Політика Влада

Фінти фрау: чи дійсно Меркель прагне «розморозити» Нормандський формат

11:52 23 чер 2021.  1864 Читайте на: УКР РУС

Перед відходом на пенсію канцлер Німеччини Ангела Меркель ще може чимало чого встигнути. Втім, всі ці діяння навряд чи сподобаються Україні.

У вівторок, 22 червня, німецький канцлер Ангела Меркель прищепилася Moderna другою дозою вакцини від коронавируса - при тому, що її актіковідним дебютом була AstraZeneca. Експерти вважають, що змішування різних вакцини може бути ефективним, але поки занадто рано говорити про це з упевненістю, оскільки предметні наукові дослідження все ще тривають...

Тривають також, правда, в телефонному режимі іпереговори учасників Нормандського формату, куди, крім України, нагадаємо, входить Франція, ФРН і Росія. При цьому впадає в око те, що Берлін, який раніше займав досить мляву позицію в даній переговорної «композиції», останнім часом помітно пожвавився.

Читайте також: Зеленський відвідає Німеччину на запрошення Меркель: названо дату

Особливо проявляє активність фрау Меркель. Вчора багаторічна очільниця німецького уряду провела телефонні переговори з президентами Зеленським і Путіним. Формальний привід поговорити з господарями Банкової і Кремля - календарний.

22 червня, як відомо, є Днем пам'яті і скорботи через початок нападу Німеччини на «покійний» Радянський союз.

Під час віртуального контакту з Зе, Меркель підкреслила, що злочини німців, в результаті яких загинули мільйони людей в Україні, Росії, Білорусі та інших колишніх радянських республіках, ніколи не будуть забуті.

«Німеччина усвідомлює цю історичну відповідальність і в той же час вдячна за те, що так багато людей в цих країнах протягнули руки до примирення», - йдеться в повідомленні, розміщеному на офіційному сайті канцлера ФРН.

Володимир Зеленський запросив фрау до Києва якраз до 24 серпня, коли в нашій країні на загальнодержавному рівні буде відзначатися 30-річчя незалежності. Однак куди раніше, а саме 12 липня німецьку столицю на запрошення Меркель відвідає український президент.

Усі підсумкові переговорні меседжі Києва і Берліна були нейтральними, хоча не секрет, що останнім часом Зеленський активно і не зовсім дипломатично коментує позицію ФРН в контексті відносин з Україною. Наприклад, недавно глава держави підкреслив, що очікував від Меркель «куди більшого» в рамках Нормандського формату. Більш того, на невиправданих надіях з боку фрау Зеленський не обмежився. Він дорікнув її за те, що за час війни на Донбасі ФРН так і не допомогла Україні летальним зброєю, хоча могла.

Відзначимо, що під завісу минулого року у вітчизняному МЗС публічно заявляли, що зверталися до Німеччини по військову допомогу, але там відмовили. Зараз же, після випадів українського гаранта глава МЗС Німеччини Хайко Маас заявив: «Поставки зброї в Україні не допоможуть вирішити конфлікт на Донбасі - потрібно йти шляхом переговорів».

Однак Володимира Зеленського, схоже, холості переговорні міждержавні зустрічі розчарували остаточно. Він відверто заявляє, що у випадку з «Нормандки» Париж і Берлін грають в обережну дипломатію, «з якою Україна категорично не погоджується, так як Росія є стороною конфлікту, і це очевидно всім». «Сім років на Донбасі йде війна, вбивають людей, і у нас немає часу постійно бігати по колу», - констатує Зе.

Чи зміниться тональність і тактика Берліна після майбутнього візиту Зеленського в Німеччину - питання. Однак Адміністрація президента Росії вже активно «обробляє» інформаційне поле ФРН. Так, вчора в німецькому виданні Die Zeit вийшла стаття авторства Путіна, де проводиться думка про нагальну необхідність відновлення відносин між Росією і Європою для стабільності і безпеки континенту. В путінській публікації також активно критикується НАТО, «яке розділяє, а не об'єднує Європу».

