Епопея навколо ювілею: чому підготовка до 30-річчя незалежності України супроводжується скандалами

Якраз до 30-річчя незалежності в Україні вперше привезли воістину священні реліквії: Конституцію Пилипа Орлика, документи видатного гетьмана Івана Мазепи. Поряд з цим готується військовий парад, приїзд делегацій глав іноземних держав і міжнародних представництв для участі в дебютному саміті «Кримської платформи»... Одним словом, заходи намічаються естетично привабливі, символічні, а головне - мають смислове навантаження.

Але вже на підготовчому етапі не обходиться без гучних скандалів. «Розборки», які аж ніяк не прикрашають чинну владу, почалися зі спроби встановлення інсталяцій радянського періоду на Алеї Героїв Небесної Сотні. Влада замість того, щоб відзвітувати про хід розслідувань трагічних подій семирічної давності, на сакральному для мільйонів українців місці, де за фундаментальні загальнодержавні цінності віддали своє здоров'я і життя учасники Революції гідності, вирішила встановити атрибути «совка». Ідея, як виявилося, належала міністру культури і інформаційної політики, а в минулому - генпродюсеру телеканалу «1+1» Олександру Ткаченку. Що тут сказати? Піти з «плюсів» можна, а ось «піти» стиль «плюсів» із себе - схоже, ні...

Читайте також: Перша репетиція параду в Києві продемонструвала усю міць української військової техніки (ФОТО)

До речі, зовсім неважливо, хто на цій історії спробував попіаритися: Кличко, який заявив, що не дозволить влаштовувати на цьому місці «95 квартал» або якийсь «патріот» в балаклаві. В даному випадку засмучує те, що профільний міністр, блиснувши «креативом», подарував персонажам а ля Скабеева чудовий привід потролить «безглузду» Україну. Не його - нікому не відомого в РФ Ткаченка - а саме країну.

Інсталяції згодом, як відомо, прибрали, але осад залишився, тому що картинка де з штучно створеного віконця радянської квартири проглядаються портрети загиблих за свободу і демократію України хлопців, облетіла весь світ. Після подібного «зашквару» Ткаченко зі своїми постановочними ідеями в будь-якій країні гранично оперативно став би міністром з приставкою «екс». Але не у нас...

У нас же десятиліттями діє неписане правило: де є один скандал, неодмінно буде й інший. Так сталося і зараз. Не встигли вщухнути дискусійні пристрасті навколо радянських інсталяцій, як соцмережі вибухнули черговою історією, пов'язаною безпосередньо з підготовкою до Дня незалежності.

Справа в тому, що 24 серпня на площі Конституції в Києві запланований концерт італійського оперного співака зі світовим ім'ям Андреа Бочеллі в супроводі симфонічного оркестру. Благодійні кошти, які будуть зібрані під час даного заходу, направлять на створення Центру сучасного мистецтва - музею відомого українського художника Івана Марчука. Коли на місці концертної локації почали встановлювати необхідні атрибути, заступник голови КМДА, депутат столичної міськради від політсили екс-президента Порошенка Володимир Прокопів заявив, що сцену для концерту монтують прямо на братському похованні учасників революції 1917 - 1921 років. До того ж організатори заходу нібито не отримали дозволу від міськадміністрації.

Відзначимо, що площа, яка в 2002 році отримала назву Конституції, розташована в історичній місцевості Києва біля Маріїнського парку. У спадок з радянських часів досі біля площі Конституції розташовані залишки пам'ятника учасникам більшовицького Жовтневого повстання 1917 року проти Української Центральної Ради.

Загиблі повстанці були поховані українським урядом в братській могилі в одному з куточків Маріїнського парку. У 1935 році на місці ймовірного поховання був встановлений пам'ятний знак антиукраїнського прокомуністичної змісту. Під час подій Революції гідності цей напис збили, а більшість елементів - зруйнували. Зараз постамент перебуває в аварійному стані.

Реагуючи на закиди пана Прокопіва, організатори концерту Бочеллі випустили заяву, де, серед іншого, зазначається: «Окремі представники київської влади знову маніпулюють фактами, роблячи некоректні заяви. Немає ніяких підтверджень, що поховання проводилися саме на території, де зараз знаходиться площа Конституції, і саме в тому місці, де був встановлений радянський пам'ятний знак. І, до речі, Прокопіва чомусь не обурив той факт, що під час проведення «Євробачення-2017» на площі Конституції проходили розважальні заходи. Зокрема, саме в цьому місці знаходився червоний тротуар і прямо біля залишків пам'ятника працював ді-джей».

Водночас в Мінкульті зазначивши, що «невідомо, чи залишилися на території Маріїнського парку якісь поховання, так як і радянська влада, і німецькі окупанти проводили там роботи з «благоустрою», додали, мовляв, КМДА надала всі необхідні дозволи для установки сцени...

Для військового параду, перша репетиція якого пройшла вчора на Хрещатику, сцена не потрібна. Але і навколо цієї події, точніше, доцільності такого його проведення, також вирують неслабкі інформаційні «вітри».

Нагадаємо, уряд Шмигаля на святкування 30-ї річниці незалежності України виділив з бюджету 5,4 мільярда гривень. Однак, як запевняють в Мінфіні, сума витрат безпосередньо на урочистості буде дорівнювати приблизно 100 млн грн. Решта витратять на інфраструктурні проекти - будівництво євроколії «Київ-Львів-Скнилів», модернізацію шести регіональних аеропортів, а також на будівництво «під ключ» лікувально-діагностичного комплексу в «Охматдиті».

Скільки конкретно із заявлених ста мільйонів піде на парад - невідомо. Однак зрозуміло, що тільки для заправки авіаційної, наземної і водної техніки потрібні далеко не дві копійки. Примітно, що коли міністр Ткаченко встановлював на Алеї Героїв Небесної сотні інсталяції, що нагадують про СРСР, глава МОУ Таран, який, подейкують, незабаром покине Кабмін, розповідав громадськості про те, що саме в 30-ту річницю незалежності Україна відходить від колишньої системи організації парадів, залишаючи «совковість» в минулому.

«У цьому році сценарій проведення всього святкування і зокрема військового параду, як окремого елемента, цього святкування на Хрещатику буде іншим. Вперше за роки незалежності України не буде об'їзду військ, привітання кожної «коробки» окремо. Це залишилося хіба що в Росії, яка здійснює проти нас збройну агресію. Я вважаю, що це серйозна демонстрація прихильності натовських стандартів», - підкреслив глава МОУ.

«Парад країні, безумовно, потрібен, але масштаби показухи і відірваності від реалій війни керівництва країни просто вражають. По-перше, на фронті йдуть обстріли, які Офіс президента наказав приховувати, щоб не зіпсувати верховному головнокомандувачу свято. По-друге, на фронті нової техніки немає. А техніка, яка виконує основні перевезення на передовій, на парад не виставляти. Немає на параді ні газонів, ні камазів, ні зілов, ні УАЗів, ні волонтерських машин всіляких марок, які і є головними робочими конячками війни.

По-третє, озброєння, яке перш за все потрібно зараз діючій армії і затребуване на Донбасі, на параді не представлено. Не буде там волонтерських квадрокоптера, аутелів і мавіків, які виконують 95% бойових розвідувальних завдань на передовій - на відміну від парадних «Байрактара», які в бойових діях участі не приймають. Не буде там протиснайперскіх комплексів і оптико-локаційних станцій - їх не поставляють у війська», - журиться відомий журналіст Юрій Бутусов.

На його думку, військовим парадом намагаються відвернути увагу суспільства від відсутності рішень по більшості питань, які не вирішуються з початку війни, а це: поставки на передову будівельних матеріалів, систем відеоспостереження, тепловізійних приладів, прицілів тощо.

Тоді як Бутусов акцентує на глобальних акцентах, телеведучого Василя Апасова більше турбують організаційні моменти:

«Коли був маленький, я любив парад. Ну ось любив і все. Подобалося, мені з батьками його дивитися. Упевнений, що зараз є теж діти, яким теж подобається. Точніше сподобається, через пару днів. З часів мого дитинства, Київ став рази в півтора-два більше, а кількість автомобілів рази в 4 збільшилася. Люди стали більш мобільними.
Так ось. Я не розумію, чому не можна репетирувати вночі, чому не можна зробити перекриття вулиць так, щоб не відрізати можливість людей доїхати до вокзалу... У дні репетицій десятки тисяч людей кудись не встигнуть і будуть матюкати на чому світ стоїть владу і конкретні прізвища. Загалом, як-то це все через одне місце все робиться».

Слід зазначити, що за 29 років в нашій країні склалася певна програма офіційних урочистостей, приурочених до Дня незалежності. Зазвичай в неї входить молитва за Україну за участю представників усіх конфесій, покладання вінків до пам'ятників Володимиру Великому, Богдану Хмельницькому, Михайлу Грушевському і Тарасу Шевченку, виставка квітів на Співочому полі, святковий концерт та феєрверк.

Але формат свята нерідко змінювався. У 1991-му - країна відзначала День незалежності 16 липня - до прийняття «Декларації про державний суверенітет». А вже з 1992-го ми святкуємо 24 серпня, адже в цей день 1991 року Рада ухвалила «Акт проголошення незалежності України». Тоді країною все ще керували комуністи. В день свята вони понесли квіти до пам'ятника Леніну і провели урочисті збори в палаці «Україна». Активна частина суспільства в вишиванках і з синьо-жовтими прапорами вийшла на багатотисячний марш по Хрещатику. Увечері на площі Жовтневої революції (теперішній Майдан незалежності) влаштували концерт українських гуртів.

Перший парад в День незалежності пройшов на Хрещатику в 1994 році, а в 2001-му, на десятиліття проголошення незалежності на запрошення Кучми до Києва прибули польський президент Олександр Кваснєвський, лідер Македонії Борис Трайковський і... Путін. Тоді пройшов досить масштабний парад: 6530 військовослужбовців шикувалися в 19 «коробок». Також Хрещатиком пройшли новенькі Т-84, доставлені з харківського танкобудівного заводу.

На двадцятиріччя незалежності України в 2011 році параду не було. На той момент президентствував Янукович, який вважав за краще проводити подібні заходи якраз до 9 травня. До речі, тоді суди заборонили опозиції проводити акції 24 серпня. Однак кілька тисяч активістів зібралися біля пам'ятника Шевченку і рушили до Банкової, де відбулися сутички з «беркутівцями».

У 2016 році президент Порошенко відродив традицію проведення військових парадів на День незалежності. Тоді по Хрещатику пройшли понад 4 тисячі військових і 200 одиниць техніки. Колоною пройшли також учасники бойових дій на Донбасі, а після параду відбувся Марш нескорених за участю ветеранів, добровольців, родичів загиблих, капеланів і волонтерів. Тоді, п'ять років тому 24 серпня на Майдані відбувся концерт, організований Адміністрацією президента, а передував йому гучний скандал через те, що в програму були включені твори Прокоф'єва і Чайковського. Після обурених постів в соцмережах дані твори так і не прозвучали...

У 2019-му Володимир Зеленський вирішив скасувати паради. Мовляв, це помпезно і дорого, а проводити парад потрібно тільки тоді, «коли ми повернемо всіх наших людей і території, а на нашій землі запанує мир».

Мир, на жаль поки що так і не настав, але парадна традиція, як бачимо, повернулася. Цього разу по Хрещатику пройде більше п'яти тисяч військових і 400 одиниць техніки.

Протягом 22-24 серпня в країні пройде близько 150 святкових заходів. У ці дні фасади будівель Верховної Ради, Національної опери, палацу «Україна», ЦУМу, ТРЦ «Гулівер» будуть підсвічуватися квітами державного прапора. У Софії Київській за ініціативою Олени Зеленської пройде саміт перших леді та джентльменів «М'яка сила в новій реальності», а для керівництва країни в Нацопері влаштують святковий концерт. На відміну від пісенного шоу для пересічних українців, яке пройде на Олімпійському (ціни від 500 до 2500 грн) - безкоштовний...

Як відомо, 1 грудня 1991 року тверде «так» незалежності сказали 90,32% громадян нашої країни, які взяли участь в голосуванні. Так ось, в контексті майбутнього Дня незалежності хочеться привести тривожні дані, проведеного днями фахівцями центру «Соціальний моніторинг» громадського опитування. Виявляється, тільки 69,4% українців підтримали б проголошення державної незалежності України на референдумі, якби він проводився сьогодні. 12,7% не підтримали б, 10,7% вагалися з відповіддю, а 7,2% і зовсім не брали б участі в плебісциті. Тенденція, відзначимо, більш ніж тривожна, оскільки є наочним сигналом того, що частина наших співвітчизників вважає Україну на 30-му році її незалежності failed state - державою, що не відбулася. Саме це повинно хвилювати владу перш за все. «Совкові» інсталяції, в свою чергу, лише відкочують нас назад - Back in the USSR.

Читайте також: В Україні почався черговий сплеск епідемії коронавірусу