ПолітикаВлада

Чи є попит за опитування: чому «референдум» Зеленського виявився пшиком

14:54 26 жов 2021.  1402Читайте на: УКРРУС

Цими днями рівно рік тому в Україні відбулися вибори до органів місцевого самоврядування. Синхронно з ними з ініціативи президента Володимира Зеленського проходив «референдум», що не має юридичного статусу, під час якого пропонувалося підтримати або ж відправити в брухт відразу кілька ідей чинного глави держави. Чи реалізувалися на практиці побажання народу, розбиралася Lenta.UA.

25 жовтня 2020 року нинішній хазяїн Банкової поставив українцям у рамках загальнодержавного опитування п'ять питань. У день місцевих виборів Володимир Зеленський поцікавився у громадян, чи готові вони до легалізації медичного каннабісу, вільної економічної зони на Донбасі, радикального покарання у вигляді довічного ув'язнення для чиновників-корупціонерів, скорочення чисельності нардепів до 300, а також максимального використання насправді всіх пунктів Будапештського меморандуму, в якому закладено гарантії щодо суверенітету та територіальної цілісності нашої країни.

На ці запитання рік тому відповідав і сам президент — на картонній коробці, присівши навпочіпки. Це фото облетіло не лише вітчизняні, а й світові ЗМІ, а також стало «тестом» для численних мемів у соцмережах.

Читайте також: Ще не віник, але вже не букет: чому просідають рейтинги президента Зеленського

Втім, організаційні нюанси – справа десята, оскільки, як ми вже зазначили раніше, опитування не мало абсолютно жодної юридичної ваги. Волонтери у спеціальних манішках та з опломбованими урнами з написом «5 питань від президента» стояли біля виборчих дільниць і просто пропонували всім бажаючим висловитися з окреслених тем. Саме після закриття виборчих дільниць у провладній «Слузі народу» заявили, що під час «плебісциту» вдалося зафіксувати думку 5 мільйонів наших з вами співвітчизників, які здебільшого підтримали всі пункти, окрім вільної економічної зони на Донбасі.

Важливо відзначити, що досі точно невідомо, за чий рахунок проводилося таке масштабне свято народовладдя. У пропрезидентській політсилі запевняли, що жодної копійки бюджетних коштів на опитування не було витрачено, а в кулуарах подейкували, що ключовим та єдиним спонсором виступив відомий олігарх Рінат Ахметов. Представники опозиційних сил вздовж і впоперек критикували сам факт проведення опитування, стверджуючи, що «зелені» роблять такий хід із єдиною метою – привернути увагу до місцевих виборів виборців та привернути їх до себе. Згодні у цьому плані з опонентами «зелених» та деякі експерти.

«На мій погляд, чинна влада насправді ніколи не хотіла впроваджувати в Україні справжнє народовладдя, хоча під цією маркою було зроблено багато досить гучних і резонансних, по суті, своїх заяв. Опитування біля виборчих дільниць мало виключно піар-характер, а також виконувало функцію інструменту стимулювання симпатиків партії «Слуга народу» для того, щоб вони прийшли на вибори», - зазначає в коментарі Lenta.UA керівник «Агентства моделювання ситуацій» Віталій Бала.

Більше того, на переконання експерта, подібні опитування в нинішніх українських реаліях не мають права на існування, оскільки їх доцільно проводити в країнах із усталеною демократією і «точно не тоді, коли має місце збройна агресія з боку країни-сусіда».

Зазначимо, що за підсумками опитування, результати якого було оголошено у день його проведення, 82,97% респондентів підтримали ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах, 89,6% виступили за скорочення кількості парламентаріїв до 300, 64,9%. - сказали «так» легалізації каннабісу з медичною метою, 74,2% - висловилися за те, щоб Україна «воскресила» і втілила в життя всі догми Будапештського меморандуму. Думки українців розділилися лише у питанні створення вільної економічної зони на Донбасі – 46,7% проти 46,48%.

Невідомо, чи допомогла владі ідея з вуличним «референдумом» підняти явку на торішніх муніципальних виборах, проте факт залишається фактом: партія президента так і не змогла перемогти на виборах мера в жодному з облцентрів. Втім, результати опитування Банкова – своїми зусиллями чи руками «слуг», апелюючи до народної підтримки, може використовувати і в майбутньому.

