ПолітикаВлада

Банкова без «гальм» і «мертвий» парламент: до чого може призвести відставка Разумкова

17:15 01 жов 2021.  1090Читайте на: УКРРУС

Відставка чинного спікера Верховної Ради стала процедурної реальністю і, швидше за все, вже на наступному тижні Дмитро Разумков стане головою парламенту з приставкою «екс». Як дане кадрове рішення може позначитися на подальших позиціях діючої влади і країни в цілому - розбиралася Lenta.UA.

Про те, що під 37-річним спікером українського парламенту гойдається крісло, говорили давно, однак на минулому тижні кулуарні чутки трансформувалися в офіційні ініціативи. У четвер, 30 вересня, Давид Арахамія, ватажок «зеленої» депутатської збірної в Раді від імені фракції «Слуга народу» звернувся з офіційним листом про відкликання Разумкова з головуючої посади. Цю новину у себе в Facebook по «гарячих слідах» опублікував сам поки ще спікер ВР, супроводивши її коментарем такого змісту: «Відразу розписав документ на апарат Верховної Ради. Як і обіцяв, зволікати з процесом не буду. Сьогодні колеги отримають підписні листи. Продуктивної роботи в Трускавці!».

Запуск процесу щодо відсторонення голови ВР збігся в часі з виходом досить великого інтерв'ю пана Разумкова, в якому він, серед іншого, заявив, що Володимиру Зеленському не слід балотуватися на другий президентський термін, оскільки це буде обманом виборців, яким він обіцяв лише одну каденцію. Як кажуть злі язики, саме цей меседж Разумкова і став спусковим гачком, стократ наблизив його відставку.

Читайте також: Фракція «Слуга народу» вийшла з-під контролю через відставку Разумкова

Правда, окремо взяті представники владної команди так поспішали документально оформити старт запуску відставки глави ВР, що нарубали явних процедурних дров. Спочатку пан Арахамія ініціював збір депутатських автографів на фракційному бланку, проте, як незабаром з'ясувалося, «слуги» з цього приводу не збиралися і, відповідно, не ухвалювали жодних рішень. Це викликало не просто хвилю - цунамі всередині фракції. У закритих чатах нардепи від СН, не соромлячись у виразах, щедро роздали пану Арахамії «на горіхи» і надалі йому довелося заново подавати звернення до спікера про його ж відставку, але вже виключно від свого імені.

Вчора у вечірньому праймі одного з телеканалів Давид Арахамія спробував пояснити, чому спікера, який, до слова, на парламентських виборах-2019 був першим номером списку «Слуги народу» і віддувався за однопартійців на всіх ефірах, вирішили раптово «злити». Чи вийшло переконливо - судити вам. «Ви ж самі все все бачили. В останні тижні, коли ми почали приймати закон про олігархів то почалося... Спочатку був інцидент з Венеціанською комісією (Разумков, всупереч непублічному бажанням Банкової, таки відправив документ на експертизу в ВК - ред.), на жаль, після цього наші суперечки стали публічними. Потім почалася, холодна регламентна війна... ну, там потім пішли всякі маленькі дрібниці, що соромно це виносити назовні. Я просто хочу прокоментувати прості речі, які дійсно все розуміють. Так ось, нагадую, що крісло спікера фактично належить «Слугу народу» і чинний спікер був делегований від СН. Якщо людина більше не слуга народу або його думки не співпадають зі слугами народу, вона просто буде замінена, як і всі, хто був у Кабміні, наприклад», - заявив лідер фракції СН.

Давид Арахамія зараз вже знаходиться в Трускавці, де по неділю, 3 жовтня включно, будуть проходити виїзні партійні збори, в яких візьме участь президент Зеленський, а також керівники силових відомств країни. Відносно участі в партійному тімбілдінгу генпрокурора, глав СБУ і МВС у багатьох виникли питання, мовляв, не для того їх запросили, щоб натиснути на «слуг», які не бажають голосувати за відставку Дмитра Разумкова. Втім, кілька нардепів від СН, з якими off records поспілкувалася Lenta.UA цю гіпотезу категорично заперечують, заявляючи, що силовики прибудуть на партійну «летючку» лише з тим, щоб відрапортувати про хід розслідувань по ряду резонансних справ. Що заважає їм заслухати відповідні звіти в сесійній залі парламенту - питання риторичне. До речі, з силовиками насправді не все так однозначно. За словами відомого журналіста Юрія Бутусова, наступною «на вихід» після спікера може виявитися генпрокурор і не тільки вона: «Офіс президента слідом за звільненням Разумкова збирається організувати збір голосів для заміни Ірини Венедиктової. Найбільш імовірним кандидатом для заміни є прокурор Києва Олег Кіпер. Також очікується заміна голови Нацбанку Кирила Шевченка. На його місце офіс обговорює кандидатуру Тимофія Милованова - радника голови ОП, глави Нацради з інвестицій, глави Наглядової ради Укроборонпрому, голови конкурсної комісії з обрання глави БЕБ.

Слуги народу збираються провести збір підписів за відставку спікера Дмитра Разумкова на виїзному засіданні в Трускавці, де запланована урочиста вечірка і дискотека (це не жарт). Мабуть, вхідним квитком на тусовку буде підпис у підписному листі. Інтрига проста: Єрмак збиває і дискредитує Разумкова, який був першим номером партійного списку «Слуг народу» на виборах, щоб напередодні виборів повний контроль над партією і фракцією захопив саме офіс. Під питанням також заміна ряду міністрів і глав облдержадміністрацію, які не є самостійними і не конфліктують з Єрмаком, але їх посади потрібні для торгівлі в парламенті, щоб домовитися з групами, незгодними з звільненням Разумкова і Венедиктової, і щоб одночасно завести нових, згодних на все депутатів. До речі, дуже забавно бачити, як ОП і його наймані прихильники розповідають, що Разумков пов'язаний з олігархами, в той час як піар-фільм про те, як добре Єрмак організував святкування Дня незалежності одночасно в один день показали всі найбільші телеканали олігархів. Очевидно, що Єрмак концентрує владу в своїх руках аж ніяк не для боротьби з олігархами, а для того, щоб офісу було легше їх квитками».

Дмитра Разумкова, якого на Банковій, судячи з усього, вже вважають «збитим льотчиком», до Трускавця не запросили. Як заявив Давид Арахамія, з тієї причини, що він не член фракції. При цьому першого віце-спікера Руслана Стефанчука, який, як і Разумков пройшов в Раду за списком СН, на зборах чекають.

Незважаючи на те, що останні два тижні Разумков перебував на лікарняному через коронавірус, він публічно запевняв, що у відставку не збирається і не має наміру змінювати позицію з тих чи інших питань на догоду будь-який з фракцій. Як ми вже відзначили, поштовхом до початку збору підписів за зняття спікера, стало його небажання давати хід закону про олігархів, в його відсутність ухваленого зі скандалами, та ще в суперечливій редакції. Правда, досить підкований процедурно Разумков надійшов хитро. Якраз після прийняття скандального закону голова Ради заявив, що просто підпише його в нинішньому вигляді і передасть для остаточної візи президенту. А той, мовляв, нехай вирішує, накладати на нього вето чи ні.

Очевидно, що даний крок не викликав овації на Банковій і підлив бензину в авто, що везе пана Разумкова куди подалі від парламентської президії.

Об'єктивності заради відзначимо, що Дмитро Разумков мав відмінну від інших точку зору не тільки в законодавчо-олігархічному питанні. Нерідко на засіданнях РНБО, особливо, коли це стосувалося введення санкцій проти тих чи інших відверто «зашкваренних» персонажів, спікер або голосував проти, або займав позицію утримався, ніж явно викликав роздратування Банкової. До того ж, Дмитро Олександрович недавно «зарубав» всіх кандидатів ОП на посаду керівника апарату Верховної Ради і поставив це питання на паузу, що викликало хвилю обурення в президентському Офісі. Втім, як би там не було, процес відставки Разумкова запущений і як не крути після заставну повинні послідувати фінальні титри.

Очевидно, що необхідні регламентом для винесення питання відставки голови ВР на суд депутатського корпусу 150 підписи не будуть великою проблемою для Офісу президента, а ось чи знайдуться в будинку під скляним куполом на Грушевського необхідні для остаточного вирішення 226 «за» - питання.

Як кажуть в кулуарах, на сьогодні дефіцит становить близько 20-ти голосів і це з урахуванням «добра» здебільшого СН (до речі, за чутками, не бажає поки що голосувати «за» група Павлюка), а також лояльних до влади Депгрупа «Довіра» і «За майбутнє». Втім, навіть якщо Банкова методом батога і пряника таки назбирає голоси і «піде» Разумкова, відразу ж виникне проблема з призначенням його наступника. «Фішка» в тому, що єдиного кандидата на спікерське крісло - Руслана Стефанчука підтримують далеко не всі навіть в рядах монобільшості, не кажучи вже про інші фракції, де його називають не інакше, як маріонеткою Банкової. Так що, заваривши «кашу» з відставкою Разумкова влада може зіткнутися з тим, що єдиний законодавчий орган країни залишиться обезголовленим на невизначений час, що, м'яко кажучи, не додасть Зе-команді балів. До всього іншого, в ОП ламають голову над тим, хто може замінити Стефанчук в віце-спікерське крісло. Незважаючи на те, що «зелена» фракція налічує понад 200 нардепів, професійних кадрів, які могли б стати правою рукою голови ВР там фактично немає...

«Всі, хто дивилися гангстерські фільми, знають про принцип «зв'язати всіх членів банди загальної кров'ю однієї жертви». Суть принципу в тому, що для того щоб скріпити банду все повинні долучитися до вбивства однієї людини. Спочатку кожен бандит клянеться хрещеному батьку у вірності, а потім приєднується до ритуального вбивства. Особисто мені історія з Трускавцем і збором підписів за відставку Разумкова нагадала сходку бандитів, які повинні довести відданість своєму дону ритуальним вбивством. Так само всіх збирає хрещений батько. Так само всі будуть клястися йому у вірності і ставити підписи на листах про відставку спікера. А після повернення все візьмуть участь у ритуальному «політичне вбивство Разумкова». Хто не погодиться - буде «політично убитим» разом зі спікером.

До речі, ті хто думає, що голосуванням проти Разумкова вони заслужать собі політичне алібі - помиляються. У бандитських тусовках існують інші принципи. Ніхто не може бути впевненим, що не стане наступним. Є правда один виняток - потрібно сліпо служити господареві, виконуючи всі забаганки великого. А взагалі, сумно все - як-то непропорційно швидко країна мчить в бандитські 90-ті», - зазначає політолог Віктор Таран.

Свої побоювання щодо майбутнього системоутворюючого фундаменту країни виявляє і заступник голови «Агентства моделювання ситуацій» Олексій Голобуцький: «Зе-команда добиває парламентсько-президентський устрій - відновлювати його Україні, ймовірно, вже доведеться з знову зменшеною підконтрольної територією. «Антизелений Майдан» буде дорого коштувати Україні: в існуючих умовах ми можемо втратити ще частина території, оскільки Росія при першій же можливості розширить окупацію. Разом з тим, повернути традиційний і прийнятний для нашої країни парламентсько-президентський устрій без нових масових протестів навряд чи вдасться.

Незрозумілі заворушення навколо спікера ВР тільки підсилюють порушення балансу. Якщо Разумкова все ж таки «підуть», це не тільки остаточно зосередить всю владу в руках Зеленського і ОП, знищить парламентаризм, а й закріпить особисту відповідальність Зеленського взагалі за все: за кожен провал і кожне негативне явище. А негативу вже багато і найближчими місяцями буде ще більше. Тому ОП варто стримати свій поїзд, що рухається в напрямку інституціоналізації авторитаризму».

Поки одні експерти прораховують всілякі ризики, інші - активно обговорюють перспективи Дмитра Разумкова після ймовірної відставки.

«Для Разумкова настав час «збирати каміння». Якщо подивитися на ситуацію з точки зору політичної логіки, то рішення з боку Банкової цілком своєчасне. Краще відразу «підрізати крила» можливого конкурента на наступних президентських виборах, поки він ще «не оперився» і не має суттєвої електоральної підтримки. А значить і спонсорів, готових вкладати в нього серйозний фінансовий ресурс. У політиці немає вічних друзів, є тільки інтереси. І все колишні заслуги, навіть якщо вони є настільки суттєвими у вчорашній перемозі, вважають за краще скоріше забути, якщо ти не готовий бесприкословно виконувати рішення команди. Чого не вистачає Разумкову для того щоб стати справжнім політичним важкоатлетом, так це харизми. Швидше за все, після усунення з поста глави ВР увагу до нього з боку ЗМІ також буде поступово згасати. Я сумніваюся, що він піде в опозицію і буде робити гучні заяви на адресу Зеленського. А без цього йому навряд чи вдасться перетягнути істотну частину голосів тих виборців, які встигли розчаруватися в Зеленський. Рейтинг його підтримки у виборців і так не перевищував на сьогодні 2-3%. Для журналістів він був цікавий саме як глава ВР. Сумніваюся, що цей інтерес збережеться після того, як він стане рядовим депутатом. А ось вплив глави ОП Єрмака після відставки Разумкова ще сильніше виросте. Як і зменшиться процес «хитань» в партії після Трускавця. Найцікавіше в цій ситуації буде спостерігати за тим, як олігархи допомагатимуть голосами «збивати» того, хто виступив проти закону «про олігархів». Іронія української політики», - констатує політексперт Максим Ялі.

