ПолітикаМіжнародні відносини

Фініш із продовженням: як Захід культурно «відшив» Путіна і чим це загрожує Україні

15:15 14 січ 2022.  1620Читайте на: УКРРУС

У четвер, 13 січня, завершився останній раунд серії дипломатичних діалогів, в ході яких Захід і Росія предметно обговорили гарантії безпеки, що запитуються Москвою. Ключових цілей РФ не досягла: США та їхні європейські союзники не готові відмовитися від права НАТО на розширення та не мають наміру відводити контингенти та інфраструктуру на позиції 1997 року. Але чи варто говорити, що Кремль залишився біля розбитого переговорного корита — розбиралася Lenta.UA.

Учора в штаб-квартирі ОБСЄ, що у Відні, пройшла фінальна з трьох міжнародних зустрічей, на яких представники Росії обговорювали питання безпеки із західними дипломатами різних рівнів. Перед цим відбулося засідання Ради Росія-НАТО, а на початку цього тижня в Женеві пройшли двосторонні американсько-російські переговори, про хід та результат яких детально розповідала Lenta.UA.

«Вкрай поляризована ситуація безпеки» та «найбільший ризик війни в Європі, що викликає серйозне занепокоєння». Заяви такого змісту, викладені у різних інтерпретаціях, найчастіше звучали під час вчорашнього засідання постійної ради ОБСЄ. Ця зустріч, як ми вже зазначили, завершила досить непростий тиждень переговорів, присвячених Росії, її армії на кордоні з Україною та вимогам Кремля до НАТО не розширюватися на схід. У заході взяли участь усі 57 країн-членів ОБСЄ на рівні послів. І вперше на переговорах, які безпосередньо стосуються офіційного Києва, був присутній делегат від нашої країни – постпред України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк, який вчорашнє засідання назвав «ще однією дипломатичною перемогою України».

Читайте також: Генсек НАТО не відкидає нападу Росії на Україну

За словами Цимбалюка, він намагався донести до всіх партнерів, що безпека України дорівнює безпеці всієї Європи. «Україну підтримали практично всі делегації, які висловлювалися щодо неподільності безпеки. Ми чітко заявили, що для нас неприйнятним є повернення до будь-яких сфер впливу або нав'язування російського наративу з точки зору участі в організаціях безпеки, і Україна може вільно обирати свій шлях з точки зору союзів безпеки або планів безпеки», - резюмував український дипломат.

Головував на вчорашній зустрічі міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау. На підсумковій прес-конференції він визнав, що про будь-які прориви в переговорах з РФ говорити надзвичайно важко, а генеральний секретар ОБСЄ Хельга Шмід підсумувала ситуацію так: «Зараз ми зіткнулися з дуже непередбачуваною поляризованою ситуацією безпеки та напругою, що зростає в Європі, а взаємна безпека, як і раніше, залишається на дуже низькому рівні».

У свою чергу делегація ЄС закликала Росію знизити напругу на кордоні з Україною: «Разом з нашими трансатлантичними партнерами та партнерами-однодумцями Євросоюз неодноразово наголошував, що будь-яка подальша агресія проти України матиме серйозні наслідки та високу економічну ціну для Російської Федерації. Сьогодні слід рухатися шляхом деескалації і саме від РФ залежить, відбудеться вона чи ні».

Представник же Росії при ОБСЄ Олександр Лукашевич під час свого вчорашнього виступу на майданчику ОБСЄ заявив, що «дестабілізація військово-політичної обстановки, що форсується США і НАТО, досягла межі, після якої на континенті може виникнути криза з непередбачуваними для євробезпеки наслідками».

