся, оскільки розумію: їм потрібно хоч кимось замістити бойові втрати, але це люди, які не підготовлені до війни, і якимось чином швидко змінити розклад сил на фронті вони не зможуть. Звичайно, ЗСУ роблять все, щоб розбити російську армію, але вона дійсно велика, і знищити відразу всі колони швидко не вдається - проте чисельність російської армії вже суттєво скорочена, думаю, відсотків на 30. Пройде ще кілька місяців, і ситуація для них буде набагато гіршою», - наголосив недавно Бутусов в ефірі однієї з вітчизняних радіостанцій.

Сергій Рахманін – екс-журналіст, а нині чинний нардеп від «Голосу», який входить до парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, називає кілька причин, через які для Путіна вкрай важливі південно-східні регіони України.

На його думку, Кремль, остаточно зрозумівши, що ключова мета з окупації та контролю за всією територією України, не реалізована, намагається всіляко «зберегти обличчя». «Тобто якщо доведеться цю так звану спецоперацію припиняти на, скажімо, підставах якоїсь мирної угоди чи перемир'я, Путін повинен хоча б щось показати, і тоді якраз історія про «звільнення», як вони кажуть, Донбасу їм дуже потрібна. Нагадаю, що передувало російському вторгненню так зване визнання ЛДНР. І для того, щоб тепер говорити, що «визволення» «республік» і було ключовою метою, якої вони досягли, для них дуже важливо захопити ці території», - наголошує Рахманін.

Ще однією причиною, через яку Донбас необхідний росіянам, парламентар вважає повне захоплення Маріуполя, яке окупанти не можуть взяти ось уже чотири тижні. Справді, Маріуполь для «визволителів», точніше для головного мешканця Кремля, дуже важливий, оскільки це ключова точка у пробиванні так званого сухопутного коридору від Криму до Донбасу.

«Наразі Росія, не отримавши можливості захоплення всієї України, фактично намагається реалізувати проект Новоросія, лише у варіанті 2.0, тобто відрізати південний схід від решти України. І вона прагне виконати це завдання до 9 травня, щоб було чим звітувати про героїчні успіхи та мати можливість нав'язувати Україні свої умови на переговорах, ключовий раунд яких приблизно тоді ж проходитиме. А що росіяни робитимуть зараз? По-перше, посилять штурм Маріуполя, хоча він там і так досить жорсткий. По-друге, вони вже збирають ресурси, щоб із напрямку Балаклія – Ізюм вдарити у напрямку Краматорськ – Слов'янськ – для того, щоб спробувати оточити наше угруповання на Донбасі і не дати йому можливість маневрувати. Вони, зважаючи на все, будуть завдавати додаткових ударів у напрямку Запоріжжя і, можливо, Кривого Рогу, не стільки для того, щоб зараз їх захоплювати, скільки для того, щоб скувати ту частину наших збройних сил, яка там знаходиться, і позбавити можливості надавати ресурси, як матеріальні, і людські, угрупованні у зоні ООС. При цьому Харків також залишається у переліку пріоритетів, але зараз він не є головним із них. Там будуть позиційні бої, а головне для них зараз – ООС та Маріуполь», – резюмує Сергій Рахманін.

Очевидно, що рашистам сьогодні справді кров із носа потрібна хоча б якась гучна перемога. І треба розуміти, що ціну за неї готові платити будь-яку. Адже прийти в Україну, яку вони збиралися захопити за лічені дні, а натомість отримати по зубах і піти з ганьбою – для них неприйнятно. Тому, як вважають військові експерти, окупанти триматимуться за Херсон мертвою хваткою, щоб хоч у якомусь місці України провести парад на 9 травня, знищуватимуть до попелу Маріуполь, систематично битимуть по Харкові та намагатимуться вийти на адміністративні кордони Луганської та Донецької. областей.

Однак, чи є повне захоплення Донбасу прийнятним результатом «великої» війни для Путіна? Задавшись цим питанням, заслужений професор військових досліджень лондонського Королівського коледжу Лоуренс Фрідман констатує: «Проблеми управління та контролю над територією Донбасу будуть колосальними. Адже насправді росіяни знищили тих, кого нібито мали намір врятувати. Їхнім військовим трофеєм будуть зруйновані та обезлюднілі міста та селища, а ті, хто все ще там живе, будуть похмурими, ворожими та готовими чинити опір, а також підтримувати бунтівників. Ось чому взяття Донбасу не є задовільним втішним призом для Путіна. Хороших результатів цієї війни для Росії немає. Путін завдав собі, а також Україні величезних людських, політичних та економічних втрат. Ніщо з того, що зараз може досягти Москва, не може переважити ці витрати. Якщо Путін не зможе організувати останній наступ для досягнення своїх початкових цілей, то немає формули, яка дозволила б йому вдатися і вдати, що все це коштувало таких втрат, і що він досяг саме того, чого мав намір. Його програш буде таким же повним, як він, як він сподівався, буде перемога».

Коли саме відбудеться повне фіаско бункерного мешканця, сьогодні ніхто прогнозувати не береться, проте в тому, що воно неодмінно буде, не сумнівається практично ніхто. Як і в тому, що після 24 лютого 2022 року — дня повномасштабного наступу РФ на Україну світ поділився на нормальних людей і росіян. І всім без винятку громадянам Російської Федерації вже після закінчення війни від цього діагнозу доведеться відмиватись не одне десятиліття.

Читайте також: ЗСУ завдали нищівних втрат російським окупантам

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше