Археологи знайшли на дні озера ножі для ритуальних жертвоприношень майя

Знахідки дуже різняться за віком — від II століття до н.е. до 1697 року, коли Нойпетен був захоплений європейцями. Серед виявлених польськими дослідниками свідоцтв стародавньої цивілізації — три керамічних глечика, поміщених один всередину іншого, і лезо обсидіанового ножа. В одному з глечиків зберігалися кістки дрібних тварин, фрагменти деревного вугілля і вулканічного каменю. На думку голови експедиції — Магдалени Кшемень з Ягеллонського університету в Кракові, — це може вказувати на те, що посуд використовувалися для жертвоприношень.

«Вода мала символічне значення у віруваннях давніх майя, — підкреслює Кшемень. — Вважалося, що це одна з дверей в підземний світ — світ смерті, де жили боги ».

Не випадково, тварин, а іноді й людей, приносили в жертву богам в озерах, або затоплених вапнякових воронках, так званих сенотах («колодязь» на мові майя). Очевидно, озеро Петен-Іца відігравало важливу роль в давніх ритуалах і, щонайменше, одну його частину місцеві індіанці вважали священною.

Треба сказати, що будь-яке водосховище в міфології майя сприймалося як місце, пов'язане з Чааком — богом води і дощу, який відповідав, в тому числі, й за врожай. «Саме тому, — каже дослідниця, — безліч різних жертвоприношень часто знаходять у водоймах». На одному з індіанських діалектів слово chak досі означає «дощ».

Нойпетен, в околицях якого розташоване озеро, був центром цивілізації майя в Центральній Америці доколумбової епохи. Місто впало лише в 1697 році — останньою з незалежних держав майя. Іспанці, що висадилися з кораблів, здійснили справжній штурм з використанням вогнепальної зброї.

На руїнах Нойпетена виникло місто, яке сьогодні називається Флорес — на честь віце-президента Гватемали, убитого в 1826 році.

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: польські дайвери піднімають глечики майя з озера Петен-Іца. Credit Peten Itza Project