Схожої точки зору дотримується і політолог Віктор Небоженко: «Головна проблема Разумкова в тому, що він почав боротьбу за владу раніше, ніж знайшов свою політичну нішу, свій привабливий політичний образ. Всі місця і ролі в політичному спектрі України вже зайняті. А опинитися в «ямі скривджених» разом з Богданом, Яценюком, Луценком, Аваковим, Гройсманом, Порошенком-Медведчуком йому не дуже хочеться.

Положення Разумкова посилюється тією обставиною, що він до початку конфлікту із Зеленським не знайшов публічних політичних сил і ЗМІ, які б його підтримували. Разумкову не вдалося представити громадській думці свою боротьбу із Зеленським як політичний конфлікт між президентом і парламентом або між чесним демократом і корумпованим авторитарним правителем. Тому Офісу президента вдалося представити це протистояння як особистісний, а не політичний конфлікт між «обуреним і шляхетним» Зеленським та «невдячним» Разумковим. У Разумкова є свої таємні шанувальники з різних фракцій Верховної Ради, незадоволених цинізмом Офісу президента і нахабством Арахамії, який намагається грати роль «директора парламенту», але у нього немає відкритих прихильників-депутатів. У конфлікті між президентом Зеленським та спікером у останнього немає свого «Арахамії», який би грубо, неполітичним методами тиснув би на противника. Є ще один нюанс. Конфліктом можуть скористатися інші політичні сили, що небезпечніше для самовпевненого Зеленського більше, ніж для обережного Разумкова.

Адже заміна Разумкова на Стефанчука - покірного «слугу» ніяк не поліпшить роботу Верховної Ради - все вирішують політики в Офісі президента, а не парламентарії. Тому новий спікер об'єктивно буде, як і попередній, тихо переводити стрілки народного невдоволення на ОП або Кабмін».

У свою чергу політолог Віталій Бала малює апокаліптичний для Зе-команди сценарій: «До Дмитра Разумкова можна ставитися по-різному, але він може стати першим головою ВР, якого зняли з посади за дотримання регламенту. Фактично саме Разумков є поки що останнім запобіжником для чинної влади на шляху до повної узурпації. Втім, такого рішення від Зеленського слід було очікувати, адже Зеленський і партія «Слуга народу» багато в чому зобов'язані Дмитру Разумкову за перемогу на президентських і парламентських виборах, а випадкові і непорядні люди у владі, які отримали владу завдяки іншим, більш компетентним і розумним людям, завжди будуть намагатися позбутися від них і ніколи не будуть їм вдячні за допомогу. Володимир Зеленський продемонстрував усім, що тільки підлабузники, які готові порушувати закони заради його «хотелок», які шкодять інтересам країни, залишаться або прийдуть в діючу владу. Руслан Стефанчук яскраво продемонстрував такий типаж членів команди Зеленського, коли головував на засіданні ВР під час прийняття так званого закону про деолігархізацію. Що Разумкову робити далі залежить від нього самого, але його відставка напевно стане початком кінця зеленої влади в країні».

Сьогодні мало хто пам'ятає, що наприкінці серпня 2019-го «за» призначення Разумкова проголосувало аж 382 нардепа - на порядок більше конституційної більшості ВР. При цьому, що показово, своє «так» сказали представники всіх фракцій і депутатських груп, за винятком «Європейської солідарності» Порошенка. Скільки голосів на найближчому пленарному тижні дадуть опозиціонери за відставку чинного спікера невідомо. Однак те, що розбіжності між новим главою парламенту і меншістю почастішають, оскільки залежність першого від глави держави збільшиться - факт. Як, втім, і те, що «тепла ванна» Зеленського, стане ще тепліше, що підштовхне його, скоріше, не до прискорення реформаторських рухів, а до бажання балотуватися на другий термін при максимальному залученні горезвісного адмінресурсу...

Читайте також: У Зеленського планують «дотиснути» відставку Разумкова у Трускавці

Ромашова Наталя

Найпопулярніше