Чи тупик з Тупицьким: що криється за протистоянням Офісу президента з суддівським корпусом

Учора Верховний суд України (ВСУ) наочно продемонстрував відсутність монополії на владу Банковій, назвавши «спірним» президентський указ про звільнення глави КСУ Олександра Тупицького.

«Конституція і закони України не містять норми, за якою глава держави має право звільняти суддів КСУ. Рішення про звільнення з посади судді суд приймає як мінімум двома третинами від її конституційного складу», - йдеться в рішенні ВСУ.

Читайте також: Верховний суд визнав протиправним указ Зеленського про звільнення Тупицького

Нагадаємо, в березні Володимир Зеленський звільнив суддю та голову КСУ Олександра Тупицького, скасувавши указ Віктора Януковича про його призначення від 2013 року.

Своє рішення глава держави аргументував тим, що «окремі судді Конституційного суду, призначені Віктором Януковичем, створюють загрозу державної незалежності і національної безпеки».

Відзначимо, що обирають суддів КСУ на 9 років. Термін повноважень Тупицького повинен закінчитися у 2022-му. Сам Тупицький вже подав позов на КСУ, через який хоче відсудити понад 900 тисяч гривень своєї зарплати за кілька місяців професійного «простою». Окружний адміністративний суд Києва відкрив у цій справі провадження.

Тим часом в президентському Офісі заявили, що рішення Верховного суду щодо пана Тупицького діє в інтересах старих порядків в судовій системі. Новий спікер президента Сергій Никифоров підкреслив, що ОП буде продовжувати судову реформу, а «Тупицького хочуть повернути до керма КС, щоб цю реформу зірвати». Рішення ВСУ Банкова оскаржить у судовому порядку.

Проблеми з Конституційним судом у Зеленського почалися восени минулого року, коли КСУ фактично скасував систему електронного декларування, чим, на думку ряду експертів, завдав удар по антикорупційній реформі як такій. Через рішення КСУ профільні фахівці прогнозували серйозні проблеми з міжнародними партнерами. Йшлося про повне «заморожування» співпраці з МВФ і навіть скасування безвізу з країнами ЄС.

Спочатку Володимир Зеленський спробував розпустити Конституційний суд через Верховну Раду, але в законності його ініціативи виникли сумніви у нардепів, які згодом «прокотили» ініціативу глави держави.

В кінцевому рахунку ВР відновила систему електронного декларування з урахуванням рішення Конституційного суду і рад Венеціанської комісії, а Тупицького «пішов» своїм указом гарант.

«Тупицький йшов в судді не в ім'я правосуддя. Інакше він би не був проти електронних декларацій. Президент має право змінювати систему. Особливо якщо кланова система несе загрозу національній безпеці. Днями проголосований закон про ВККС і ВСП за участю міжнародників - запобіжник. Якби його проголосували раніше, то і якісний склад суддів був би інший. Реформа триває. Реакціонери борються. Однак час їх пройшов», - коментує перипетії політтехнолог Петро Охотин.

До речі, з тим, щоб розуміти, що собою представляє пан Тупицький, нагадаємо, що, будучи суддею Конституційного суду, він тричі відвідував Крим в 2016 та 2017 роках, тобто після силового захоплення півострова.

При цьому, як говориться в розслідуванні «Схем», з 2018 року він є власником земельної ділянки в селищі Кореїз. Тупицький оформив договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відбив інформацію про це в своїй декларації про майно і доходи.

«Я не оцінюю юридичну сторону рішення Верховного суду про визнання незаконним указу президента про скасування призначення Олександра Тупицького суддею Конституційного суду. Тут дуже важливий політичний контекст і політичні наслідки цього рішення. Можливо, не випадково, що рішення ВСУ по Тупицькому з'явилося саме в день, коли парламент приймав рішення про реформування Вищої ради правосуддя. Знову, вже не в перший раз, ми бачимо і прояв кругової поруки в суддівському корпусі (Тупицького прикривають колеги з іншої судової інстанції), і опір самих суддів судової реформи. Адже повернення Тупицького до Конституційного суду означатиме високу ймовірність блокування судової реформи через рішення Конституційного суду. Ми бачимо запеклий опір судовій реформі з боку самих суддів і частини політичних еліт України. Але це означає, що судову реформу, спрямовану на радикальне очищення корпусу суддів, необхідно послідовно продовжувати», - зазначає відомий політолог Володимир Фесенко.

Дійсно, учора депутатський корпус ВР дав путівку в життя законопроекту президента Володимира Зеленського про зміну порядку обрання на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП) і діяльності інспекторів цього органу. «За» відповідне рішення проголосували 259 власників мандатів. Свої голоси повним складом не віддали фракції ОПЗЖ, ЄС і «Батьківщини». Дивовижна ситуативна коаліція...

Ініціатива, зазначимо, покликана визначити створення Етичної ради, члени якого будуть визначати відповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики і доброчесності.

До першого складу Етичного ради увійдуть три особи з числа суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, і три особи, яких виберуть міжнародні організації, які відповідно до міжнародних або міждержавних угода протягом останніх п'яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу в сфері судової реформи та запобігання корупції.

Такі міжнародні та іноземні організації повинні будуть погоджувати пропозицію загального списку кандидатів. У майбутньому до складу Етичного ради увійдуть три людини з числа суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів України, одна людина, запропонована Радою прокурорів України, одна - за пропозицією Ради адвокатів України і ще одна - запропонований Національною академією правових наук України в особі президії. У повноваження ради входить встановлення відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики і доброчесності.

Верховна Рада також підтримала поправку, яка передає вирішальний голос при формуванні ВРП міжнародним експертам, призначеним за рекомендацією західних партнерів. У разі негативного висновку щодо члена ВРП суб'єкт призначення повинен його розглянути і підтримати або відхилити. Якщо жодне з цих рішення прийнято не було протягом трьох місяців, то член ВРП вважається автоматично звільненим.

Ухвалення закону про ВРП на Банковій називають off records дружнім жестом Вашингтону напередодні зустрічі Зеленського і Байдена. Питання про те, чи оцінять в Білому домі «білі наміри» українського президента - відкритий...

Читайте також: «З особливим цинізмом»: Офіс президента відреагував на рішення Верховного суду