Головний рабин України Рав Моше Азман: «Я не поїду, моє завдання – припинити паніку, молитися та допомагати людям»

Про своє ставлення до ситуації, що спровокована загрозою вторгнення російських військ в Україну, Рав Моше Азман розповів в інтерв'ю Lenta.UA.

- Якою є ваша особиста реакція на все те, що зараз відбувається в країні: у зв'язку з загрозою вторгнення з боку РФ і можливим початком війни 16 лютого. Як ви особисто та громада реагуєте на ці виклики?

Читайте також: У Львові готують запаси води та медикаментів на випадок війни з Росією

- Не треба жодної паніки робити. Найстрашніше це паніка, це перший союзник того, хто працює проти нас. Можна ж спокійно сприйняти все. Ми готуємось до будь-якого розвитку подій: заготовляємо продукти, займаємося безпекою, допомагаємо людям, готуємо певні місця, щоб людям допомагати. Хочу наголосити, що особисто я в такі моменти ми маємо бути всі разом. Я, навпаки, коли були війни в Ізраїлі, їхав туди спеціально щоразу, щоб допомагати і матеріально, і духовно. І саме у ті райони, де падали ракети. І тому я не можу виїхати та залишити Київ. Навпаки, я показую тут свою присутність, і це людей надихає і вселяє надію.

- Коли до вас люди приходять за порадою, у приватних розмовах запитують, як бути, що ви відповідаєте?

- Звичайно підходять, десятки, сотні людей дзвонять, підходять на вулиці, на роботі та скрізь, питають: «а що буде?» Звичайно, є люди, які схвильовані, налякані, я їм говорю теж, що й у себе у фейсбуці та телеграмі – все буде добре. Я говорю, що я тут, я з вами, я не поїхав. Хоча багато хто поїхав - американці поїхали, ізраїльтяни за вказівкою посольства та МЗС Ізраїлю, багато хто це бачать, думають, що вони щось знають більше і тому люди схвильовані. Моє завдання – припинити паніку, припинити нервувати, молитися Всевишньому та готуватися до будь-якого розвитку подій, тільки спокійно, без нервів.

- Як ви ставитеся до тих, хто поїхав чи хоче виїхати?

– Я не можу засуджувати. Кожна людина вільна робити те, що вона вважає за потрібне, я не суддя, я більше адвокат. Тому я думаю, що кожен на даний момент саме виявляються справжні якості кожної людини, якраз у непересічних ситуаціях. Тому зараз проявляється хтось є хто.

- Як багато ваших знайомих поїхало цими днями, можете сказати?

- Є люди, які виїхали, наприклад, вчителі, які працювали від міністерства освіти Ізраїлю, вони виїхали в обов'язковому порядку, їх не питали. Є люди, які відправили дітей, а самі лишилися, є, які поїхали самі. У Торі є такий закон, людину, яка має йти на війну, викликали з ладу в таких випадках: якщо вона одружилася, побудувала будинок або посадила виноградник перший рік. А також з ладу викликали тих, хто боїться. Людина, яку боїться вона - не воїн. Тому нехай він краще повернеться, щоб не заразив страхом інших людей. Не так як було в Радянському союзі, коли людина злякалася, її розстрілювали. Тому в бій йшли лише сміливі люди та праведники.

- Наскільки ви особисто оцінюєте можливу ось цю гарячу фазу конфронтації. І якщо, не дай Боже, це станеться, що робити? Ваші поради .

- Я не військовий експерт, завжди оцінюватимемо фахівці. Є багато маніпуляцій, є багато ЗМІ, особливо світові, які нагнітають ситуацію: чи то війська приходять, чи то війська йдуть, незрозуміло. У будь-якому разі, я вважаю, що Україна перебуває на перетині геополітичних інтересів різних країн. І так виходить, що треба вчитися жити під водою. Як в Ізраїлі, який навчився жити, коли він завжди перебуває під ударом, під загрозою. Люди живуть нормальним життям, але готові будь-якої секунди до різного.

- Найважливіше, що треба знати українцям з того, що за стільки років війни навчився робити Ізраїль та ізраїльтяни? Що може запозичити Україна?

- Треба жити нормальним життям, але будь-якої хвилини бути готовим до всього. Тож не піддаватися паніці. Інакше можна збожеволіти. Так навчилися жити в Ізраїлі.

Ілюстративне фото: radiosvoboda.org

Читайте також: У Києві кількість бомбосховищ збільшили втричі