«Хочу особливо підкреслити, що для становлення такої Європи колосальну роль зіграло історичне примирення нашого народу і німців, які жили як на сході, так і на заході сучасної об'єднаної Німеччини. Нагадаю і про те, що саме німецькі підприємці стали в післявоєнні роки піонерами кооперації з нашою країною. У 1970 році між СРСР і ФРН була укладена «угода століття» - про довгострокові поставки природного газу в Європу, що заклала фундамент конструктивної взаємозалежності, що стала початком багатьох наступних грандіозних проектів, в тому числі будівництва газопроводу «Північний потік». Ми сподівалися, що закінчення холодної війни буде спільною перемогою для Європи. Здавалося, ще трохи - і стане реальністю мрія Шарля де Голля про єдиний континент, навіть не географічний «від Атлантики до Уралу», а культурний, цивілізаційний - від Лісабона до Владивостока. І нами, і Євросоюзом було зроблено багато на цьому шляху. Але взяв гору інший підхід. В його основі лежало розширення Північноатлантичного альянсу, який сам був реліктом холодної війни», - пише Путін. Він також згадав і український Майдан, як приклад того, як «багато країн були поставлені перед штучним вибором - бути або з колективним Заходом, або з Росією».

«Фактично це був ультиматум. До яких наслідків призвела така агресивна політика, ми бачимо на прикладі української трагедії 2014 року. Європа активно підтримала антиконституційний озброєний переворот в Україні. З цього все і почалося», - підсумовує ВВП, повсюдно позиціонуючи правлячий в Російській Федерації режим в якості миротворця, хоча весь цивілізований світ чітко бачить агресивну політику РФ, в тому числі на українському Донбасі.

До речі, опублікована в Die Zeit стаття Путіна «Бути відкритими, незважаючи на минуле" не викликала великого ентузіазму в західній пресі. Більшість газет просто переказали фабулу статті, навіть не намагаючись вступати в полеміку з її автором.

«Президент Росії написав для німецької газети статтю, в якій обрушився з енергією, гідною іншого застосування на НАТО і заступився за проект газопроводу з Росії до Європи», - пише автор газети Times Марк Беннетс.

Характерно, що публікація з'явилася на прилавках відразу після того, як Армін Лашет, вірогідний наступник Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини за три місяці до намічених на 26 вересня 2021 року виборів у бундестаг презентував оновлену програму правлячого консервативного блоку ХДС/ХСС.

Цього разу до партійного документу прикута особлива увага, оскільки фрау Меркель після 16 років при владі більше не висуває свою кандидатуру, а її партію, Християнсько-демократичний союз (ХДС), веде на вибори саме недавно обраний новий лідер - 59-річний прем'єр федеральної землі Північний Рейн - Лашет.

Перший з десяти розділів партійної програми, який у ФРН, на відміну від України, пишеться не для галочки, присвячений зовнішній політиці, частиною якої є РФ. «Нашою метою залишається відновлення європейського мирного порядку, який був порушений анексією Криму Росією, що суперечить міжнародному праву», - сказано в документі. Консерватори обіцяють докладати максимальних зусиль для «закінчення конфлікту на південному сході України і повернутися до легітимного міжнародно-правового статусу АРК».

«З метою просування власних інтересів Росія вдається до відкритих погроз проти союзників по НАТО, кібератак, дезінформації та пропаганди», - наголошується в програмі однопартійців Меркель. Відповіддю на це, на думку авторів, має стати посилення політичної рішучості ЄС і НАТО, а також «переконливе залякування і стійкість».

