79 років тому цього дня народилася головная рок-співачка всіх часів: 5 кращих пісень Дженіс Джоплін

Шанувальники рок-музики періоду її розквіту 60-х – початку 70-х знають, що таке «клуб 27». У 27 років померли такі їхні кумири, як Джімі Хендрікс (вересень 1970-го), Джим Моррісон (липень 1971-го) та Дженіс Джоплін, яка померла 4 жовтня 1970-го. Причина у всіх трьох, як і у Емі Вайнхаус, яка відродила цю сумну традицію в липні 2011 року, була одна – передозування наркотиків, алкоголю, ліків та поєднання всього цього разом.

З того часу минуло вже півстоліття, але ці імена ще не стали історією в тому сенсі, як її вивчають у школі. Так, Дженіс Джоплін виповнилося б сьогодні всього 79 років - якщо порівнювати її з живими легендами рок-музики, вона була б лише на кілька років старша за Еріка Келптона, ровесницю Міка Джаггера і на рік молодша за Пола Маккартні. Була б – якби не одна обставина.

У півторагодинному біографічному документальному фільмі про неї «Дженіс: Маленька дівчинка сумує», що складається із спогадів її колег того часу слово «наркотики» повторюється багато разів. Через її порок, та й з інших причин – це на сцені Джоплін була надзвичайно сексуальна, а в реальному житті страждала від зайвої повноти, проблемної шкіри обличчя та маскувала невпевненість у собі агресією чоловічого типу – від неї втікали навіть ті, хто був зачарований її талантом.

Причому всі ці проблеми прийшли до неї ще в ранній юності. Коли вона навчалася в Техаському університеті в Остіні місцевим студентам спало на думку обрати «найпотворнішого хлопця університету», і вони присудили це «звання» Джоплін. Тут зіграло свою роль те, що вона тоді, як це часто буває з негарними дівчатами в такому віці, намагалася добитися симпатій протилежної статі, зображаючи з себе в чоловічій компанії свого хлопця. І навіть коли вона досягла піку своєї слави, то сумно говорила, що «мої музиканти йдуть після репетицій зі своїми дівчатами, а я одна».

Коханою Дженіс почувалася тільки на сцені, але й з музикою у неї було не все гаразд. Вона записала всього чотири альбоми - так що «стати класиком» не встигла - на відміну від Арети Франклін і Біллі Холідей, яких ставила вище за себе. Втім, якщо говорити саме про рок-музику та «білий блюз», то тут Джоплін була і залишилася для своїх фанатів на всі часи співачкою №1. А ось для музичних критиків хрипкий голос Дженіс викликав протилежні почуття. Одні його обожнювали, інші ж писали, що вона «не так виконує пісню, як душить її на очах у публіки». Зауваження хоч і уїдливе, але влучне. 

В одному з її телеінтерв'ю, коли Джоплін була вже знаменитою, її спитали про стосунки з чоловіками. І Дженіс відповіла, що вони нагадують їй те, як змушують тягнути візок «тупого мула». Мовляв, закріплюють у нього над головою жердину, на якій перед мордою мула висить морква, і мул біжить за цією морквою десятки кілометрів, не розуміючи, що вона для нього недосяжна. "І ця морква - ви", - підсумував ведучий. «Ні, - відповіла Дженіс, - ця морква - чоловіки. А мул – це я, від якої чоловіки завжди йдуть».

Наскільки ж сильно було у неї це почуття, якщо Джоплін, вже рок-зіркою поділилася ним з мільйонами телеглядачів. І, можливо, якби вона могла, то обміняла б усю свою славу на звичайне життєве (плюс, звичайно, трохи слави) щастя.

Фото: Twitter