Голлівудська зірка Едді Мерфі розповів, як антипремія «Золота малина» зруйнувала його акторську кар'єру

У фонді «Золота малина», який щорічно вручає за день до «оскарівської» церемонії свій приз, п'ятидоларову пластмасову ягоду, покриту золотою фарбою з пульверизатора, 500 членів з 12 країн світу, які вважають за краще залишатися анонімними. Нагорода практично копіює номінації призів Американської кіноакадемії, але тільки зі знаком «мінус» - наприклад, не «кращий фільм», а «найгірший фільм» і т.д. «Золоту малину» отримували навіть такі легенди кінематографа як Марлон Брандо, Лоуренс Олів'є і Фей Данауей. Причому голлівудські «зірки» зазвичай ставляться до антипризу з гумором. Так, в 2010-му році Сандра Буллок стала одночасно володаркою обох премій - правда, за різні фільми - і приїхала на обидва нагородження.

З Едді Мерфі все вийшло інакше - днями актор розповів, що саме «Золота малина» зруйнувала його кар'єру. Причому, додамо, зруйнувала настільки, що зараз тільки глядачі старшого покоління пам'ятають, що в 80-і роки він був однією з головних зірок Голлівуду. Втім, до українського глядача кращі його фільми цього часу прийшли вже в 90-і роки. Перш за все це, звичайно, «48 годин» (1982) - комедійний бойовик з Ніком Нолті, де Мерфі грає злочинця, який допомагає поліцейському, і «Помінятися місцями» (1983) - комедія про те, як простий нью-йоркський жебрак став процвітаючим біржовим брокером.

І ось тут гроші і слава (і в першу чергу саме вони, а «Золота малина» прийшла вже потім) зіпсували Мерфі. Прекрасний актор, він вирішив, що цілком може бути і продюсером, і в 1987-му році уклав з кіностудією Paramount Pictures контракт, згідно з яким його продюсерська компанія отримує контроль над фільмами, в яких він знімається. За його власним визнанням, він хотів бути схожим на Вуді Аллена.

Правда, при цьому Мерфі забув про те, що Вуді Аллен - не актор, який одночасно є режисером своїх фільмів, а режисер, який в своїх фільмах грає. А це дуже велика різниця. В результаті, наприклад, на зйомках «Пригод Плуто Неша» Мерфі просто відсунув убік режисера, сам придумував сцени і давав команду їх знімати, щоб на наступний день перезняти все заново. Все це підняло бюджет фільму до астрономічних в той час $100 млн., а в підсумку керівники студії отримали 3,5 години матеріалу, що складається з незв'язаних епізодів. Досвідчений монтажер абияк врятував ситуацію, але в в прокаті фільм зібрав лише $7 млн., що зробило його одним з найбільш збиткових фільмів за всю історію кіно.

Однак це Мерфі нічому не навчило, і сім років по тому він продюсує фільм «Хитрощі Норбіта», головного героя якого батьки в дитинстві підкинули до дверей китайського ресторанчика містера Вонга. Потім він потрапив під каблук монструозної Распьюші і навіть одружився на ній. Втім, сюжет тут не так важливий, як той факт, що самовпевнений Мерфі зіграв тут Норбіта, містера Вонга і саму Распьюшу, за що отримав відразу три «Золоті малини» - відповідно, за найгіршу головну чоловічу роль, найгіршу чоловічу роль другого плану і гіршу жіночу роль другого плану. Крім того, сам фільм був номінований на «Золоту малину» ще в чотирьох категоріях.

Це, образно кажучи, нарешті змусило Мерфі протверезіти, однак і тут реакція була неадекватною - він просто пішов з кіно. Причому, як він розповідає зараз, планував зробити перерву на рік, а потім раптом виявив, що сидить на дивані вже шість років. І ось, нарешті, Мерфі знову повертається в кінематограф з фільмом «Поїздка в Америку 2», прем'єра якого відбулася на початку березня. А головне - усвідомивши помилки минулого.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter