Формат або формальність: які висновки випливають після старту «Кримської платформи»

У конференції, цілком присвяченій окупації Криму, взяли участь 45 країн: США, всіх членів ЄС, всіх членів ЄС, Грузії, Молдови, Туреччини, Північної Македонії, Австралії, Нової Зеландії, Японії, Канади, Ісландії. Серед них - дев'ять президентів, чотири прем'єр-міністра, 14 глав МЗС, а також посли. Таким чином, на інавгураційній саміті були присутні представники всіх держав- членів Євросоюзу і НАТО, держави G7 в повному складі і країни Нормандського формату за винятком Росії. Представники РФ неодноразово висловлювали протест проти проведення «Кримської платформи» і незадовго до її початку Кремль ввів персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби, а також секретаря РНБО Олексія Данилова.

Саміт почався з виконання Джамалою пісні «1944», з якою вона перемогла на Євробаченні. До слова, навколо даного вокального кейса в соцмережах розгорілися неабиякі пристрасті. Як виявилося, за трихвилинне виступ співачці виплатили гонорар в розмірі 337 тисяч гривень та багатьох українців цей факт вкрай обурив, мовляв, представниця кримськотатарського народу могла б в настільки знаковий день заспівати і безоплатно. Очевидно, що дане питання лежить переважно в моральній площині. Джамала свій вибір зробила і не вважала за потрібне, незважаючи на масовий хейт щось з цього приводу коментувати, залишивши всім і кожному поле для власних інтерпретацій.

Читайте також: МЗС РФ вибухнув погрозами на адресу учасників «Кримської платформи»

Після вокальної «затравки» до учасників форуму звернувся президент Володимир Зеленський. «З всесвітнього курорту Крим перетворився у військову базу... в територію, де грубо і системно порушують права і свободи людини. Сьогодні нам вкрай необхідна дієва підтримка на міжнародному рівні. Ми не проводимо цей саміт заради самого саміту. Питання Криму не повинен зникнути з глобального порядку денного», - підкреслив нинішній господар Банкової. Він також запросив Росію приєднатися до «Кримської платформі» - «для спільного вироблення шляхів деокупацію і виправлення цієї історичної трагічної помилки». У Москві відреагували, недвозначно заявивши, що будуть «розбиратися» з державами, які приєдналися до КП, яка порушує їх - росіян - «суверенні права на АРК». Тут без слів. Іншого і не слід було очікувати з урахуванням того, що глава МЗС РФ Лавров публічно назвав саміт «русофобським шабашем» і загрозою територіальної цілісності Росії.

Офіційний Київ намагався створити якусь площадку для обговорення ситуації анексованого півострова ще за президентства Петра Порошенка. Так в 2016 році ПАП анонсував запуск формату «Женева плюс», який повинен був займатися саме цим конкретним питанням. Однак згодом проект залишився лише проектом...

Володимир Зеленський до кримського питання підійшов більш грунтовно і, як кажуть близькі до Банкової політологи, сталося це відразу після його повернення з саміту «Нормандської четвірки» наприкінці 2019-го, в ході якого і публічно, і кулуарно Путін навідріз відмовився обговорювати питання АРК. Подейкують, це вкрай обурило Зе і відразу після приїзду з Парижа, де абсолютно безрезультатно засідав «квартет», Зеленський висунув до новопризначеного на той момент міністра закордонних справ Кулеби чітку вимогу: максимально активізувати тему Криму, вивівши її в розряд державних пріоритетів. Після цього пан Кулеба, зробив досить вдалий хід - він призначив собі в заступники Еміне Джапарову, кримську татарку, колишню журналістку, яка якраз після анексії півострова в 2014 році працювала в Міністерстві інформаційної політики. «Кримська платформа» - саме її ідея.

Спочатку запустити «Кримську платформу» планували в травні цього року - до річниці депортації кримських татар у 1944 році. Але потім урочисте відкриття вирішили перенести на серпень. Як кажуть наші джерела в МЗС, календарне «плавання» було обумовлено двома ключовими причинами. По-перше, навесні через нову коронавірусну хвилю як в Україні, так і в світі, було вельми і вельми проблематично організувати саміт, на який фізично прибули б лідери країн-учасниць ініціативи. По-друге, в головному зовнішньополітичному відомстві країни вирішили, а на Банковій з цим погодилися, що, якщо «прив'язати» дебют саміту до ювілею незалежності України, приїде більше гостей, а інформаційний ефект стане набагато відчутнішим.

Володимир Зеленський говорить про місію «Кримської платформи» метафорично: «Що можна зробити з темою Криму? Треба бити в дзвони. Для цього потрібно, щоб була дзвіниця і були руки. Вважаю, що до «Кримської платформи», не було тих дзвонів, а ось люди і руки були і є. Тепер кожну кримську тему ми будемо робити загостреною і актуальною і бити в дзвін платформи».

Пан Зеленський повсюдно підкреслює, що однією з ключових завдань «Кримської платформи» є вирішення проблеми мілітаризації півострова. За задумом «зеленої» влади, в рамках КП будуть періодично організовуватися візити парламентаріїв з різних країн на кордон з Кримом, а також проводитися експертні заходи - «круглі столи» та конференції. До слова, на базі «Кримської платформи» вже почало діяти співтовариство за участю двох сотень експертів з 33 країн, які будуть систематично поставляти політикам і громадам своїх держав дослідження, коментарі та аналітику на кримську тематику, постійно актуалізуючи цей кейс.

Країни, які приєдналися до установчого саміту «Кримської платформи», підписали спільну декларацію. Виділимо ключові її моменти. Перше. У кожній державі, яка взяла участь в форумі, буде створена контактна група для координації зусиль по роботі «Платформи». Друге. В Україні створюється Національний офіс КП. Йдеться про роботу повноцінної структури, яка буде працювати щодня, 24/7 та моніторити ситуацію з правами людини, збирати інформацію про зростання військової активності на півострові, відстежувати екологічну та економічну обстановку на тимчасово окупованій території.

Ну, і, нарешті, третє: підписанти зобов'язалися розглянути введення подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів щодо РФ, якщо це передбачено правовою системою кожного учасника «Платформи» і «якщо дії Росії того вимагають».

У цілому треба відверто визнати, що документ вийшов досить «беззубим». Але в даному випадку важливо інше, а саме те, що прийнята декларація створює додаткові довгограючі механізми деокупацію Криму. До того ж, цілком імовірно, що з часом декларація наповниться новими смислами, що дозволяють ефективно протидіяти мілітаризації півострова, змін його етнічного складу, посилення екологічної кризи і так далі.

До речі, дуже показово, що підписання «кримської» декларації відбулося не фізично, а шляхом відправки спеціальної ноти на адресу українського МЗС. Таким чином, формально декларація буде залишатися відкритою для підписання новими державами в майбутньому. Це важливо, оскільки на інавгураційний саміт деякі країни, такі, як наприклад, Азербайджан, не приїхали. Як кажуть - під тиском Кремля. Але це зовсім не означає, що вже завтра ситуація і, відповідно, позиція Баку не може кардинально змінитися.

Міжнародний досвід свідчить, що проти окупації своїх територій іноді доводиться боротися десятиліттями, тому очевидно, що завдання «Кримської платформи» - постійно нагадувати міжнародній спільноті про цю проблему. І ключове слово тут «постійно», а не від випадку до випадку...

Читайте також: Учасники «Кримської платформи» прийняли підсумкову декларацію