«Все це неприйнятно посилює ризики безпеки Росії. І ми змушені реагувати», - наголосив він. Саме тому, як випливає з пояснень пана Лукашевича, Росія в грудні виступила з вимогою про «негайне» надання з боку США та НАТО юридично зобов'язуючих гарантій нерозширення Альянсу, відведення сил та коштів на рубежі 1997 року, а також відмови від розміщення поблизу російських кордонів ударних. систем озброєнь «Якщо ми не почуємо конструктивної відповіді на внесені пропозиції в розумні терміни, а агресивна лінія поведінки щодо Росії продовжиться, будемо змушені зробити відповідні висновки та вжити всіх необхідних заходів для забезпечення стратегічного балансу та усунення неприйнятних загроз нашій національній безпеці», - резюмував російський дипломат.

За кілька годин на підсумковому брифінгу для журналістів він констатував: реакція західних країн на російські пропозиції його розчарувала. «Ми очікували на предметні, всебічні обговорення», - сказав Лукашевич. Натомість російська делегація, продовжив він, почула звинувачення в «агресивній поведінці, особливо в контексті українських подій». Тим не менш, Росія, за його словами, від дипломатії не відмовляється, а навпаки, має намір «наростити зусилля».

Які зусилля і де має намір посилювати Кремль незрозуміло, оскільки за підсумками обговорення російської ініціативи щодо гарантій безпеки в декількох форматах (РФ-США, РФ-НАТО, РФ-ОБСЄ) стало очевидним, що на всіх треках США та їхні союзники дали Росії чітку відповідь: дві з трьох її ключових вимог для них категорично неприйнятні і вони навіть їх не обговорюватимуть. Йдеться про гарантії нерозширення НАТО та відведення сил у Східній Європі на позиції 1997 року. Особливо жорстка відсіч викликала у західних країн першу вимогу. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив в інтерв'ю телеканалу MSNBC, що «йдеться про базові принципи, від яких залежать загальний мир та безпека». «Такі принципи, як те, що одна країна не може змінювати кордони іншим силовим шляхом, не може нав'язувати сусідній державі та її народу свою волю щодо зовнішньополітичного курсу, щодо того, з ким вступати у союзи, - пояснив він. - Країна не може просто заявити про те, що вона має намір встановити зону впливу, не може підпорядковувати сусідів своїй волі, це стало б кроком минулого століття». За його словами, «якщо залишити це безкарним, це підірве усю міжнародну систему». «Інші країни зроблять висновки. Вони діятимуть так само», - резюмував Блінкен.

На компроміс Вашингтон і країни Північноатлантичного альянсу готові, зважаючи на все, лише з контролю над озброєннями. Йдеться, зокрема, про можливу відмову від розміщення в Європі низки загрозливих Росії ударних озброєнь, включаючи ракети середньої та меншої дальності. У Кремлі відповідають двома словами: «Цього мало».

Утім, Росія, зважаючи на все, ще не дозріла до того, щоб заявити про повний провал дипломатії та перехід до обіцяних «альтернативних сценаріїв». Учора, у вечірньому праймі одного з центральних телеканалів РФ, глава тамтешнього МЗС Сергій Лавров зазначив наступне: «Американці нам обіцяли постаратися зробити свої зустрічні пропозиції наступного тижня. Ми їм сказали, що намагатися треба дуже. І нам потрібна реакція з того боку, не у формі просто коментарів та усних заяв, а щось звичніше для дипломатів: якісь тексти, якісь коментарі, покладені на папір. Якщо колеги підуть у цьому напрямку, я гадаю, це допоможе продовженню формалізованого діалогу».

Тут чітко проглядається гра пана Лаврова на внутрішню публіку, мовляв, Росія вказує США, якою має бути їхня реакційна динаміка… Зрозуміло, що локшина, причому далеко не першосортна, проте які висновки робить із цього рядовий росіянин – питання десяте в контексті українських глобальних інтересів.

