Дотик до недоторканних: навіщо Зеленський позбавив нардепів імунітету

У парламентських кулуарах нині є популярним вираз - «божевільний принтер». Так називають стрімкий темп, в якому нардепи розглядають і затверджують законопроекти. Вчорашній день не став винятком - парламентарії штампували закони як гарячі пиріжки. Одним з найбільш важливих документів, якому напередодні дали путівку в життя 373 нардепа, є законопроект №7203 про зняття недоторканності з народних депутатів. Правда, зміни вступлять в силу не «тут і зараз», а з 1 січня 2020 року.

Законопроект був зареєстрований ще в парламенті попереднього скликання президентом Петром Порошенком. Він передбачає виключення зі статті 80 Конституції положення, що гарантує парламентарям депутатську недоторканність, яка зводиться до неможливості бути притягнутим до кримінальної відповідальності, затриманим або заарештованими без згоди депутатського корпусу.

Читайте також: Рада направила до КСУ законопроект про скорочення кількості нардепів

При цьому в Основному законі лишиться згадка про те, що депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Віце-спікер Руслан Стефанчук розповів журналістам про те, що «Слугою народу» було прийнято рішення діяти за принципом «не кради, або не йди в депутати».

«Хотів би подивитися на тих політичних самураїв, які будуть оскаржувати це рішення», - заявив Стефанчук.

А «самураї», між тим, знайшлися досить швидко в особі 44 нардепів від «Опозиційною платформи - за життя!». ОПЗЖ - єдина фракція, яка не підтримала анти-недоторканний законопроект.

ОПЗЖ вже наступного тижня має намір оскаржити закон у КСУ. Член фракції Василь Німченко стверджує, що парламент зобов'язаний був врахувати застереження КСУ щодо скасування недоторканності в специфічних політичних умовах України. Крім того, на думку Німченка, порушенням є те, що комітет з правової політики готував підсумковий висновок за проектом в міжсесійний період, 2 вересня, що суперечить нормам регламенту.

А ось спікер Разумков впевнений, що процедура скасування недоторканності пройшла за всіма необхідними правилами і підстав для скасування закону немає: «Я вважаю, що прийняття закону повністю відповідає чинному законодавству. І політично, і юридично».

Напередодні голосування з трибуни парламенту перед депутатами виступив президент Володимир Зеленський, який порівняв роки дискусій про зняття депутатської недоторканності з вічним двигуном. «Кажуть, що наша наука в жалюгідному стані. Це неправда, - сказав Зеленський. - Українські депутати зробили геніальне відкриття - винайшли вічний двигун політичного життя. Працює дуже просто: спочатку депутати обіцяють зняти недоторканість, потім провалюють голосування, потім народ забуває. А на наступних виборах кандидатам знову є що обіцяти. Це працювало останні 20 років, але цьому «гаджету» час відправитися на звалище історії».

Глава держави запевнив, що скасування недоторканності - це не підготовка до політичних переслідувань, а можливість не дати злочинцям сховатися від відповідальності: «Депутати не будуть нести відповідальності за голосування, за будь-які публічні виступи. Але якщо депутат збиває людину, «кришує» видобуток бурштину або здійснює будь-який інший кримінальний злочин, він повинен нести відповідальність. Це парламент, а не «малина», де можна п'ять років ховатися під куполом».

Минулого тижня під час голосування за законопроект в першому читанні його підтримали 363 народних обранця. Незважаючи на це, текст документа викликав чимало суперечок: критики відзначали, що Конституційний суд раніше висловив до нього певні зауваження, і якщо їх не врахувати, то в майбутньому КС зможе визнати схвалені зміни неконституційними.

З такими застереженнями виступали, зокрема, нардепи від «Батьківщини», «Європейської солідарності» і «Голосу».

Крім того, чимала кількість власників мандатів висловлювали побоювання, що скасування недоторканності в майбутньому може стати інструментом для політичних переслідувань парламентаріїв.

Як ми вже відзначали, нардепи затвердили законопроект, поданий ще Петром Порошенком. Зроблено це було для того, щоб не починати всю процедуру законотворчості з нуля. Інакше процес прийняття нового документа міг затягтися, як мінімум, на півроку.

Є три причини, чому «Зе»-команда з такою наполегливістю проштовхувала законопроект про скасування горезвісного імунітету. По-перше, бажаючи залишатися на гребені електоральної хвилі, Зеленський вирішив розіграти цю карту, яка, як свідчить соціологія (близько 90% українців виступають за зняття депутатської недоторканності) є піар-джокером.

По-друге, зняття недоторканності - дієвий інструмент впливу на різношерсту фракцію «Слуга народу» з тим, щоб голосували «як треба».

І, нарешті, по-третє, скасування недоторканності - додатковий важіль Банковій в політичній боротьбі з опонентами і можливість безперешкодно порушувати кримінальні справи відносно попередників, які представлені в Раді нинішнього скликання.

На думку експертів, ймовірність скасування закону КСУ дуже мала, оскільки всі попередні рішення суду показали, що люди в малинових мантіях гранично оперативно «перевзулися в повітрі» і почали підігравати нової влади. Яскравий приклад - неоднозначне рішення Конституційного суду щодо правомірності рішення Зеленського про дострокові вибори парламенту. До того ж зовсім скоро закінчуються повноваження відразу у кількох суддів КСУ і на їх місце прийдуть нові члени, обрані вже при новій владі.

Нагадаємо, КСУ в червні 2018 року визнав анти-недоторканний законопроект конституційним. Але зазначив, що при прийнятті закону необхідно враховувати здатність політичної і правової системи не заважати депутатам працювати і уберегти їх від політичного тиску в умовах повної відсутності інституту депутатської недоторканності.

Депутатам ще доведеться прийняти кілька рішень, щоб норма про недоторканність була повністю імплементована. «Тепер необхідно вилучити недоторканність із закону про статус народного депутата України і Кримінального процесуального кодексу. Поки цього не буде зроблено, недоторканність буде діяти», - зазначає директор Центру демократії і верховенства права Тарас Шевченко.

Наталія Ромашова

Читайте також: Разумков привів резони «урізання» Ради до 300 нардепів