Допомогти Коломойському: як Піскун руками Венедиктової посварить Зеленського з Заходом

Після провальної історії з призначенням на високі керівні посади «нових облич» (точніше, відносно нових, адже і Гончарук, і Рябошапка, і Данилюк та інші призначенці першої хвилі вже працювали в колишній владі, просто або недовго, або непомітно) влада почала впроваджувати інший кадровий підхід. «Старі обличчя» без відверто негативного шлейфу з'явилися на урядових посадах, а людей, до колишньої діяльності яких у громадян є питання, стали підтягувати або в якості радників (як Піскуна), або, як Леоніда Кравчука, відправили на той напрямок, де для влади багато негативу, тому їй потрібен громовідвід. Якого не шкода.

Сплав молодості і досвіду в принципі - правильний шлях. Але тільки в тому випадку, якщо досвідчені кадри навчать недосвідчених діловим речам, а не посилять проблеми. Це нагадало старий анекдот. В колгоспі впали надої молока. В якості експерименту в село відправили випускників-відмінників з сільськогосподарського інституту. Ті почали моделювати різні варіанти підвищення надоїв, але ситуація не покращилася. Тоді їм на допомогу дали старого лічильника. Він прийшов, розкритикував студентів за нові методи і запропонував замість незрозумілих формул рахувати на старих дерев'яних рахунках. Однак і це не допомогло. Виявилося, в колгоспі просто скотина не годована і доярки п'яні.

Читайте також: Система поглинула і повністю пристосувала Зеленського, адаптувала його - Євген Головаха

Президенти змінюються, Піскун не тоне

Призначення Піскуна радником Венедиктової дуже багатьма було сприйнято, м'яко кажучи, негативно. Святослав Михайлович, який займав головне крісло на Різницькій, запам'ятався не тільки безліччю скандалів, а й умінням вигідно «продавати» себе на телеекранах. Тут варто нагадати віхи його біографії. Вперше Піскуна призначили Генпрокурором за президентства Леоніда Кучми, 6 липня 2002 року. Але 29 жовтня 2003 Піскуна звільнили. Пересидівши рік, він оскаржив свою відставку в суді і повернувся в Генпрокуратуру, змінивши на посаді генпрокурора Геннадія Васильєва. Піскун підтримав Помаранчеву революцію, що дало йому можливість залишитися на посаді і при Вікторі Ющенку. Але ненадовго - 14 жовтень 2005-го президент його звільнив, але, як і при Кучмі, з порушенням. Цього разу без згоди Верховної Ради. Святослав Михайлович знову звернувся до суду і пішов в опозицію до Ющенка, ставши в 2006 році народним депутатом за списком Партії регіонів.

Ходіння Піскуна по судах дало результат - Ющенко в 2007 році змушений був виконати рішення Шевченківського райсуду столиці і знову призначив уже депутата- «регіонала» генпрокурором. Щоб знову його звільнити, але вже на законних підставах - за сумісництво. А в березні 2010-го Піскун відмовився підтримати відставку Кабміну Юлії Тимошенко і вийшов з фракції ПР. Однак часто голосував в унісон з «регіоналами». Наприклад, підтримав вікопомний закон Ківалова-Колесніченка, який спровокував мовної Майдан. У 2014-му Піскун безрезультатно намагався обратися народним депутатом від партії Сергія Тігіпка. У травні 2016 року він очолив Союз юристів України. Це хоч і громадська посада, однак, дуже перспективна в політичному плані: під дахом Союзу юристів зібралися впливові люди зі зв'язками в коридорах будь-якої влади.

Навіть з цієї короткої вичавки з життєвого шляху Піскуна можна зробити два висновки. Перший - тільки за Петра Порошенка Святослав Михайлович не був наближений до влади. Мабуть з цієї причини він різко критикує попередників Зе-команди. Другий висновок - коли порушуються особисто його конституційні права, то тричі генпрокурор домагається справедливості, але, судячи з озвучених ним ініціатив в інтерв'ю «Лівому берегу», в принципі в порушенні Конституції він нічого незвичайного не бачить.

Чи сподобаються Зеленському антиконституційні ініціативи Піскуна?

Наприклад, Піскун пропонує повернути прокуратурі загальний нагляд. Правда, завуальовано називає це «нагляд за дотриманням соціальних, економічних та інших прав громадян і держави». Основний Закон України в статті 131-1 чітко визначає функції прокуратури: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організація та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, рішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними і іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, який визначений законом. Тобто, ніякого загального нагляду. Цієї корумпованої функції прокуратури позбавили в жовтні 2014 року. Таке рішення було схвалено і нашими європейськими партнерами, оскільки відповідало стандартам Євросоюзу.

Тепер Піскун пропонує змінити окремі закони, але в Конституції у прокуратури функції загального нагляду не буде. А внести зміни до Конституції, повернувши туди цю норму, неможливо: 300 голосів за це в парламенті не зберуть. Простіше кажучи, глава Союзу юристів фактично пропонує Венедиктової, президенту і «слугам» порушити Основний Закон. Що викличе величезний скандал не тільки в Україні, але і посварить офіційний Київ з ЄС і США. Де дуже пильно спостерігають за тим, щоб в нашій країні після зміни влади не було відступу від раніше прийнятих реформ.

Пропонує Піскун антиконституційні ідеї і в інших напрямках. Ось, наприклад: «...якщо навіть збирається незаконний мітинг, прокурор виносить рішення, законний він чи ні, як в Європі. В Європі прокурор міста Франкфурта-на-Майні заборонив недавно мітинг - поліція його розігнала. Прокурор повинен наглядати за законністю в країні, на те він і прокурор». Це є прямим порушенням 39-ї статті Конституції, яка гарантує громадянам право на мирний протест. «Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей», говорить Конституція. Тобто, без рішення суду ніякої прокурор не має законних підстав обмежити право українців на протест!

Нескладно уявити вкрай негативну реакцію західних друзів України на спроби реалізувати цю ініціативу Піскуна. Хоча вона багатьом у владі сподобається: будь-який мітинг проти Зеленського або уряду може заборонити кишеньковий прокурор.

Є у Піскуна і інші пропозиції. Наприклад, популістська ідея посилити повноваження НАБУ і ДБР, дати їм право стеження, прослуховування, проникнення в житло з санкції прокурора. «Не треба йти в суд», говорить Піскун. Добре хоч не пропонує повернути чекістів і «розстрільні трійки» для «корупціонерів». Для прийняття ініціатив Піскуна необхідно вносити зміни до безлічі законів. Але навіть якщо «слуги» на це і підуть, то кожна кримінальна справа, де будуть найменші порушення прав людини, заваляться або в ВАКСУ, або вердикт нашого суду визнають незаконним в ЄСПЛ.

Агент Коломойського в Офісі Генпрокурора

Запрошуючи до влади старих кадрів, треба враховувати, що разом з ними повертаються і старі методи, і колишні групи впливу. Про методи йшлося вище. Тепер кілька слів про групи впливу. Святослав Піскун пов'язаний з Ігорем Коломойським (за його словами, вони познайомилися в 2006 році). Ще в 2017 році він вкрай негативно відгукувався про націоналізацію Приватбанку. Крім того, він в якості свідка представляв інтереси Коломойського в Лондонському суді. Про яку саме справу йшлося Піскун не розповідав. А недавно про суть справи написало британське видання Independent.

Адвокати іншого українського олігарха Віктора Пінчука в ході судового процесу в Лондоні ще в 2015 році розповіли, що Піскуна підозрюють в корупційному закритті справи проти Коломойського за замовне вбивство. За словами адвокатів, Коломойський замовив побиття до смерті одного з адвокатів, який не погоджувався злити інформацію про клієнта, а потім «організував вбивство нападників, які провалили завдання... і намагався приховати ці вбивства». Клопотання про арешт Коломойського було складено, але тодішній генпрокурор Піскун скасував його, після того як на нього вийшов посередник олігарха, стверджує команда Пінчука.

У такому випадку на поради Піскуна варто поглянути трохи інакше. Коломойський зацікавлений в тому, щоб посварити українську владу з Заходом. Особливо з Америкою, де у нього, як відомо, великі неприємності. Років так на 15-20 в'язниці. У разі прийняття парламентом змін до закону про прокуратуру, в КПК, які не відповідають нормам європейського права і нашої Конституції, ставлення західних партнерів до Зеленському та державі в цілому значно погіршитися.

А чим прохолодніше відносини з Заходом, тим сильніше будуть ставати проросійські сили - Медведчук, Портнов і т.д. Ці хлопці і так сьогодні тіснять «слуг» не тільки на півдні і сході, а й у центрі. І вони будуть робити все, щоб Зеленський робив катастрофічні для себе і для держави помилки. Які наблизять тріумфальне повернення цих сил до управління країною.

Сергій Іваненко

Читайте також: Зе і «Майбах»: як на Банковій збираються перемагати на місцевих виборах