Фільм Мартіна Скорсезе «Ірландець» виявився шедевром з обмеженими можливостями

Завтра виповниться тиждень відтоді, як новий фільм Мартіна Скорсезе «Ірландець» вийшов на Netflix, так що практично всі, хто хотів, його вже подивилися. Це дозволяє говорити про нього, не побоюючись спойлерів - та й які спойлери можуть бути в історії, яка давно відома всім охочим?

У дуже короткому викладі вона виглядає так. Легендарний лідер профспілки водіїв вантажівок Джиммі Хоффа, якого в «Ірландці», де його грає Аль Пачіно, називають другою по могутності людиною в той час після президента США і другою за популярністю після The Beatles, безслідно зник наприкінці липня 1975-го року. Френк «Ірландець» Ширан (у фільмі - Роберт Де Ніро) незадовго перед смертю зізнався письменникові Чарльзу Брандту в цьому вбивстві. Мафіозі Рассел Буфаліно (у фільмі - Джо Пеші) хоча і ніколи не зізнавався прямо в організації за наказом вищих керівників мафії вбивства Хоффа, але натякав на це.

Все це з точністю відтворено у фільмі. Так що головна інтрига «Ірландця» складалася зовсім не в сюжеті, а в тому, як Мартіну Скорсезе вдасться експеримент з «омолодженням» за допомогою сучасних технологій 79-річного Аль Пачіно, 75-річного Роберта Де Ніро і 76-річного Джо Пеші. (Ще один улюблений актор Скорсезе 80-річний і теж «омолоджений» Харві Кейтель з'являється в «Ірландці» тільки в епізоді).

Про те, наскільки хорош сьогодні Мартін Скорсезе, якому в листопаді виповнилося 77 років, питання, що називається, не стояло. І це правильно, оскільки Скорсезе дійсно зняв практично абсолютно досконалий з точки зору режисерської майстерності фільм. «Ірландця» можна покадрово і поепізодно показувати на такого роду майстер-класах, причому стрічка з тривалістю 3 години 50 хвилин (якщо з титрами) переглядається напрочуд легко.

Коли Скорсезе дорікали в тому, що він вирішив знімати «Ірландця» для Netflix, режисер відповідав, що цей потоковий відеосервіс був єдиним, хто погоджувався витратити на фільм, враховуючи дорожнечу «омолоджуючих» технологій, таку суму. (Бюджет «Ірландця» - $159 млн.) Зараз Скорсезе закликає не дивитися його фільм на маленьких екранах, наприклад, айфонів. Мовляв, по-справжньому оцінити його в цьому випадку не можна - але хто буде його слухати? Однак це лише частина проблеми «Ірландця», який багато хто вже заслужено назвали найкращим фільмом року.

Справжня його проблема в тому, що він, продемонструвавши чудові досягнення «омолоджуючих» технологій (дрібні накладки типу неприродно яскраво-синіх очей Де Ніро в епізодах молодості до уваги брати не будемо), він одночасно показав і їх межі. Навіть ті кінокритики, хто оцінив «Ірландця» в 100 балів з 100 можливих (а це заслужена оцінка), відзначають, що, «омолодивши» обличчя, Скорсезе не міг заодно «омолодити» ще й тіла. І наводять як приклад епізод, де сорокарічний за сюжетом «омолоджений» Де Ніро біжить так, як тільки і може бігти 75-річний реальний Де Ніро.

Додамо до цього, що з цієї ж причини з фільму зникло така важлива складова як «енергетика» акторів. Практично всі розумні західні журналісти, яких допустили до інтерв'ю або прес-конференцій з Скорсезе, говорили з ним, з-поміж іншого, про те, що «Ірландець» це фільм-роздум про старіння, більш того - про вмирання, на що сам Скорсезе ображався, оскільки в його режисерські плани це не входило. Але справа в тому, що обличчя у його героїв тридцятирічних або сорокарічних, а бажання жити в цих обличчях і, тим більше, тілах, вже не видно. Зате видне пристосування до майбутнього вмирання. (Зрештою це можна пояснити і реальним віком акторів, хоча з одним винятком - на Аль Пачіно він майже не діє). І глядачі це на підсвідомому рівні відчувають.

Так що «Ірландець» виявився шедевром з обмеженими можливостями - і це, схоже, вказує на ті межі, далі яких технологія «омолодження» акторів просунутися не може. Можливо, що це і не так вже й погано.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter