«Бліцкриг» Зеленського з відставкою Разумкова захлинувся через опір нардепів

Про це йдеться у статті Lenta.UA, присвяченій «підводним каменям», на які наштовхнулося бажання Володимира Зеленського відправити у відставку голову Верховної Ради Дмитра Разумкова за надто велику самостійність.

Про виникнення конфлікту між Зеленським та Разумковим заговорили ще наприкінці 2019 року. Причиною стало небажання спікера Верховної Ради виконувати роль статиста при главі держави.

Вже тоді на Банковій замислилися про відставку Разумкова, але на той момент у Зеленського не було підходящої кандидатури для його заміни на посаді спікера, а Руслан Стефанчук хоч і всіляко демонстрував лояльність, але з естетичних міркувань «мешканців» Офісу президента не зовсім підходив на роль спікера.

Втім, з наростанням суперечностей і прихованного протистояння між Зеленським та Разумковим та їхнім загостренням цієї осені, на Банковій забули про естетику і зупинилися на кандидатурі Стефанчука.

Однак, задуманий «бліцкриг» з відставкою Разумкова перейшов у стадію «затяжної війни» через самовпевненість Офісу президента, яка вилилася у брак голосів нардепів.

Як виявилося, за два роки роботи спікером Разумков продемонстрував виняткову здатність домовлятися і зумів знайти вельми авторитетних покровителів.

За інформацією Lenta.UA , глава Верховної Ради має невелику, але дуже згуртовану групу у президентській фракції - там виявилися і Василь Мокан, і Олександр Качура. До того ж після розколу «Голосу» частина депутатів стала орієнтуватися на Разумкова - одним з явних симпатиків спікера є Ярослав Железняк, який особливо не приховує цього факту.

Також Разумков зумів зацікавити оточення Рината Ахметова. Найбільший олігарх опосередковано впливає на всі фракції у Верховній Раді. У тому числі - і так звану групу Павлюка у «Слузі народу».

Тепер в Офісі президента шукають вихід із ситуації, не розраховуючи на швидке вирішення «питання Разумкова».

Ілюстративне фото: twitter.com