ПолітикаМіжнародні відносини

Євро-ігри про безвіз: чи дійсно українців позбавлять можливості безперешкодно відвідувати ЄС

15:00 30 вер 2021.  830Читайте на: УКРРУС

В інформаційному просторі розгорілися неабиякі дискусії навколо ймовірного скасування або, як мінімум, призупинення безвізового режиму для громадян низки держав, в числі яких опинилася і Україна. Наскільки реальною є ця малоприємна перспектива - в матеріалі Lenta.UA.

У середу, 29 вересня, Європейська комісія (ЄК) опублікувала пропозицію щодо обмеження безвізового режиму з Білоруссю, яка останні два місяці «штучно створювала криза на зовнішньому кордоні ЄС». Ініціатива в принципі закономірна, якщо врахувати, що невизнаний президент Лукашенко явно спеціально лібералізував візовий режим з країнами Близького Сходу для того, щоб незаконно переправляти їх громадян через литовський, латвійський і польський кордони. Наступним кроком в цій стратегії став вихід Білорусі з договору про реадмісію - «бацька» подав такий закон в парламент 8 вересня і в тому, що тамтешні парламентарії незабаром дадуть йому путівку в життя ні у кого не виникає сумнівів.

Таким чином, очевидно, що «останній диктатор Європи» намагається одним пострілом убити відразу двох зайців. З одного боку, якщо заяву шукача притулку відхилять, то його не можна буде швидко видворити в ту країну, звідки він прибув в ЄС - Білорусь. Зате міграційні служби будуть змушені організовувати авіарейси в країну походження. Це триває довше і потенційно веде до переповнення центрів тимчасового утримання, що призводить до хаосу і відмінної картинки про образ «недолугої Європи».

Читайте також: Президент Німеччини Штайнмаєр викрив фейк про скасування безвізу з Україною

З іншого боку, Олександр Григорович прекрасно знає, що погіршення співпраці в сфері реадмісії є однією з підстав для тимчасового припинення лібералізованого візового режиму. Однак він свідомо йде на цей крок, щоб закрити європейські двері для незгодних з його політикою білорусів, а також з тим, щоб, користуючись відкрилися геополітичним шлюзом, повернутися до апробованої в минулому практиці маневрування між Брюсселем і Москвою. Втім, цього разу «фокус» пана Лукашенка, схоже, не пройде. В Єврокомісії, прорахувавши всілякі ризики і їх наслідки, пропонують ЄС ухвалити колективне рішення про те, щоб візові обмеження стосувалися виключно членів офіційних білоруських делегацій, урядовців, представників місцевої виконавчої влади, парламентаріїв усіх рівнів, а також суддівського бомонду.

Однак відверте «похолодання» співпраці тієї чи іншої держави в області реадмісію є не єдиним критерієм для тимчасового призупинення безвіза. Це питання може стати ребром і в ситуації, коли на 50 і більше відсотків зростає кількість осіб з так званих безвізових країн, які незаконно перебували в країнах Євросоюзу, а також тих, кому на кордоні з ЄС відмовляють в перетині кордону.

Ще одним показником є кількість звернень на отримання притулку. Зростання цього маркера на понад 50% також може призвести до припинення безвізового режиму з країною, звідки надходить таке число відповідних сигналів. Слід зазначити, що українці досить часто використовують цю можливість для того, щоб залишатися на території ЄС довше ніж передбачені безвізом 90 днів. Тим часом, їх кількість, про що свідчить серпневий звіт ЄК щодо лібералізації візового режиму, залишається набагато нижче критичного рівня. Більш того, в моніторингу Єврокомісії підкреслюється, що в цілому офіційний Київ виконує всі зобов'язання, що стосуються спрощеного порядку в'їзду своїх громадян до ЄС.

Однак, як запевняє, посилаючись на свої інсайди «Радіо Свобода», позиція Єврокомісії є, м'яко кажучи, не монолітною і нібито низка країн, зокрема Австрія, Бельгія, Чехія, Італія, Німеччина та Словаччина вкрай розчаровані через часті зловживань безвізовим режимом з боку громадян України, Албанії, Молдови і Сербії. Свої пропозиції «незгодні» виклали в окремому - закритому для широких мас документі.

Найбільшого розголосу в ньому отримав коментар Бельгії, в якому зазначається, що «Україна сьогодні як і раніше залишається приводом для занепокоєння». На питання про те, чи є ймовірний механізм призупинення безвізового режиму ефективним, Брюссель констатує, що варто розглянути і інші варіанти, оскільки Київ «не дотримуватися дорожньої карти». Перш за все мова йде про реформи в секторах правосуддя і безпеки. У бельгійському «діагнозі» зазначено, що реформи в позначених сферах як би формально проводяться, але на практиці застосовуються недостатньо. Що ж стосується інших вищезазначених країн, то їх «фе» Україну не зачіпає - воно стосується більшою мірою інших держав.

Тут важливо відзначити, що в секретному документі, копію якого «злили» в ЗМІ, офіційний Брюссель чітко констатує: незважаючи на деякі прогалини питання про припинення безвіза для України піднімати не слід. Втім, ця, і, мабуть, ключова ремарка, залишилася за кадром, тоді як на перший план вийшли запеклі суперечки про те, безвіз для нас вже «все» чи ще ні?

Перша реакція на ймовірну візову «еврозраду» пішла, що закономірно, від МЗС. У головному зовнішньополітичному відомстві країни вустами речника міністерства Олега Ніколенко, нагадавши, що в своєму недавньому звіті держави-члени ЄС позитивно оцінили виконання Києвом всіх вимог, резюмували, мовляв, окремим країнам Євросоюзу слід роз'яснити положення українського законодавства і «ми очікуємо, що такі експертні консультації відбудуться вже найближчим часом».

Безвізовий режим з Європейським союзом для українців, нагадаємо, набрав чинності 11 червня 2017-го і Київ для цього виконав 144 різних вимог ЄС, зокрема створив нові антикорупційні органи такі як НАБУ, НАЗК, САП і спецсуд. У квітні 2019 року громадяни України могли в'їжджати за спрощеним порядком в понад 140 країн світу. Зараз ця цифра досягла 149-ти держав. За останньою інформацією, озвученою нещодавно в МВС, за роки дії безвіза його можливостями скористалися 50 мільйонів наших з вами співвітчизників.

«Безвіз у нас не заберуть - тут можна заспокоїтися. Коли надавався безвіз, ми прописали чітку процедуру в разі, якщо загроза стане реальною. Тому «без нічого» такі рішення не приймаються. Але диму без вогню не буває. Спекуляції не порожні. Деякі країни Євросоюзу, включаючи, до речі, Германіюі Францію, хочуть натиснути на балканські країни. Там зовсім в глухому куті узгодження спільної заяви саміту Європейського союзу - деякі країни ЄС взагалі не хочуть згадувати Західні Балкани в контексті перспективи членства. Це зрозуміло - після виборів у Німеччині і перед виборами у Франції для цього «не на часі». Але є дискусії про нас, Україні. Хтось скаржиться на підробку документів, а хтось - більш глобально на проблеми з впровадженням верховенства права. Зараз це не критично, але «боком» може вийти. Тому панікувати і хайповать точно не варто, тільки емоції підігріваємо, а це грає на руку Кремлю. Говорити з ЄС потрібно на випередження. Ситуація там може змінитися досить швидко, а сам факт дискусій всередині Євросоюзу стане шаленим подарунком для Росії. Нехай обійдуться без подарунків», - коментує ситуацію, що склалася колишній глава вітчизняного МЗС Павло Клімкін.

Менш оптимістичний у своїх оцінках політолог Валерій Клочок: «На мій погляд, історія вказує на серйозні інституційні проблеми ЄС. Зокрема, політика розширення на схід Європи, полягала, як правило, в заграванні з потенційними членами, а підписані угоди про асоціацію тільки поглиблювали економічну кризу в згаданих країнах. Що далі? Далі все гостріше буде стояти питання про обмеження доступу до Шенгену. Навіть зараз європейці з сарказмом ставляться до наших біопаспортів і продовжують посилено перевіряти українців в зоні паспортного контролю. Навіть екс-прем'єр Гройсман щиро дивувався, що його «шмонали» на кордоні на відміну від громадян ЄС».

Незважаючи на те, що «особливу» позицію щодо безвіза, в режимі секретно нібито озвучила низка країн-членів ЄС, публічно прокоментував ситуацію лише президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр, відомий українцям за однойменною формулою врегулювання ситуації на Донбасі. Пан Штайнмаєр, якого інформація про безвізові чвари в ЄС «наздогнала» під час його перебування з візитом в Молдові, заявив наступне: «З подивом прочитав цю новину після приземлення. Це неправда, це - фейк. Уряд Німеччини не має наміру змінювати свою позицію щодо лібералізації візового режиму».

У свою чергу віце-прем'єр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина заявила, що розмови про ймовірність скасування безвізового режиму для нашої країни є нічим іншим, як «інсинуаціями деяких внутрішніх сил напередодні саміту Україна-ЄС з метою розхитати ситуацію».

Євросаміт, відзначимо, відбудеться 12 жовтня і в ході даного заходу вищі посадові особи з обох сторін за закритими дверима обговорять виконання існуючих домовленостей і встановлять нові пріоритети взаємного співробітництва, які по ідеї повинні наблизити Київ до членства в Євросоюзі.

Безвіз, що важливо, не є частиною Угоди про асоціацію, тому прямо і безпосередньо скандал з імовірною припиненням/скасуванням спрощеної процедури виїзду українців до країн ЄС даного заходу не стосується. Однак існує ще одна важлива проблема, яка безпосередньо зачіпає механізм перетину кордонів і яка буде неодмінно винесена на саміт. Йдеться про спільний прикордонний контроль на наземному кордоні між Україною та державами Еросоюза. Київ давно домагається реалізації даного кейса, що має суттєво спростити перетин кордону мандрівниками і, при організації роботи, дозволить розвантажити пропускні пункти. Поки що переговори, на жаль, безуспішні...

Тим часом, заступник голови президентського Офісу Ігор Жовква переконаний, що за підсумками саміту в спільній заяві «будуть чітко закріплені не тільки європейські устремління та європейський вибір України, але і її об'єктивні можливості до подальшої, більш глибокої інтеграції у внутрішній ринок ЄС».

Уже відомо напевно, що за підсумками саміту «Україна-ЄС» буде, нарешті, документально закріплено Угоду про спільний авіаційний простір (так зване вільне небо), парафовану ще в 2013 році, за часів Януковича. Сім років поспіль, нагадаємо, Євросоюз відкладав підписання даного договору через суперечку Великобританії та Іспанії щодо статусу аеропорту Гібралтару. Вирішити цю проблему вдалося лише після відомого Brexit'а. Так що до досягнень останнього року це точно не можна віднести. Йдеться хіба що про вдале для нинішньої влади календарне сходження геополітичних «зірок». Ну, а що ж стосується скасування безвізу, то цю чутливу для пересічних українців тему, яку розганяють «доброзичливці» як всередині країни, так і поза її межами, на даному етапі хоч і не слід сприймати всерйоз, а й з фокуса геополітичних радарів також не можна випускати. Експерти-міжнародники в унісон констатують: якщо безвізовий режим в рамках Східного партнерства постраждає, це стане подарунком для Росії, а в більшості європейських столиць не горять бажанням надавати Кремлю будь-які презенти.

Читайте також: У МЗС прокоментували інформацію про можливість скасування безвізу з ЄС для українців

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше