Інтерв'юпозиція

Євген Дихне про різницю державницьких реалій в Україні й США та поради від Майкла Капуто

19:32 03 чер 2020.  730Читайте на: УКРРУС

Глобальна пандемія, викликана вірусом COVID-19, торкнулася кожної країни та кожного сектора міжнародного співробітництва. Європейська економіка занурилася в найбільшу економічну кризу післявоєнного періоду.

За останніми даними Євростату, економіка ЄС з січня по квітень 2020 року впала на 3,5%.

Ці тенденції передбачають падіння економiки на 13% до кінця року і очікується, що збитки становитимуть близько 2 трлн. євро. Це якщо глобальна пандемія різко сповільниться у другій половині року.

На думку експертів, це приблизна сума, яку доведеться витратити на боротьбу з вірусом та подолання кризи. Якщо у світі не вдасться сповільнити вірус, втрати будуть значно більшими, а наслідки ще більш руйнівними.

Туристичнi подорожi, якi становлять близько 10,4% світового ВВП, майже повністю припинилися через рішення багатьох країн закрити свої кордони та боротися з поширенням вірусу COVID-19.

Тому авіаперельоти - на регіональному та міжнародному рівнях, а також пасажирські авіаперевезення різко припинилися. Хоча було кілька рейсів на репатріацію, щоб повернути громадян до рідної країни. В результаті найбільше постраждав транспортний сектор.

Всесвітня рада подорожей і туризму підрахувала, що збитки від вірусу COVID-19 перевищать 2 трлн. долларiв. Інші експерти прогнозують ще більш високі збитки. У той же час, у лютому, голова ради Глорія Гевара повідомила, що близько 75 мільйонів людей можуть втратити роботу в галузі через пандемію. Східні партнери Європи зазнають ще більших втрат.

Ми поспілкувався з Євгеном Дихне, СЕО української авіакомпанії «Міжнародні Авіалінії України».

Дихне – топ-менеджер, експерт з авіаперевезень, обіймав керівні посади у великих транспортних компаніях України, займався підготовкою залізничної інфраструктури до Євро-2012 в Україні, у 2017 році зайняв 2-е місце у рейтингу «ТОП-100» в категорії "Кращі менеджери України".

За інформацією журналу "Фокус", він входить у "ТОП-100" найвпливовіших людей України. У 2014 році його призначили виконуючим обов'язки директора Міжнародного аеропорту "Бориспіль", який під його керівництвом вийшов з кризи та став прибутковим. У 2019 році його призначили президентом МАУ.

- Ви нещодавно відвідали США, де зустрілися з радником президента Трампа Майклом Капуто. Ця зустріч була присвячена обговоренню транспортної галузі?

- Дійсно, наша зустріч була зосереджена, серед іншого, на відновленні співпраці під час пандемії та після неї, а також на поглибленні існуючих зв'язків. Ми також торкнулися економічного та логістичного зв’язку між Україною та США. Ми обговорили важливість повітряного сполучення між США та Україною та те, що компанія МАУ, відіграє найважливішу роль у з'єднанні континентів та наших країн. Дискусія з вищими урядовими особами США була дуже важливою для нас та для України. Економічні стратегії наших країн дещо змінилися через пандемію і важливо було обговорити подальшу підтримку економічних відносин у рамках сучасної глобальної ситуації. Зустріч була досить інформативною та продуктивною.

-  Ваша компанія, МАУ, одна із найбільших авіакомпаній, серед країн східного партнерства Європи, з вашого боку, у зустрічі брали участь тільки представники компанії?

- Ні, я брав участь у нараді в складі української делегації, як представник транспортної авіаційної галузі. Ми зустрілися не лише з Капуто, але і з представниками як демократичної, так і республіканської партій США. Теми включали авіаперельоти та розширення концепції створення транспортного хабу в Україні. На своїй попередній роботі, будучи керівником аеропорту "Бориспіль", я приділяв особливу увагу створенню міжнародного транспортного хабу в Україні. Зараз я продовжую працювати в цьому напрямку, як з частиною моєї поточної роботи в МАУ. На зустрічі я піднімав ідею створення в «Міжнародному аеропорту «Бориспіль» послуги вантажних перевезень, які можуть створити нові можливості для транзитної доставки та обробки вантажів повітряним транспортом в Україні, від пунктів по всьому світу до інших свiтових міст в нашій маршрутній мережі.

Як приклад того, що можна зробити, нещодавно ми здійснили авіаперевезення з Китаю в Канаду медикаментів трьома окремими вантажними рейсами.

- Уряд США та інших країн надають субсидії авіакомпаніям. Чи існує така практика і в Україні?

- Українські реалії дещо відрізняються від західних. Зараз авіакомпанії в Україні змушені розраховувати на власні зусилля та існувати незалежно, спираючись на закони ринкової економіки. Незважаючи на те, що наша галузь є низькомаржинальною і залежить від динаміки польотів інших компаній, ми змушені залучати додаткові гроші від акціонерів для підтримки роботи. Маю визнати, що порівняно з нашими західними колегами ми перебуваємо в нерівних умовахі і всі це визнають. Усі основні авіакомпанії США отримали мільярди доларів від уряду США, як дочірні компанії, щоб продовжували літати і подолати розрив допоки не відновляться регулярні маршрути. На зустрічі ми підняли ці питання, і, зокрема, Майкл Капуто зазначив, що Україні було б доцільно слідувати керівництву уряду США у підтримці американських авіакомпаній. Уряд визнав, що авіакомпанії є джерелом розвитку світових інвестицій та економічного розвитку країни. Крім того, кількість людей, які працюють в туристичній галузі, є критичною, оскільки вона підтримує близько 8 мільйонів робочих місць та 3% від загального ВВП країни.

- Майкл Капуто має досвід у різних галузях, включаючи успіх у проведенні іміджевих кампаній. Чи дав він якісь рекомендації щодо цього для України?

- Дійсно, для нас, як авіакомпанії, дуже важлива репутація України у світі. На жаль, у світовій пресі Україна згадується, головним чином, як складова частина виборчої кампанії у США. Я думаю, що це не зовсім справедливо, адже в таких новинах Україна постає у негативних тонах. Для справедливості варто вирівняти баланс і привернути увагу світу також до позитивних аспектів.

Ми детально обговорили американський досвід підтримки національних авіакомпаній, а також середнього бізнесу.

Обговорювали необхідність підтримки країни не лише громадянським суспільством, а й суб'єктами господарювання, які є основними платниками податків у країні. Я також хочу додати, що українські громадські організації регулярно підтримують зв’язок зі своїми колегами в США, організовуючи ці діалоги. Наприклад, Інститут демократії та розвитку "Політа", що організував цю зустріч.

Ми також поговорили з Ольгою Онишко, яка є фахівцем у встановленні стосунків з представниками України та представником офісу Mercy Kaptur та багатьма іншими. З кожним із них ми торкалися різних тем співпраці України та США.

- Які засоби захисту та протоколи потрібно дотримуватися, щоб прилетіти в Україну зараз? І які засоби захисту використовуватиме МАУ, коли відновляться рейси?

- За період карантину ми вже виконали 98 спеціальних рейсів для репатріації українських громадян, які перебували за кордоном на час карантину, і 56 рейсів з доставкою гуманітарних вантажів до різних куточків світу. Ці польоти все ще тривають. Ми також здійснювали спеціальні рейси для українців з міжнародними трудовими договорами, які потребували термінового повернення назад, в Україну. Звичайно, нашим пріоритетом завжди був і є зараз, через пандемію COVId-19,  захист наших співробітників та пасажирів на максимально можливих рівнях. Кожен салон регулярно дезінфікується, у пасажирів та персоналу постійно перевіряється температура тіла, і ,якщо виявлено якісь симптоми вірусу, ми готові в будь-який час ізолювати людину та надати необхідну медичну допомогу.

- Яким чином досвід управління міжнародним аеропортом "Бориспіль" допоміг вам в МАУ вирішити проблеми більш глобального масштабу, наприклад, концепцію транспортного вузла?

Моєю метою, як керівника Міжнародного аеропорту «Бориспіль» (МАБ) було забезпечити, щоб рівень обслуговування пасажирів відповідав усім європейським стандартам і щоб кожен європейський, американський чи мандрівник будь-якого іншого континенту знали, що вони приземлилися в аеропорту світового класу, подібному до великих аеропортів де-небудь ще в Європі.

Ми розуміли, що аеропорт - це не лише вітрина, а й візитна картка нашої країни, для кожного туриста чи бізнесмена, тому комфорт, якість та швидкість було нашим пріоритетом у роботі. Я з гордістю можу сказати, що під час мого керівництва, Міжнародний аеропорт "Бориспіль" вийшов із затяжної кризи і вперше за кілька років став прибутковим, що частково пояснюється збільшенням міжнародного та внутрішнього пасажиропотоку.

Звісно, зі мною була професійна команда, тому це наша спільна заслуга. Щодо транспортного хабу, то тут ще треба працювати і додавати зусилля. Нове керівництва аеропорту є надзвичайно професійним, тому я впевнений, що вони продовжуватимуть результати, але можливість стати лідером не менш талановитої групи людей в МАУ була пропозицією, від якої я не зміг відмовитися.

- Ваша зустріч проходила саме у США. Вибір місця зустрічі – це було вигідно в політичних цілях?

Ми комерційна компанія і керуємося в своїх діях економічною доцільністю. Ми не отримуємо ніяких політичних вказівок ні від акціонерів компанії, ні від політичного керівництва країни. Слід розуміти, що США - це не тільки майбутнє, а і наш довгостроковий партнер та партнер України в багатьох сферах, тому зустріч там вигідна для зміцнення партнерських відносин. Я хотів би додати, що під час цієї поїздки ми зустрічалися з представниками як республіканців, так і демократів, тому немає абсолютно жодних підстав говорити про будь-яку політичну складову цієї зустрічі.

МАУ прагне з'єднати світ та Україну. Наша мета - наблизити Україну до світу, і наблизити світ до України. Що стосується США, важливо знати, що МАУ - єдина авіакомпанія, яка здійснює прямі рейси між США та Україною, а також між Україною та Канадою.

Иллюстративное фото: facebook.com/eugenedihne

 

Ігор Петрук

Найпопулярніше