Голлівудський фільм «Годзілла проти Конга» продовжує ставити рекорди в світовому кінопрокаті

Стрічка «Годзилла проти Конга», яка зібрала вже S123,1 млн, тобто більше, ніж її попередники в «докоронавірусну еру» - той самий випадок, коли не варто довіряти оцінкам професійних кінокритиків. Просто тому, що у кожного з них, якщо тільки вони «в темі» (а «в темі», як ми вже писали, існують, разом з новою стрічкою, 36 фільмів про Годзіллу і 12 про Кінг-Конга), є своя думка про те, яким повинен бути новий фільм з цієї «здвоєноъ серії». Ми ж будемо неупередженими і констатуємо, що фільм вийшов відмінним, про що говорять і його касові показники. Тут ще треба буде подивитися, наскільки впаде бокс-офіс другого тижня прокату в порівнянні з прем'єрним - досить точний показник оцінок «сарафанного радіо», коли ті, хто ще вибирає, йти на фільм чи ні, орієнтуються на оцінки тих, хто його вже подивився .

Взагалі, «Годзілла проти Конга» - приклад того, як ускладнився світ блокбастерів за останні десятиліття. Згадаймо, наприклад, «Кінг-Конга» 1976-го року, де дебютувала 17-річна Джессіка Ленг. Крім жалісливої історії, про те, як гігантську мавпу в ланцюгах привезли в Нью-Йорк, щоб показувати як атракціон, а потім, коли вона збунтувалася, розстріляли з гелікоптерів, там практично нічого немає.

Навпаки, «Годзілла проти Конга» - це ціла міфологія. Причому навіть у буквальному сенсі - ніхто із західних кінокритиків (невже рівень освіти там так впав?), що пишуть про фільм, навіть не згадує про давньогрецькі міфи, яки починаються з титанів, народжених від зв'язку Урана (неба) і Геї (Землі). Істоти ці, подібно Годзіллі і Конгу (втім, про нього розмова особлива), виходять за межі рівня людських уявлень про життя. Так, титан Кронос за намовою матері Геї оскопляє свого батька Урана, а потім, боячись повторити долю батька, поїдає своїх дітей-немовлят.

По суті, такого ось Кроноса разом з його п'ятьма братами, які вступили в шлюб зі своїми сестрами-титанідами, можна порівняти з Годзіллою, ящером-мутантом, мотиви якого нам, людям, незрозумілі. Зате Конг давно в фільмах про нього вже має людські риси, що, правда, не заважає йому в тій же стрічці «Годзилла проти Конга», час від часу перетворюватися в поєдинках з ящером в такого ж запеклого монстра.

До речі, про «олюднення» - кажуть, що режисер «Годзілли проти Конга» Адам Вінгард, за його власним визнанням, конструюючи поведінку своїх монстрів, виходив в разі Конга від Брюса Вілліса в «Міцному горішку» і Мела Гібсона в «Смертельній зброї», а в разі Годзілли - з Клінта Іствуда. Не знаю, як щодо Годзілли, а щодо Конга це схоже на правду.

Так ось, повертаючись до прикладу з «Кінг-Конгом» 1976 року, зауважимо, що «Годзілла проти Конга», пропонує нам вже не примітивну історію, як 45 років тому, а ретельно розроблений Всесвіт, як у випадку з екранізаціями коміксів про супергероїв. У цьому Всесвіті є навіть Порожня Земля всередині нашої звичної Землі. Вхід в неї розташований в Антарктиді і Конг після того, як вони, об'єднавшись з Годзіллою, перемогли Мегагодзіллу, гігантського робота, створеного жадібною корпорацією Апекс (без капіталістів-лиходіїв ніяк не можна), знаходить там заспокоєння і свій древній трон.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter