Головній героїні знаменитого фільму "Чоловік та жінка" Анук Еме сьогодні виповнилося 90 років

На початку 60-х років у Франції раптом "проявилися" одразу три чудові актриси, майже ровесниці, яким було або під 30 років або ледь за 30. Щоправда, знаменитими дві з них стали завдяки знаменитим, але італійським режисерам - Анні Жірардо, коли знялася в "Рокко та його братах" у Лукіно Вісконті, і Жанна Моро - у "Ночі" у Мікеланджело Антоніоні.

Анук Еме не уникла цієї спільної долі, оскільки зіграла у Федеріко Фелліні - у геніальному фільмі "8 1/2", де в епізодах зіграла дружину головного героя кінорежисера Гуїдо Ансельмі (Марчелло Мастроянні), а до цього - у "Солодкому житті", причому знову ж таки в епізодичній ролі коханки головного героя у виконанні того ж Мастроянні. Однак Фелліні її талант повністю не розкрив (здається, це взагалі вдалося в нього з актрис тільки з Джульєттою Мазіною), та й ролі були, чесно кажучи, нудні. 

І раптом у 1966 році не особливо відомий кінорежисер Клод Лелуш, тоді ще молодий (29 років), запросив Еме на головну роль у своєму фільмі "Чоловік і жінка". Лелуш ні до цього, ні після (хоча знімав багато і часом добре) до такого рівня таланту не піднімався, та й фільм починали явно без розрахунку на особливий комерційний успіх, що видно вже з того, що Лелуш був у ньому сценаристом, режисером, продюсером і навіть оператором. Хіба що не виконав головну роль, яку віддав Жан-Луї Трентіньяну. (А, напевно, хотів би – відчувається, що у цьому фільмі у нього є щось особисте).

Несподівано фільм вийшов разючим за настроєм (чому чимало сприяла музика Френсіса Лея) та якості. По суті, це звичайна мелодрама (чоловік і жінка за 30 років, обоє з дітьми, випадково зустрівшись, раптом зрозуміли, що не можуть жити один без одного), але зроблена з таким романтичним і "кіношним" шиком, то отримала не тільки " Оскара" як найкращий іноземний фільм, а й головний приз у звичайно призначеній для снобів конкурсній програмі Каннського кінофестивалю.

Потім було продовження - "Чоловік і жінка через 20 років". Невдале, оскільки Лелюш (можливо, знову ж таки, через особисті обставини) зняв цілком традиційний фільм про те, як люди, які повірили у своє вічне кохання, потім розлучилися і живуть кожен своїм життям. Історія, як то кажуть, "життєва" - але кому вона цікава на кіноекрані, де її вже показували до цього в тисячах варіантів? А романтичну казку, в яку повірив глядач 1966-го року, режисер зруйнував. Навіщо? Втім, Лелюш, мабуть, і сам це згодом зрозумів, оскільки вважав цей фільм своєю невдачею.

Ну і, нарешті, це тріо знову зустрілося разом у 2019-му році у фільмі Лелуша "Найкращий рік життя", по суті "Чоловік та жінка - 3". Зрозуміло, що не зняти його 82-річний на той час режисер просто не міг - адже герої "Чоловіка та жінки" (точніше - ті, хто їх грав) були не тільки живі, а й працездатні, хоч Трентіньяну було вже 89 років, а Анук Еме – 87. Фільм показали у позаконкурсній програмі, де глядачі відреагували на нього овацією стоячи – але це просто була данина першим "Чоловікові та жінці".

Але все це не скасовує того, що Еме прожила щасливе - втім, це вирішувати їй самій, але вже точно довге життя.

Фото: Анук Еме у молодості Pinterest