Дострокове перезавантаження Верховної Ради від Зеленського: реальність чи блеф

Не чекаючи другого туру президентських виборів, в низці центральних політсил почали в авральному порядку готуватися до парламентської кампанії. У «Батьківщині» вже зайнялися перетряскою регіональних осередків, в «Самопомочі» почалася чехарда, пов'язана з виходом з партії цілої низки депутатів. Тут же пролунала заява нардепа Єгора Соболєва про створення власної партії. Такі різкі рухи з боку топ-політиків пов'язані з чутками про те, що нинішнє скликання парламенту може не досидіти до кінця відведеного йому терміну - 27 жовтень 2019 року, а дострокові вибори ВР відбудуться вже влітку.

Тим часом в парламентських кулуарах Lenta.UA запевняють в тому, що в якнайшвидших перевиборах нібито зацікавлені в оточенні Володимира Зеленського, який, якщо вірити останній соціології, серйозно випереджає чинного президента Петра Порошенка, і має всі шанси на перемогу в другому турі президентських виборів, який, як відомо, призначено на 21 квітня. Певна логіка в такому бажанні команди ймовірного шостого за ліком президента України є: більшість рішень неможливо прийняти без лояльної Верховної Ради, і Зеленському потрібно або налагодити співпрацю з депутатами, отримавши «під» себе стабільну більшість, або ж швидко відправити парламент на дострокові вибори. В іншому випадку рейтинг Зеленського - а значить і його партії «Слуга народу» - до осені ризикує серйозно обвалитися. Тим більше, що мова йде багато в чому про ситуативний електорат, який віддав голос за нього не стільки через любов до коміка, скільки через вкрай негативне ставлення до Порошенка. Втратити його можна дуже швидко, якщо не діяти максимально результативно...

Читайте також: Зеленський згоден на одні дебати: названі місце і дата

Тут варто зробити застереження, що з юридичної точки зору можливість для дострокової перезавантаження Верховної Ради існує. Але тут дуже важливо вкластися в терміни. Справа в тому, що згідно з Конституцією України, розпуск парламенту можливий лише за півроку до чергових виборів, тобто зробити це можна не пізніше 27 травня.

Є два можливі сценарії реалізації перевиборів, але обидва вони, що називається, на тоненьку. Перший: зробити так, щоб протягом тридцяти днів пленарні засідання парламенту не могли початися. В такому випадку президент може оголосити про розпуск ВР. Але для того, щоб це сталося, потрібно щоб в стінах парламенту не збирався кворум - 300 депутатів. Іншими словами Зеленському та його «менеджерам» потрібно домовитися з третиною депутатського корпусу (а це 150 чоловік) нинішньої Верховної Ради. Що на даний момент виглядає малоймовірно - більшість нардепів, не маючи стовідсоткових гарантій потрапляння до наступного парламенту, навряд чи захочуть брати участь в даній авантюрі.

Другий сценарій пов'язаний з ще однією нормою Конституції, яка говорить про те, що якщо у Верховній Раді протягом одного місяця не сформовано коаліцію депутатських фракцій, президент отримує право на розпуск парламенту. Тут ситуація - набагато заплутаніше. Справа в тому, що дискусія про те, чи існує коаліція у Верховній Раді, тягнеться з лютого 2016 року, коли більшість покинули фракції «Батьківщина» і «Самопоміч». Пізніше про свій вихід з коаліції заявляли й інші депутати, що викликало сумніви в наявності більшості в парламенті.

Від голови Верховної Ради Андрія Парубія неодноразово вимагали, щоб той опублікував список депутатів-коаліціантів, яких для існування формальної більшості має нараховуватися, як мінімум, 225+1. Але той вперто відмовлявся це робити, аргументуючи це тим, що результативні голосування парламенту самі за себе говорять про наявність такої більшості.

Але ближче до президентських виборів це питання перейшло в юридичну площину. На початку березня цього року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов нардепа, колишнього «регіонала» Андрія Деркача, зажадавши від координаторів відповідної коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді Артура Герасимова і Максима Бурбака надати персональний склад більшості станом на 28 лютого. Дані документи повинні були бути передані суду до 12 березня, але у Верховній Раді знову вирішили відмовчатися.

Якщо в новій Адміністрації президента і справді всерйоз займуться цим питанням, і виявиться, що під коаліційним договором станом на 28 лютого не було 226 підписів, це може стати приводом для дострокових виборів. Але тут все впирається не тільки під час - хоча на даний момент неясно, коли саме новий президент пройде інавгурацію, оскільки тут все залежить від Центрвиборчкому - але і в політичну кон'юнктуру. Якщо у Зеленського і справді є всі підстави йти в цьому питанні до кінця, то для його союзників - а це частина «Народного фронту» і депутатська група «Відродження» - все не так очевидно.

Наприклад, у Арсена Авакова, якого називають одним з найважливіших учасників президентської кампанії Зеленського, явно немає готовності до дострокових парламентських виборів, які мають в такому випадку пройти в липні-серпні. Відсутність власного нового політпроекту - а «Народний фронт» за такий короткий час реанімувати навряд чи можливо - робить його вкрай уразливим. У «Відродження» надія - тільки на мажоритарку, в основному в Харківській області. І тут для них вибори влітку або восени особливої погоди не зроблять. Інша справа, якщо в парламенті все-таки приймуть рішення змінити виборче законодавство, відмовившись від змішаної системи і залишивши тільки списки. Охочих піти на такий крок в стінах нинішньої Верховної Ради - зараз чимало. В такому випадку ситуація для групи Хомутинника-Геллера виявиться не надто райдужною.

Виходячи з цього, на даний момент не зовсім зрозуміло, з ким Зеленському та його патронам створювати коаліцію в новому скликанні. Якщо виходити зі свіжої соціології Центру Разумкова, яку опублікувала журналістка Соня Кошкіна, розклад виглядає наступним чином: «Слуга народу» Зеленського набирає 22,7% «Солідарність» Петра Порошенка - 12,2% «Батьківщина» Юлії Тимошенко - 10,0%, «Опозиційна платформа - За життя» на чолі з Юрієм Бойком - 7,5%, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка - 5,5%. Таким чином на даний момент сказати конкретно, як буде виглядати нова більшість, очевидно, не зможе ніхто.

Утім, є ще одна вельми правдоподібна версія: розпускання чуток про швидкий кінець нинішньої ВР - це початок торгів за створення більшості під Зеленського в парламенті вже зараз. Можливість розпуску - вельми серйозний аргумент для таких переговорів. А з огляду на що почалася дефрагментацію старих політсил - це стосується, в першу чергу БПП і «Народний фронт» - дуже може статися, що новий президент, увійшовши до будівлі на Банковій, буде вже мати в своєму розпорядженні ту чи іншу конфігурацію коаліції в парламенті...

Дмитро Крижак

Читайте також: Гройсман не вважає перемогу Зеленського трагедією для країни