Війна і мирМінськ-3

Експерт розповів, чому результат по «нормандському саміту» вийшов «половинчастим»

14:25 11 гру 2019.  1175Читайте на: УКРРУС

Війна на Донбасі, незважаючи на зусилля дипломатів, поки залишається конфліктом низької інтенсивності (low-intensity conflict, LIC).

Аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич пояснив, чому президенту України Володимиру Зеленському не вдалося врегулювати конфлікт на Донбасі в рамках підписання нових домовленостей в форматі "Мінськ-3". Про це він розповів в інтерв'ю виданню "Апостроф". 

"Присадили його досить цікаво. Тому що, з одного боку, сказали, що ми йдемо в рамках Мінських угод. Але з іншого боку, визначили: спеціальну моніторіговую місію, це вже не зовсім Мінські угоди. Друге, обговорення з контролю над територіями, по, принаймні, тому, про що йшлося в кулуарах, це не зовсім Мінські угоди. І третє, та ж сама формула Штайнмайера. Так, вона буде закріплена в якомусь вигляді в законі, але це вже не буде Конституція", - пояснив експерт. 

За його словами, це сам по собі дуже цікавий обмін, оскільки самі Мінські угоди - це півтора десятка пунктів, кожен з яких потрібно розписувати.

Відзначимо, що мова йде про Комплекс заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 2015 року, а також «Декларації Президента РФ, Президента України, Президента Французької Республіки і Канцлера ФРН на підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських угод, прийнятого 12 лютого 2015 року» 

"У будь-якому випадку сам текст "Мінська" буде доповнюватися", - упевнений аналітик. 

На відео з 4:30

"Зеленський не повинен був бути занадто різким з Путіним або пропонувати якісь занадто різкі рішення. Але був певний коридор, в якому він міг би рухатися. Однак президент став заручником ситуації всередині країни. Перемога на виборах дала мандат довіри, але Зеленський не контролює всі сили в українській політиці. Деякі з них наполягали на тому, щоб процес залишався в нинішньому вигляді. Тому позиції Зеленського були слабші, ніж могли б бути. Він не міг, наприклад, узгодити проведення виборів до того, як відведуть російські війська і повернуть кордон під український контроль. Зате можна було б говорити, що нехай Росія відведе війська, буде введена міжнародна адміністрація, але ми не отримаємо поки контроль над кордоном. Але йому намалювали "червону лінію", і він боявся не тільки підійти, але навіть підняти це питання", - також зазначив в коментарі виданню "Апостроф" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Микола Капітоненко.

Нагадаємо, 9 грудня "нормандська четвірка" домовилася про обмін полоненими в форматі "всіх на всіх" до кінця року і розведення ще в трьох точках. Про це йдеться в комюніке за підсумками саміту. "Четвірка" виступила за встановлення повного і всеосяжного припинення вогню до кінця цього року.

Як писала Lenta.UA, Україна і Росія не змогли домовитися про встановлення контролю над кордоном. Зеленський запропонував створити з цього питання в Мінську окрему ТКГ.

За визнанням канцлера Німеччини Ангели Меркель, реалізація політичної частини «Мінська-2» є найважчим питанням, адже Росія наполягає на включенні в прямий діалог представників невизнаних республік Донбасу.

Крім того, президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність «люфту» в реалізації «формули Штайнмайера».

Довідка Lenta.UA :

"Мінські угоди" були підписані 12 лютого 2015 року з підсумками переговорів лідерів України, Росії, Франції та Німеччини. Документ передбачає припинення вогню, статус Донбасу і відновлення контролю української армії над кордоном з Росією.

Для їх реалізації на міжнародному рівні обговорюється питання про введення миротворчої місії ООН.

Зокрема, в німецькій ініціативі щодо мирного врегулювання на Донбасі докладно описаний "цивільно-поліцейський компонент місії ООН" . Дана ініціатива отримала високу оцінку EUAM (місія ЄС для реформи українського сектору безпеки) і українських дипломатів.

Крім того, новий план мирного врегулювання на Донбасі повинен пройти ратифікацію країн «Нормандської четвірки» - України, РФ, Франції та Німеччини.

«Формула Штайнмайера» - дипломатична домовленість щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що отримала ім'я свого автора - міністра закордонних справ Німеччини (2013-2017) Франка-Вальтера Штайнмайера.

Колишній глава МЗС ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр в 2015 році запропонував порядок вступу в силу закону про надання ОРДО і ОРЛО особливого статусу. Згідно з ідеєю, надано він буде на тимчасовій основі в день проведення там позачергових виборів. Постійно ж почне діяти тільки після публікації звіту БДІПЛ ОБСЄ, що підтверджує легітимність результатів голосування.

Схвалили ідею на зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі 2 жовтня 2015 року. З тих пір вона отримала назву «формула Штайнмайера». Домовленість передбачає припинення вогню, розведення військ, амністію, проведення місцевих виборів під егідою ОБСЄ. Стосується вона і термінів вступу в силу особливого статусу ОРДО і ОРЛО.

Читайте також: Ні провалів, ні проривів: про що Зеленський і Путін домовилися в Парижі

Фото: Укрінформ

Ірина Костюченко

Новини

Найпопулярніше