Публічна м'якість Меркель явно дисонує з позиційними наративами її колег по партійному цеху. Констатуючи цей факт, політолог Кирило Сазонов зазначає: «Блок Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) затвердив передвиборчу програму. У документі однопартійці канцлера Німеччини Ангели Меркель виступили за посилення (в тому числі, санкційної) позиції щодо Росії. Хлопці, вибачте, а що в цей час робить ваш канцлер? Ну, у нас в Україні якось простіше. Якщо чудить нардеп від «Слуги народу» ми відразу цю претензію викочуємо Зеленському. Якщо тупить представник ЄС - претензії відразу до Порошенка. Коли відрізняється хтось із ОПЗЖ - тут немає питань, там зрадник верхом на зрадника і зрадником поганяє. А ось як в німецькій політиці так виходить? Меркель дотискує «Північний потік-2», а соратники по партії виступають за посилення позиції щодо РФ? Може, їм потрібно провести якісь реформи? І продовжити боротьбу з корупцією? Шредеру привіт, до речі».

Московський кореспондент британського видання Telegraph Наталія Васильєва називає згадану путінську статтю «явним попередженням Києву», теж підкреслюючи, що за день до виходу тексту Армін Лашет зробив різкі заяви, в тому числі про можливе «заморожування» СП-2, «якщо в проекті не будуть враховуватися інтереси України».

Пан Лашет прямо закликав припинити використання газопроводу як геополітичного інструменту проти України, назвавши ідеальною для німців формулу, коли російське блакитне паливо буде поставлятися і по нашій ГТС, і по Північному потоку-2.

Відзначимо, що укладений в кінці 2019 року п'ятирічний контракт на транзит газу базується на принципі «качай або плати» і «Газпром» поки що змушений оплачувати обумовлені обсяги газу, навіть якщо не транспортує їх фактично. Так, за минулий рік «Газпром» заплатив за прокачування не 55,8 млрд куб м, а 65 мільярдів кубометрів.

Але фішка в тому, що в поточному році і наступні, аж до 2024-го включно, транзит може скоротитися ще більше - за умовами контракту, під умову «Take-or-Pay» тільки в перший рік дії контракту підпадає 65 млрд куб. м, в наступні чотири роки - не більше 40 млрд кубів.

«Не хочеться називати Ангелу Меркель «кульгавою качкою», яка восени покине велику політичну арену ФРН, але складається таке враження, що наприкінці її кар'єри путінський режим хоче використовувати фрау в своїх газових інтересах по повній програмі. Саме тому тема СП-2, будучи для Москви ключовим, закамуфльована і не звучить в порядку денному майбутньої липневої зустрічі Зеленського і канцлера ФРН. Замість цього заявленим переговорним лейтмотивом звучить Донбас. Але давайте запитаємо себе: а що принципово якісне і проривне за пару місяців до відходу може запропонувати Меркель, чого не пропонувала за 7 років війни на південному сході нашої держави? Нічого. Зрозуміло, що Зеленський запрошення прийняв, але це буде не більше ніж візит ввічливості з нульовим результатом, тому що наша жорстка позиція по СП-2 не змінилася і змінитися не може апріорі», - підкреслює в розмові з Lenta.UA близький до Банкової політолог.

«Будучи канцлером, Гельмут Коль всіляко допомагав Меркель і по-батьківськи називав її «моя дівчинка». Чи погодиться вона на роль «дівчинки Путіна» - питання досить спірне. Та й у нас, незважаючи на, м'яко кажучи, невеликий політичний досвід вищого керівництва, на Банковій сидять аж ніяк не хлопчики. Тому всі ці лабіринтоподібні дипломатичні прийоми Кремля - вийти на Київ через Берлін - не пройдуть», - резюмує співрозмовник, акцентуючи, що в Офісі президента під час візиту Зе в столицю ФРН будуть максимально форсувати саме тему Донбасу.

З іншого боку, схоже, ні Меркель, ні Путін не планують враховувати в своїх інтересах голос Києва. Мета виправдовує засоби - і СП-2 є тією метою, після якої «вічна Ангела» зможе спокійно піти на пенсію...

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше