Точка зору Валентин Гайдай

Експерт про україно-польські відносини після президентських виборів у Польщі

14:38 10 сер.  236 Читайте на: УКР РУС

Діалог Варшава-Київ: продовжити не можна продовжити?

6 серпня Польща вступила в чергову політичну епоху - в Варшаві відбулася інавгурація А. Дуди, який переобрався на другий термін. Передувала цьому ціла виборча баталія, яка завершилась 12 липня другим туром виборів президента.

Скандальна польська кампанія - між Брюсселем і Вашингтоном

До слова, дату виборів переносили через пандемію коронавіруса, подейкували про заочне голосування, але все ж вибори відбулися. Результати другого туру дещо здивували. Справа в тому, що головний опонент А. Дуди - Р. Тшасковський в першому турі відставав на цілих 13%, зате в другому - майже зрівнявся з ним, поступившись Дуді неповними 2% підтримки виборців.

Варто зазначити, що ця президентська кампанія в Польщі була, мабуть, найбільш скандальною за всю історію. Вперше виборець і самі політики широко зіткнулися з чорним піаром, компроматом, небувалою активністю у соціальних мережах, гіперактивністю політичних ток-шоу, кількість яких зросла в рази, а гострота дискурсу - взагалі зашкалювала. Так, наприклад, Дуду звинувачували в сварці з владою ЄС, неприйнятті західних ліберальних цінностей, зайвому клерикалізмі. Тшасковського навпаки викрили в нібито неповазі польських патріотів, яких він назвав «неонацистами», в пропаганді ЛГБТ і т.д.

Хоча, що примітно, Дуда багато в чому зобов'язаний своїй перемозі саме розігруванню карти з традиційними засадами, нетолерантністю до західних цінностей, збільшення ролі католицької церкви в суспільстві. Чого тільки варті його вираження, що ЛГБТ гірше комуністів, а гомосексуальним парам треба заборонити виховувати дітей!

Варто відзначити і зовнішньополітичний чинник. Можливо, вперше в новітній польській історії Вашингтон і Брюссель чітко не зійшлися в поглядах на майбутнє Польщі. А. Дуда напередодні виборів відвідав США, і зробив це в умовах пандемії коронавіруса і масових протестів в самих США. Там він обговорив з Трампом питання військового співробітництва США та Польщі, зокрема, розміщення в Польщі додаткового американського контингенту і озброєння. Приблизно тоді ж відбулася телефонна розмова Р. Тшасковського з екс-президентом США Б. Обамою. Але все-таки головним геополітичним центром, який підтримував Тшасковського був ЄС. Не варто забувати, що колега Тшасковського по Громадянській платформі Д. Туск, відверто підтримував його і більш того, як колишній голова Європейської ради і нинішній лідер Європейської народної партії, мобілізував більшу частину європейського політикуму на підтримку свого соратника.

Що вибори президента Польщі значать для України?

Хто б не переміг на виборах президента Польщі, Києву доведеться вибудовувати складний, але необхідний діалог з Варшавою, що зайшов в глухий кут останні роки.

Справедливості заради, україно-польські відносини загнали в глухий кут обидві сторони, але це не означає, що Києву слід очікувати повного або часткового перезавантаження влади в сусідній країні, тим більше, що цього може і не статися. Адже, на минулих парламентських виборах, що відбулися в жовтні 2019 року, партія "Право і справедливість" поліпшила свій показник на 6% у порівнянні з виборами 2015 року.

Отже, як виписати формулу конструктивного діалогу Києва з Варшавою в умовах, коли це діалог зайшов, як уже було згадано, в глухий кут зусиллями обох сторін?

По-перше, не варто забувати, що і у випадку з Польщею, і у випадку з Росією слід розрізняти суспільно-політичний та економічний діалог. Адже не секрет, що в умовах політичної конфронтації українських і російських еліт, торгове і економічне співробітництво між двома країнами зростає. Так само і в ситуації з Польщею.

По-друге, на відміну від Росії, слід зауважити, що особливої конфронтації між політикумом обох країн немає. Між Польщею і Україною відсутні територіальні суперечки, якщо не брати до уваги ревізію кордонів окремими маргінальними колами, немає гострого конфлікту в питанні гуманітарної політики, як наприклад, з Угорщиною.

Повертаючись до економічного співробітництва, варто відзначити, що на початок цього року воно склало понад 7 млрд євро, що на 2 млрд більше, ніж в 2015 і інтенсивно продовжує рости навіть в умовах пандемії коронавіруса. При цьому збільшився як український експорт до Польщі, так і польський імпорт в Україну. Збільшення темпів торгівлі зафіксовано, зокрема, в таких сегментах: мінеральні добрива, текстильні товари, механічне та електричне обладнання, жири тваринного походження та вироби з металів. Крім цього, Україна є одним з найбільших одержувачів польської харчової продукції. За даними Центрального статистичного управління Польщі, експорт сільськогосподарських товарів в Україну зріс більш ніж на 20%.

Станом на кінець 2019 року в Україні та Польщі діє понад 400 спільних підприємств, в тому числі, в таких галузях, як машинобудування, легка, харчова промисловості, спільні підприємства аграрного сектора і т.д.

Триває і культурне, наукове співробітництво. Традиційно, Польща залишається в пріоритеті українських абітурієнтів, аспірантів, вчених, де діє ряд грантових і стипендіальних програм, таких як «Студії східні», «Стипендія для молодих вчених», «Стипендія імені К. Скубішевського» і т.д. В Україні в останнє десятиліття активно розвивається полоністика, центрами якої став Львів, Тернопіль, Київ, поглиблюється співпраця з провідними польськими вузами.

Можна згадати і про військове співробітництво, до речі, не тільки в рамках військової допомоги Польщі, а й у створенні спільної Литовсько-польсько-української військової бригади.

Тобто, і явних і потенційних ниток, які б наблизили обидві держави - досить багато. Але тільки взаємні поступки і ліквідація гострих кутів в історичних і гуманітарних суперечках будуть правильною запорукою на взаєморозуміння і співпрацю. Україна, в якомусь плані, і важко і легко, виходячи з результатів виборів президента Польщі. Труднощі в тому, що якби переміг ліберальний Тшасковский, цілком ймовірно, Варшава сама зробила б крок вперед до нормалізації відносин з Києвом.

Хоча слід констатувати, що Україна вже знає, чого чекати від Дуди та польських правих, а останні ініціативи Польщі, України та Литви зі створення т.зв. «Люблінського трикутника» ще раз показали, що політичний діалог Києва і Варшави все одно розвивається і має всі шанси на прогрес.

Чи об'єднають Польщу і Україну традиційні цінності?

Підводячи риску під аналізом президентських виборів в Польщі і перспектив всебічного українсько-польського діалогу, хотілося б акцентувати увагу на такому потенційно важливому об'єднавчому факторі, як традиційні цінності. Вище вже було зазначено, що саме протест проти нав'язування західних ліберальних віянь, підтримка традиційної польської родини, католицької церкви, допомогли Дуді перемогти в президентських перегонах. Після переобрання А. Дуди ці тенденції тільки посилилися - Польща хоче вийти з т.зв. Стамбульської конвенції, яка під благородним приводом захисту прав жінок, насправді, переслідує зовсім іншу мету - вводить поняття гендеру в соціальний побут. Цілком природно, що ця ініціатива не знайшла підтримки в консервативному польському суспільстві і викликала обурення католицької церкви. До речі, і в Україні проти ратифікації Стамбульської конвенції виступили всі основні церкви та конфесії.

Таким чином, спроба педалювання в обох країнах ліберальний цінностей, зустрічає протест і консолідує значну частину суспільства. Виходячи з цього, можна припустити, що якщо обидві країни візьмуть на озброєння консервативну риторику, підвищення ролі церкви, захист моральних засад і відкидання ліберальних віянь, це може додатково зблизити Київ і Варшаву і звести нанівець хворобливі досі для обох сторін історичні та політичні розбіжності.

Валентин Гайдай кандидат історичних наук.

Захистив кандидатську дисертацію на тему: "Громадські організації в Польщі в 1920-30-х гн .: інституційний розвиток і суспільно-політична діяльність"

Найпопулярніше