Армія, Путін, двері: чим займалися нардепи на позачерговому засіданні Ради

Необхідність проведення позачергових засідань ВР виникла тому, що під час планових зборів під куполом нардепи надовго загрузли в земельному питанні, а до його дозволу (з більш ніж трьох тисяч правок проголосовано трохи більше 600) регламентом заборонено приступати до розгляду інших законопроектів чи постанов.

Щоправда, в Раду нардепи з ранку-раненько не поспішали - перша з трьох позачергових «пленарок» стартувала о 13:00 і відразу ж ознаменувалася невеликим скандалом. Справа в тому, що представники ОПЗЖ, другої за чисельністю фракції, яка налічує 44 багнета, вустами нардепа Олександра Колтуновича, заявили про те, що не мають наміру брати участі в засіданні ВР. «В країні Covid-19, проблеми з вакцинацією, тотальна бідність, зростають тарифи, рекордні борги за послуги ЖКГ, але розглядаються абсолютно інші питання», - пояснив Колтунович одну з причин демаршу.

Читайте також: Партійно-олігархічний «коктейль»: хто і чому переміг на довиборах до Верховної Ради

Друга полягала в тому, що 30 березня СБУ провела обшуки у представників ОПЗЖ у всіх регіонах України, що в політичному таборі Медведчука/Бойка визнали тиском на опозицію.

Насправді ж, як розповіло Lenta.UA джерело в даній політсилі, пленарне дезертирство було обумовлено зовсім не озвученими обставинами. «На порядку денному трьох засідань було досить багато різнопланових питань, починаючи від «пакета малюка», закінчуючи карантинними компенсаціями для бізнесу. Проблеми дійсно актуальні. До того ж, свої питання щодо «шмону» СБУ ми цілком могли задати керівництву всіх силових структур, яке в цей день прибуло в парламент з доповідями з недавнього штурму Офісу президента. Однак першою темою порядку значилося прийняття постанови по Донбасу, де безпосередньо звинувачується РФ. Та й по «фаєр-шоу» на Банковій у нас не було спільної позиції. Словом, нам ці дві історії були абсолютно невигідні з електоральної точки зору, тому і було прийнято рішення залишити зал. Хоча я вважаю, що там цілком можна було б славіровать так, щоб і електорат не засмутити, і на виступах попіаритися», - зазначає наш співрозмовник з Оппоплатформи.

Дійсно, першим питанням першого позачергового засідання було обговорення ситуації, що загострилася на Донбасі. Як відомо, 26 березня біля селища Шуми загинули четверо українських захисників і з тим, щоб прояснити обставини нардепи викликали «на килим» головнокомандувача ЗСУ.

Руслан Хомчак розповів, що в той фатальний день група наших бійців потрапила під обстріл снайперів, коли оглядала район біля Шумів, куди напередодні противник дистанційно встановив міни ПОМ-2. «Особливий цинізм дій підрозділів окупаційних сил РФ полягає в тому, що снайперський вогонь вівся в спини військовослужбовців ООС з об'єкта критичної інфраструктури - насосної станції, через яку здійснюється поставка води як на тимчасово окуповану, так і на підконтрольну територію», - підкреслив головком Збройних сил.

Він також зазначив, що останнім часом під виглядом навчань «Захід-2021», ВС РФ здійснюють поступове нарощування своїх військ поблизу наших кордонів з боку Брянської, Воронезької областей і Криму.

«Зараз проходить додаткове зосередження ще 25-ти російських батальйонно-тактичних груп. У сукупності з наявними розгорнутими засобами біля кордонів України це створює загрозу військової безпеки держави», - заявив Хомчак. Говорячи про обстановку в ОРДЛО, він зазначив, що сьогодні там діє 14 бригад, полків і підрозділів чисельністю близько 28 тис., куди входять представники регулярних військ РФ, в тому числі кадрові офіцери. За даними ВСУ, нині понад дві тисячі російських радників і інструкторів готують розвідників з числа сепаратистів, що забезпечує «комплекс реагування на будь-які військові дії з боку України».

Незважаючи на те, що доповідь Руслана Хомчака в Раді тривала не більше десяти хвилин, голові ВР Дмитру Разумкова доводилося не один раз його переривати з метою залучення уваги нардепів, яких вміст власних гаджетів цікавило куди більше, ніж обстановка на лінії фронту... Втім, свою завдання - мінімум депутатський корпус все ж виконав, прийнявши Постанову по ескалації українсько-російського збройного конфлікту, в якому відповідальність за загострення на Донбасі прямо покладається на Кремль. У документі, який підтримали 308 власників мандатів, ВР вимагає від РФ «негайно припинити бойові дії і неухильно дотримуватися режиму припинення вогню, вивести свою армію, найманців, збройні формування, які вона очолює, забезпечує і фінансує, і повернути Україні повний контроль над її міжнародно-визнаними межами».

У парламентському постанові також «зашитий» заклик до світової спільноти до посилення міжнародного політичного і економічного тиску на Росію. Ухвалений вчора конституційною більшістю документ буде «невідкладно спрямований в національні уряди і парламенти іноземних держав, міжнародних організацій/асамблей».

Якраз після прийняття документа Донбасом, спікер Разумков, закрив позачергове засідання ВР і відразу ж відкрив наступне. На цей раз нардепи попрацювали реально ударними темпами, часто вдаючись до ad hoc - процедурі, що дозволяє в прискореному режимі ухвалювати законодавчі рішення. Спільними зусиллями монобільшості і опозиціонерів був затверджений ряд важливих законопроектів. Один з них - президентський - стосується закликів в армію. Ключові положення: військові комісаріати реорганізуються в територіальні центри, глава держави отримує право закликати резервістів без оголошення мобілізації, а поліція - влаштовувати облави на тих, хто ухиляється.

Ще одне законодавче дітище Володимира Зеленського, якому депутатський корпус вчора сказав «так», регулює підтримку підприємців під час карантину. Заступник глави президентського Офісу Юлія Свідіренко, представляючи документ, зазначила, що в період карантину всі ФОПи і наймані працівники отримають по 8 тис. грн від центральної влади, а місцева - може додати зверху скільки забажає. Відмінне «переведення стрілок» на периферію...

Згадали вчора парламентарії і про приватизаційному кейсі, прийнявши в першому читанні перелік об'єктів держвласності, що не підлягають передачі в приватні руки. У списку значиться «Нафтогаз», «Укрзалізниця», «Укрпошта» та інші підприємства, де державна частка становить 50% + 1 акцію. Також нардепи внесли правки в підсумкові положення закону про об'єкти великої приватизації, якими зняли «коронавірусний» мораторій на їх розпродаж. Вирішувати, що виставляти на продаж і чи треба це робити, буде уряд Дениса Шмигаля.

У першому читанні вчора був прийнятий президентський законопроект про так званої нульової декларації. Передбачається застосовувати ставку в 5-9% податку для осіб, які захочуть з 1 червня по 1 липня добровільно задекларувати доходи, з яких не були сплачені податки. Це, як вважають на Банковій, забезпечить додаткову прозорість і створить умови для сплати податків громадянами в майбутньому. Втім, в податкову амністію в бізнес-середовищі сьогодні вірять з великими труднощами.

Згадали парламентарії і про самих маленьких громадян нашої країни, закріпивши процес закупівель «пакету малюка» (вартість - 5763 грн) за допомогою системи ProZorro.

Фінальне питання другого, але не останнього позачергового засідання ВР - прирівнювання електронних паспортів до звичайних. Тобто, вже зовсім скоро е-паспорт матиме таку ж юридичну силу, як і паперовий. У «Слугу народу», яка практично всією фракцією голосувала «за», всує вихваляються, мовляв, Україна - перша в світі країна, яка зробила це.

Після півгодинної пленарної перерви, парламентарії зібралися на третє і крайнє позачергове засідання, де «робили» вже один одного в прямому і переносному сенсі.

Високий градус політичних пристрастей задали представники євросолідарності, які, оточивши трибуну ВР, заговорили про репресії з боку Зе-влади. Від ЄС віщав колишній спікер Андрій Парубій, який заявив про стеження за депутатом Київради Віктором Кононенком співробітниками Нацполіції. «Незаконна стеження може бути пов'язана з лукавими заявами про нібито причетність нашої партії і особисто Петра Порошенка до розфарбовування Офісу президента і розбивання стекол на дверях на Банковій. Петро Порошенко вже направив позов до МВС і особисто до Антона Геращенка з вимогою визнати цю інформацію недостовірною, такою, що принижує честь і гідність, завдає шкоди її репутації», - заявив Андрій Парубій.

Правда, цей меседж пролунав в порожнечу - в урядовій ложі місця керівництва Міністерства внутрішніх справ були порожні. Глава МВС Арсен Аваков і його заступник, до якого апелювали соратники п'ятого президента, з'явилися в сесійній залі вже під завісу пленарного засідання, коли повістка була практично вичерпана, а на всі питання - дані відповіді.

Першим з силовиків, які прибули за «запрошення» нардепів в Раду, звітував голова СБУ Іван Баканов, який заявив, що очолюване ним відомство попереджало Нацполіцію про можливу радикалізацію акції протесту в підтримку Стерненко заздалегідь: «17 березня відіслали перше повідомлення, а 20-го - додаткову інформацію. В тому числі, фото і відео, які, переконаний, лягли в основу кримінальних справ, розслідуваних Нацполіцією».

Загалом, і цілому все «стрілки» глава Служби безпеки перевів на колег з інших відомств. Прийнявши пас, в.о голови ГБР Олексій Сухачов заявив про те, що версія про причетність до акції на підтримку Стерненка нардепів з опозиційних фракцій, про що заявляли в МВС, не підтвердилася: «Було проведено, спільно з НПУ і СБУ, комплекс оперативно розшукових заходів. За результатами не виявлено фактів закликів до погромів або інших протиправних дій з боку народних депутатів України, представників будь-яких політичних сил».

Присутній в сесійній залі голова Нацполіціі Ігор Клименко, перш ніж викласти свою версію недавніх подій під стінами ОП, продемонстрував відеоролик з акції протесту з фаєрами, салютами та іншими спецефектами. На місці протестної акції, відрапортував Клименко, «залишився бардак і гори сміття». При цьому, за словами глави Нацполіціі, з півтори тисячі учасників акції, трохи більше 5% здійснювали активні агресивні дії.

Доповідаючи про події 20 березня Клименко запевнив, що на місці події було достатньо правоохоронців і вони могли швидко втрутитися в ситуацію, однак було ухвалено рішення «не потрапити на гачок маніпуляцій». «Провокатори хотіли показати на весь світ, як поліція і влада нібито порушують права громадян на мирний протест. Але ми зламали їх плани. І головне - не допустили зіткнень і кровопролиття. Може, когось ми цим і розчарували», - підкреслив глава Нацполіції, який, до слова, підтвердив твердження учасників акції про те, що свастика на стінах ОП з'явилася дійсно після закінчення протестного заходу.

Особистість «художника», сказав Клименко, вже встановлена, проте поки належним чином не будуть оформлені всі процесуальні документи, називати його ім'я в поліції відмовляються.

Після того, як таймінг, відведений для запитань силовикам був вичерпаний, нардепи записалися на підсумкові виступи. Однією з перших слово взяла представниця ЄС Вікторія Сюмар.

«Те, що повинно було стати трешем, їм і стало, дорогі колеги. Подивилася кіно від Нацполіціі (про погроми Офісу Зеленського - ред.) - ну просто страшно, навіть спати не буду сьогодні. І почула там найстрашніший гасло: Путін ху@ло...», - експресивно розпочала свій виступ нардеп. Після цих слів у залі піднявся шум. Спікер Разумков зробив виступає зауваження: мовляв, вираження в стінах ВР потрібно вибирати. Однак критична репліка голови ВР, навпаки, тільки підбила пані Сюмар і вона повторила лайку ще раз...

Слід зазначити, що ораторські пристрасті, закипілої в сесійній залі навколо недавньої акції під стінами ОП, оголили дефіцит сильних харизматичних спікерів в таборі монобільшості. «Слуга народу» Любов Шпак близько п'яти хвилин, не відриваючись від шпаргалки, без виразно і без емоційно розповідала про те, що «протест - це святе право громадян, але активісти - нероби і провокатори, які живуть за рахунок подібних заходів».

Бійкою супроводжувалося виступ нардепа від ЄС Ірини Геращенко. Коли вона по повній програмі «мочила» влада, до трибуни раптом захотів підійти Петро Порошенко, однак прохід йому заблокували нардепи від СН. Трохи поштовхавшись, опоненти розійшлися, а Ірина Геращенко звинуватила в події «народного обранця на прізвище Ш..., який знаходиться в стані алкогольного сп'яніння». Депутат «на прізвище Ш» - це колишній журналіст телеканалу 1+1, «слуга» Сергій Швець.

Під час вчорашнього пленарного дня він відзначився тим, що під час виступу Петра Порошенка, коли той, критикуючи президента Зеленського, заявив, що чинний глава держави два роки «заглядає в очі Путіну і не називає його вбивцею», став поряд із трибуною з листком, на якому було написано: «Тисну руку. Обіймаю». Це, як відомо, слова з розмови Порошенка і Путіна, який відбувся в квітні 2015 го, через два місяці боїв за Дебальцеве. Коли в залі з «зеленого» сектора стали кричати: «Ганьба!», Петро Олексійович знову вийшов до трибуни і заявив: «Краще тиснути руки, ніж заглядати в очі Путіну в пошуках там світу». Тиснути руки, конкретно кому, ПОП не уточнив, залишивши собі поле для самих різних інтерпретацій в разі критичних атак політ опонентів...

Після доповіді силовиків і словесних змагань, 237 голосами «за» парламентарії затвердили Постанова про засудження «радикальних подій 20 березня 2021 року поблизу Офісу президента». Вельми цікавий нюанс: CН дала 214 голосів з 245-ти наявних у фракції. Тобто, своїми силами «зелені» не змогли б затвердити документ, який засуджує недавній протест на Банковій. Цього разу «слугам» підсобили п'ять позафракційних нардепів і дев'ять чоловік з депгрупи «Довіра».   

Вдосталь випустивши пар, парламентарії в спокійно-невимушеній атмосфері взяли остаточне рішення про проведення виборів мера Харкова 31 жовтня. Також під завісу засідання ВР власники мандатів достроково припинили повноваження нардепа з групи «За майбутнє» Ігоря Колихаева, обраного мером Херсона та представника СН Олександра Скічка, призначеного главою Черкаської облдержадміністрації. Дату довиборів в звільнилися округах Верховна Рада ще не затвердила, однак законодавчі рамки чітко обмежені - позапланове волевиявлення не може відбутися пізніше останньої неділі жовтня.

Наталія Ромашова

Читайте також: Нардепи влаштували бійку під час засідання Верховної Ради