Тим часом, подобається нам це чи ні, але факт залишається фактом: про готовність до нової серії переговорів із Росією щодо євробезпеки вже заявили і американці, і представники НАТО. Крім того, постпред США при ОБСЄ Майкл Карпентер зазначив, що і на цьому майданчику може бути запущено новий діалог з безпеки в Європі. При цьому Вашингтон пригрозив Москві «колосальними наслідками», якщо вона відмовиться від діалогу і намагатиметься досягти своїх цілей силовими засобами. У Кремлі, однак, із відповіддю не поспішають – набивають ціну. Вищезгаданий Олександр Лукашевич пояснив, що «Володимиру Путіну представлять комплексну доповідь за підсумками переговорів, що відбулися цього тижня, після чого президент визначить подальші кроки». Тим часом прес-секретар незмінного господаря Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва ініціювала переговори, «щоб отримати конкретні відповіді на поставлені принципові питання». «І з цих принципових питань зафіксовано розбіжності. Це погано», – резюмував Пєсков.

"Засідання Постійної ради ОБСЄ показало, що наша робота дала результат - в ОБСЄ прозвучала консолідована міжнародна підтримка України в умовах військового тиску та неправомірних ультиматумів з боку РФ", - заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

На його думку, цей «тиждень великої дипломатії» пройшов для Росії невдало.
Загалом, як і очікувалося, за результатами переговорів у трьох різних форматах Захід не пішов на системний перегляд архітектури європейської безпеки, якого прагнула Москва. Але чи це означає, що незабаром Росія спробує вирішити питання грубою силою для досягнення свого? Відповідаючи на це питання Lenta.UA політолог Віталій Бала наголосив на наступному: «На мій погляд, ситуація для України складається не найкраща. Зрозуміло, що очікувати на те, що Захід сприйме «бажання» Кремля, було безглуздо, проте законопроект американських законодавців, який передбачає введення персональних санкцій проти Путіна, а також його найближчих соратників Шойгу, Лаврова та інших може стати каталізатором для Кремля і, відповідно, нести дуже та дуже серйозну небезпеку для України. Для Путіна в такому разі на коні стоятиме вже його персональна репутація всередині РФ і якщо реально широкомасштабне вторгнення в Україну готувалося, він змушений діятиме. А якщо жодних планів нападу насправді не існувало і це був просто блеф, то Пєсков укотре скаже, що Росія ніколи навіть думок не мала атакувати Україну. Але у будь-якому разі, торги продовжуватимуться».

На переконання експерта, на сьогодні для Кремля рубом стоїть питання отримання права на свій винятковий вплив на території колишнього Радянського Союзу, і нещодавні події в Казахстані додають козирів у кишені Кремля. «Тепер РФ може говорити Заходу, ось, дивіться, саме ми гранично оперативно навели лад у Казахстані, і можемо навести його на всьому пострадянському просторі. Тому, я думаю, для України все тільки починається, а переговори, що відбулися цього тижня, — трисерійний розминковий раунд. Є така інформація, що Росія нібито поставила дедлайн Заходу до початку зимової Олімпіади в Китаї (стартує у п'ятницю, 4 лютого — ред.), тому найближчі тижні, незважаючи на температуру за вікном, для України будуть дуже гарячими».

Дійсно, минулі недавно зустрічі в Женеві, Брюсселі і Відні показали, що Росія не отримає того, чого намагалася досягти, але, як випливає з вищенаведених публічних заяв ставлеників Кремля, здаватися у Путіна не мають наміру. На тлі підтримки Заходу, який уже чітко сказав РФ: «Ні!», дивує млявість вітчизняної влади. Будучи фактично ключовою темою цих геополітичних переговорів, Україна досі не сформувала своїх вимог у відповідь на ультиматуми Путіна, хоча ситуація сама диктує, що нам не просто можна — необхідно голосно говорити про свої умови та чітко сформувати їх як мінімум навколо двох речей. надання озброєння та розвитку військово-технічного співробітництва, а також стримування Росії за допомогою превентивних санкцій. Усього цього немає… Хоча, чому дивуватися, якщо сайт вітчизняного МЗС «лежить» через хакерську атаку, а офіційне представництво Офісу президента коментує все, що завгодно, проте переговори, що не пройшли між Заходом і Росією.

Читайте також: США та ЄС поки не дійшли згоди щодо видів санкцій проти Росії

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше