Точка зоруАндрій Глухенький

Чи можливо зупинити «антиваксів»

13:15 08 лис 2021.  1692Читайте на: УКРРУС

Журналіст, експерт Українського центру аналітики та безпеки Андрій Глухенький - про виклики, які стоять перед владою через антивакцинаторські протести.

Минулого тижня учасники протестів проти карантинних обмежень та вакцинації перекрили урядовий квартал Києва. Це викликало досить серйозний резонанс, якими скористалися політики: низка з них розкритикувала або висміяла цю акцію. Фактично політикум скористався нею як інформаційним приводом, щоб зробити голосні заяви задля підвищення власної медіа-пізнаваності. Однак керівництву держави будь-яку подію варто аналізувати не через призму емоцій чи піару, а саме з точки зору причин та ймовірних наслідків суспільних процесів, ознакою яких вона є.

Очевидно, що поширені в суспільстві «антивакцинаторські» настрої, які почали виливатися в протести, свідчать про низьку довіру до уряду та медицини. Такий стан речей має кілька причин:

Читайте також: Епідемія коронавірусу на вихідних знизила оберти

1 – недостатня та непослідовна інформаційна кампанія влади щодо обґрунтування та пояснення карантинних заходів і необхідності вакцинування громадян;

2 – легковажне ставлення до карантину й вакцинації деяких представників влади, що на тлі попередніх «локдаунів» мало широке медійне висвітлення з відчутними негативними наслідками;

3 – низький рівень довіри громадян до Міністерства охорони здоров’я як результат багаторічної кризи української медицини. На тлі коронавірусної пандемії такий стан речей може призвести до серйозних загроз національній безпеці;

4 – бажання окремих непорядних представників медичного бізнесу заробити на пов’язаному з пандемією ажіотажі через освоєння державних коштів на медицину, діагностику та медпрепарати;

5 – інформаційно-психологічні операції з боку країни-агресора Росії, направлені на посилення недовіри й конфліктів в українському суспільстві навколо чутливих тем задля розпалювання внутрішньої ворожнечі та провокування політичної дестабілізації. Низька інформованість громадян і породжена нею розгубленість під час карантину та вакцинації стали ідеальними умовами для відпрацювання технологій впливу на українців через підконтрольні Кремлю групи в соціальних мережах.

Якщо ж врахувати низький рівень вакцинування серед українців (19,12 %) в порівнянні з рештою країн Європи, не можна ігнорувати вибуховий потенціал протестних настроїв на цьому підґрунті.

Звісно, за прогнозами фахівців, в другій половині листопада слід очікувати поступового спаду захворюваності на Covid-19 в Україні, після чого можуть бути послаблені й карантинні обмеження. Це призведе до певного зниження гостроти антикарантинних протестних настроїв у суспільстві. Але вже навесні наступного року вони можуть вилитись у більш системний та організований спротив, якщо до того моменту рівень вакцинування населення буде недостатньо високим і держава знову впроваджуватиме жорсткі обмеження для громадян під час сезонного піку захворюваності.

Виходячи з сказаного, до початку наступної весни уряд повинен систематизувати та посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням, презентувати суспільству прозору й поетапну стратегію боротьби з пандемією та досягнути вакцинування більшості громадян.

Інакше, вкупі з соціально-економічними та політичними проблемами, короновірусна криза може бути однією з найбільш гострих причин для посилення протестних настроїв, що в подальшому загрожує призвести до широких вуличних акцій непокори та внутрішньої дестабілізації в Україні.

Читайте також: У Нідерландах відбулися масові протести проти коронавірусних обмежень

Крижак Дмитро

Новини

Найпопулярніше