«Антиколомойський» в законі: коли немає банку, але може бути компенсація

У пленарному порядку денному Верховної Ради, 13 травня, значилося близько тридцяти питань, але ключовим був один - багатостраждальний законопроект, який регулює банківську діяльність в Україні. Вперше в історії вітчизняного парламентаризму заради окремо взятого законопроекту були внесені поправки в регламент ВР. Корекції істотно звужували поле для маневру опонентів документа, які з метою гальмування процесу його прийняття внесли в проект закону більше 16 тисяч поправок, переважна більшість з яких - відвертий спам.

Закон про банки, необхідний для затвердження нової програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) нардепи прийняли за прискореною процедурою 270 голосами «за». Проти проголосував 51 парламентарій, 29 утрималися і 31 не голосували зовсім.

Читайте також: Рада ухвалила «антиколомойський» закон про банки

Ухвалений закон повністю виключає повернення проблемних фінустанов колишнім власникам, в тому числі і «Приватбанку» його колишньому співвласнику, олігарха Ігоря Коломойського. Тим часом, документ передбачає, що власники і колишні власники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінансової установи з ринку, можуть отримати відшкодування збитку тільки в грошовій формі. Але тільки в разі, якщо потребу відшкодування підтвердить один з провідних світових аудиторів. При цьому визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.

Нагадаємо, починаючи з 2014 року НБУ вивів з ринку 104 банку і тепер, на думку переважної більшості представників пропрезидентської «Слуги народу», деякі банки, використовуючи недосконалу судову систему, намагаються знову повернутися на ринок, створюючи тим самим ризики для фінансової стабільності країни.

Криза і необхідність підтримки з боку західних фінансових донорів призвели до того, що Банкова пішла на прийняття невигідного для олігарха Коломойського законопроекту. Так, саме Банкова в цій скандальній історії зіграла вирішальну роль, незважаючи на те, що рішення приймалося єдиним законодавчим органом країни. Президент Володимир Зеленський особисто прибув до будівлі парламенту з тим, щоб переконати депутатський корпус підтримати «історичний» документ. Виступаючи перед власниками депутатських мандатів «Зе» підкреслив, що якщо медики рятують українців від хвороб і епідемій, а військові стоять на варті державного суверенітету, то «антиколомойський» законопроект покликаний стати рятівним колом для вітчизняної економіки. Втім, кидати цей самий коло не поспішали не тільки представники опозиційних фракцій ВР, а й деякі «слуги народу». Абсолютно прогнозовано категорично проти документа виступила група з приблизно двох десятків парламентаріїв, близьких до Ігоря Коломойського. Однак до останнього терзали сумніви в плані доцільності або неконституційність такої підтримки закону і багатьох інших представників СН. Так, наприклад, в бесіді з Lenta.UA представник «Слуги народу» Євген Шевченко зізнався, що підтримав документ виключно тому, що про це публічно попросив глава держави. Треба відзначити, що ідентичною позиції дотримується ще цілий ряд народних депутатів, які представляють правлячу парламентську більшість. «Президент фактично створив прецедент, коли своїм переконанням, а, точніше, проханням про допомогу, попросив нас, народних обранців, підтримати «антиколомойський» законопроект. Голосування за цей документ стало певному маркером, який окреслив контури підтримки у фракції персонально Володимира Олександровича. І, як показали результати голосування, ця підтримка є, і є більш ніж суттєвою», - каже в розмові з Lenta.UA один зі спікерів фракції «Слуга народу», роблячи при цьому акцент не на формі, а на змісті закону. Це дійсно важливо, оскільки, незважаючи на те, що документ називають «антиколомойським», модель «Привату» поширюється на всі банки країни. Після підписання законопроекту президентом і, відповідно, набрання ним чинності, банкіри більше не зможуть: оскаржувати рішення Нацбанку про правомочність визнання банку неплатоспроможним, а також рішення Фонду гарантування вкладів фізосіб про введення тимчасової адміністрації та ліквідації, зупиняти судовими позовами роботу тимчасових адміністрацій і ліквідаторів, заарештовувати через суд майна неплатоспроможних банків і Фонду гарантування вкладів. У той же час, власники банків, а також їх топ-менеджмент зможуть захищатися від ймовірного безправ'я, якщо мова буде йти про штрафи, попередження, відгуках пунктів ліцензії на різні послуги або інші санкції, які пов'язані з ліквідацією, банкрутством і націоналізацією. Якщо говорити в цілому, то після прийняття «антиколомойського» закону, нагляд за банківською системою посилюється. Наприклад, серйозно зростають вимоги за капіталом - його співвідношення до кредитного портфелю. Тепер будуть дивитися, чи немає перекосів, не по календарному місяцю, а по 30 календарних днів. Крім цього, вдвічі (з 180 про 90 днів) скорочується термін, скільки банк може бути проблемним до визнання його неплатоспроможним. Після цього підуть незворотні речі - введення держадміністрації, яке в суді оскаржити буде не можна. До всіх вищеперелічених нововведень слід приплюсувати також право уряду на націоналізацію приватних банків і виведення з ринку державних. Їх прибуткові активи передають в інший держбанк, причому НБУ в цьому процесі ніяк не бере участь.

Експерти, коментуючи остаточне прийняття «антиколомойського» закону, констатують, що це перемога влади в битві, але не у війні в цілому. «Ігор Валерійович, ясна річ, не буде сидіти склавши руки, і визнавати власне фіаско. За допомогою «своїх» депутатів, він за допомогою Конституційного суду спробує скасувати документ. Чи вийде? Не думаю. Більш того, вважаю, що звернення до КС - це всього лише формальність для відводу очей. Тому що колишньому власникові банку закон забороняє повернути його у власність, але не забороняє інших речей, як отримання компенсацій. А саме гроші, а не сам «Приват» потрібні Коломойському», - підкреслює в розмові з нашим виданням нардеп від «Слуги народу», якого відносять до групи впливу опального олігарха. Тим часом, шлях Коломойського до отримання компенсації за націоналізацію «Приватбанку» навряд чи буде послати трояндами. Закон прописаний так, що компенсація колишнім власникам банку може бути виплачена тільки за рішенням одного з авторитетних міжнародних аудиторів так званої «Великої четвірки» (чотири найбільші і найнадійніші аудиторські компанії світу - Ред.). Навряд чи ця солідна структура з незаплямованою репутацією визнає, що держава Україна щось повинно тим, хто виводив кошти з «Приватбанку», - вважають фахівці. До речі, неможливість повернення українських банків колишнім власникам - це одне з публічних обіцянок Володимира Зеленського, яке він озвучив ще будучи кандидатом на президентський пост. Так що вчора «Зе» реалізував один з пунктів своєї виборчої програми...

Нагадаємо, в грудні 2016 року уряд за пропозицією НБУ і акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких в той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію цього найбільшого на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізації держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Ігор Коломойський в вітчизняних та міжнародних судах намагається оскаржити законність проведеної націоналізації, але при цьому близькі до олігарха нардепи в один голос твердять, що головна мета Коломойського не повернути банк, а просто за допомогою перебування на гребені інформаційної хвилі, демонструвати президенту Зеленському, що саме він є головним олігархом країни. Саме єдиним і головним, а не «одним з». Подейкують, що в якості свого роду заспокійливої таблетки після прийняття «антиколомойського» закону, Офіс президента запропонував Коломойському серйозні дивіденди - контроль над рядом держпідприємств, міністерств і відомств, які так чи інакше пов'язані з регулюванням діяльності «рідних» для Коломойського бізнес-сфер...

Наталія Ромашова