Боротьба з корупцією чи імітація: чим насправді займається НАЗК

У серпні 2016 року в Україні запрацював новий антикорупційний орган - Національне агентство з питань запобігання корупції. За п'ять років на функціонування НАЗК з державної скарбниці було витрачено сотні мільйонів гривень. Бюджет НАЗК в 2020 році склало майже 690 мільйонів гривень. У поточному році витрати на Агентство збільшені ще на 11,5%.

І чим займається НАЗК, в розпорядженні якого сотні мільйонів гривень? Наприклад, 15 лютого Агентство викликало керівників дев'яти партій для дачі пояснень щодо можливих правопорушень при подачі фінансової звітності про діяльність партії.

Відповідну інформацію можна знайти на офіційному сайті держоргану. Цікаво, що з дев'яти партій немає жодної, яка б була представлена у Верховній Раді або, хоча б, брала участь в останніх парламентських виборах.

Серед керівників партій, які викликаються в НАЗК, вказана, зокрема, лідер «Національної платформи» Катерина Одарченко. Як з'ясувалося, від «Національної платформи» Агентство вимагає вказати вартість реєстрації домена партійного сайту. І це при тому, що домен сайту був зареєстрований ще, коли «НП» була організацією, а не партією, і, відповідно, дана інформація не може бути предметом для перевірки НАЗК. Аналогічно, НАЗК не може запитувати про походження коштів, витрачених на реєстрацію нової партії, оскільки в його компетенцію входить моніторинг діяльності вже зареєстрованих політсил.

Також співробітник НАЗК ставило під сумнів право юристів надавати безкоштовні послуги партії і зажадало оцінити їх вартість, хоча українське законодавство дозволяє юристу самостійно вирішувати, чи одержувати гроші за свої послуги.

Серед іншого, НАЗК вимагало від «Національної платформи» відзвітувати, хто, на якому принтері і за чиї кошти надрукував їм кілька листівок, які вони побачили на вулиці. А ще Агентство наполягало, що партія зобов'язана за допомогою оголошень OLX оцінити вартість оренди партійного офісу. Наявність документів, що засвідчують безкоштовне користування офісом, його не цікавило.

Чи можна таке скрупульозне вивчення діяльності новоствореної партії назвати боротьбою з корупцією? По-перше, не зрозуміло, як може політсила, яка не має представників в органах влади, в принципі займатися корупційною діяльністю в період між виборами. А по-друге, якщо НАЗК так ретельно вивчає фінансові звіти нещодавно зареєстрованих політсил, то як справи з перевіркою великих партій і партій, які існують лише на папері і які не виявляють ніякої активності?

Ще в грудні минулого року рух «ЧЕСНО» дослідив, що технічні партії на кшталт «Рідне Закарпаття» та «Рівне разом» продавали квоти в ТВК в Київській області. За свої «послуги» вони отримували від 5 до 15 000 доларів. При цьому згадані партії отримали чималі квоти у виборчих комісіях, хоча і не висунули жодного кандидата на виборах до Київської обласної ради та місцевих рад. З часу публікації розслідування пройшло вже майже два місяці, але НАЗК чомусь досі не зацікавилося діяльністю партій, яка, за оцінками юристів, є відверто незаконною і передбачає кримінальне покарання.

До діяльності парламентських партій в НАЗК також не виникли питання, хоча повинні. Так, в 2020 році українські топ-політики, більшість з яких працюють в уряді і парламенті, тільки на рекламу в Facebook заплатили більше 150 мільйонів гривень. При цьому побачити витрати політсил не було можливості, так як жодна з представлених у ВРУ партій своєчасно не подала в НАЗК фінансовий звіт за третій квартал 2020 року. А «Слуга народу» протягом минулого року взагалі не надала жодного квартального звіту, чим порушила частину 9 статті 17 закону України «Про політичні партії в Україні».

Даючи оцінку вищевказаними фактами, юрист Михайло Аршевскій назвав діяльність НАЗК упередженою і, що не має нічого спільного з боротьбою з корупцією.

«НАЗК працює по партіях вибірково. Агентство може причепитися до будь-якої партії, яка хоч щось робить. Своїми вибірковими перевірками НАЗК може створювати перешкоди для діяльності партій. Дії цього органу досить дивні, а його цілі розписані в законодавстві розмито», - сказав юрист.

Антикорупційна інфраструктура в Україні, безумовно, повинна існувати. Але виникає питання, чи повинні платники податків утримувати на свої кошти держорган, який не помічає корупціонерів, через яких бюджет недоотримує мільйони і мільйони гривень, зате запитує у партій, які навіть не мають доступу до бюджетних коштів, хто оплачує каву однопартійцям.

Поки такі органи, як НАЗК, будуть займатися імітацією, корупція в Україні не буде подолана.