За "поребриком"Поліцейська держава

ФСБ вирішила взяти під повний контроль електронну переписку росіян

16:36 12 лют 2020.  647Читайте на: УКРРУС

ФСБ РФ зажадала від найбільших російських інтернет-сервісів надати їй цілодобовий доступ до даних про інтернет-активність користувачів.

Листи з Луб'янки у межах вимог «закону Ярової» влітку минулого року почали надходити компаніям, включеним до реєстру операторів поширення інформації (ОПІ). У них ФСБ вимагала встановити обладнання, що дає її співробітникам цілодобовий онлайн-доступ до систем, і ключі для дешифрування трафіку користувачів, повідомляють росЗМІ.

Згідно з роз'ясненнями Мінкомзв'язку до «закону Ярової», учасники реєстру ОПІ зобов'язані надавати ФСБ персональні дані користувача, (логін, справжні ім'я та прізвище, паспортні дані, адресу мешканння, прописку, список мов, яким володіє користувач, його коло спілкування, дані облікових записів в інших сервісах, IP-адресу), листування користувачів, файли, якими вони обмінюються, записи аудіорозмов та дані про їхні платежі.

До цього закон використовувався лише двічі - щодо Telegram і «Яндекса». Але тепер ситуація змінилася, і вже як мінімум частина інтернет-компаній встановили необхідне обладнання, розповів журналістам один з представників компанії-провайдера, який побажав зберегти своє ітнкогніто.

«Спецслужби за наш рахунок поставили інфраструктуру і вже можуть отримувати істотну частину даних наших сервісів», - зазначив він.

Інший представник російського ринку інтернет послуг уточнив, що тих, хто ще не поставив обладнання, в листопаді минулого року запрошували на Луб'янку для роз'яснень. Він чув і про те, як двоє співробітників ФСБ самі приїжджали в офіс онлайн-сервісу, після чого той встановив все необхідне: «Ставили ті, у кого не було вибору, у кого все обладнання і товарні знаки в Росії».

Роскомнадзор веде реєстр ОПІ з 2015 року, зараз в ньому 202 учасника. До реєстру включаються інтернет-сервіси, що дозволяють користувачам обмінюватися повідомленнями. Зараз у ньому є, наприклад, сервіси «Яндекс», Mail.Ru Group, Telegram, «Сбербанк-онлайн», Avito. Сервісів Google і Facebook (у тому числі WhatsApp) в реєстрі немає.

Як пояснював глава Роскомнадзора Олександр Жаров, компанії потрапляють до реєстру після того, як правоохоронні органи для тих чи інших цілей запитують їхні контакти.

Ілюстративне фото: росЗМІ

Ігор Петрук

Найпопулярніше