Хоча і за минулий часовий проміжок Зе-команда робила спроби втілити в життя схвалені народом «хотілки». Наприклад, кейс щодо легалізації каннабісу з медичною метою в липні був винесений на суд депутатського корпусу, проте його з тріском провалили. Дуже показово, що категорично проти виступила ціла низка представників правлячої СН. Причини — різні, але домінує одна: у разі включення зеленого світла для каннабісу, країна перетвориться на наркопритон…

Що ж до довічного ув'язнення для корупціонерів, то за минулий з моменту опитування рік ні Зеленський, ні монобільшість навіть не пропонували посилювати покарання за подібні правопорушення. Наразі у Верховній Раді є лише один законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження довічного позбавлення волі за особливо тяжкі корупційні злочини. Його за кілька днів до опитування зареєструвала «Батьківщина», проте цю ініціативу на розгляд сесійної зали не виносили досі. За час, що минув після опитування, парламент лише встановив кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації та не надання декларації – за це загрожує до двох років позбавлення волі.

Обіцянка скоротити чисельність власників депутатських мандатів в українській політповістці звучить уже не одне десятиліття, проте віз, як кажуть, і нині там. До речі, чинний гарант ще до нього ініційованого всеукраїнського опитування, ще в серпні 2019-го, зареєстрував у Раді законопроект про скорочення депутатського корпусу до 300 «штиків». Незабаром Конституційний суд визнав проект таким, що відповідає Основному закону, правда з деякими зауваженнями. У лютому 2020 року президентський законопроект було ухвалено у першому читанні. Для прийняття у другому потрібно щонайменше 300 голосів, але їх у парламенті поки що немає, про що зізнався нещодавно журналістам у кулуарах ВР новоспечений спікер Руслан Стефанчук.

Фінальне питання президентського опитувальника звучало так: «Чи потрібно Україні на міжнародному рівні поставити питання щодо використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?». Близько 74% громадян підтримали таке звернення, близько 17% – ні.

Нагадаємо, підписанти меморандуму – США, Росія та Великобританія – зобов'язалися утримуватися від загрози чи застосування сили проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України. Наскільки відчутних рухів у цьому напрямі поки що немає. Щоправда, у червні в інтерв'ю авторитетному німецькому виданню «Frankfurter Allgemeine Zeitung» Зеленський говорив, що офіційний Київ прагне підписати із західними країнами новий документ на кшталт Будапештського меморандуму: «Україна може мати план «Б», коли ми отримаємо повністю свою територіальну цілісність, свої території і це буде закріплено не в умовному чимось на зразок Будапештського меморандуму, який можуть порушувати. А будуть серйозні гравці – Євросоюз, США, які закріплюють статус України у безпеці. Ми маємо розуміння такого плану, який знаходиться за межами Нормандського формату».

Станом на сьогоднішній день, за даними аналітичного порталу «Слово і справа», президент Володимир Зеленський виконав 27% своїх обіцянок, тоді як його попередник Петро Порошенко за весь термін правління – 53%. Тобто нинішній гарант ще має шанс продемонструвати в цьому плані прогрес. Монобільшість у Раді «слуги», які мають де-юре, виконали на даний момент 20% обіцянок. Це найкращий результат із усіх політсил, які представлені у парламенті нинішнього скликання. На другому місці «Голос» із 18-ма відсотками реалізованих обіцянок людям, далі ЄС Порошенко (5%), «Батьківщина» (3%) та ОПЗЖ путінського кума Медведчука з 2%.

Навіть між програмними обіцянками провідних політсил країни та їхньою реалізацією не можна ставити знак рівності. А у випадку з «референдумом» Володимира Зеленського, який відбувся рік тому, і зовсім не слід говорити про будь-яку відповідальність виконавців, переконаний відомий політолог Володимир Фесенко. «У мене таке відчуття, що опитування, проведене восени 2020 року в день місцевих виборів, було експромтом. Не можу стверджувати напевно, але дуже схоже на те, що ця історія — не більш ніж виборча технологія підвищення явки прихильників «Слуги народу». Президент, ініціюючи це опитування, просто вирішив допомогти в такий спосіб своєї партії, проте цей експеримент, як я вважаю, виявився не дуже вдалим. Вийшло щось ні те, ні се. Це був не референдум, який проводиться згідно з класичними процедурами, де є контроль за ходом та результатом голосування. Це було опитування, неформальний статус якого нівелював його вагу, значущість та цінність», - резюмує експерт у коментарі Lenta.UA.

Читайте також: Сім-карти за паспортом: як Україна котиться за часів Януковича

Ромашова Наталья

Новини

Найпопулярніше