4-го грудня християни відзначають одне зі своїх головних церковних свят

Введення в храм Пресвятої Богородиці - не найвідоміше сьогодні з двонадесятих свят, хоча про його важливість для наших предків свідчить топоніміка. Не кажучи вже про церкви та монастирі, названі на честь свята Введенськими, на старих планах міст багато Введенських площ, вулиць та провулків.

Людей, далеких від церкви, ця назва може трохи заплутати - згідно з сучасним синтаксисом свято логічніше було б назвати Введення Пресвятої Богородиці у храм. Адже воно присвячено не тому, що когось неназваного вводять у храм, названий на честь Матері Христа, а, навпаки, дню, коли її батьки святий Іоаким і свята Анна, виконуючи обітницю присвятити свою дитину Богу, привели трирічну Діву Марію до Єрусалимського храму .

Там вона вже в перші хвилини здивувала всіх, коли після того, як батьки поставили її на першу сходинку, що вела в храм, піднялася бігом на всі п'ятнадцять щаблів, не звертаючись до батьків, як це робили інші діти. Зустрів юну Діву Марію первосвященик Захарія, який завів її у Свята Святих - найсвященніше приміщення храму, де зберігався Ковчег Завіту, і куди з усіх людей мав право, та й то лише раз на рік, входити сам первосвященик із кров'ю жертовних тварин .

За переказами, Діву Марію, яка залишилася у храмі, навчали там Святого Письма та рукоділля. День, вірніше, ранок, її починався з молитов (причому молилася вона у Свята Святих) і закінчувався ввечері молитвами, після яких вона приймала їжу з рук ангела. Тут перекази (у чотирьох канонічних Євангеліях про все це не йдеться) розходяться - за одними текстами, ангелів, які являлись Марії, бачив і первосвященик, згідно з іншими, бачити їх могли лише Бог і невідступний охоронець юної діви архангел Гавриїл. І так тривало до того дня, коли для 12-річної (за іншими джерелами – 14-річної) Марії влаштували огляд наречених, на якому в чоловіки їй був обраний вдівець Йосип.

Знання цієї історії важливо, серед іншого і тому, що дозволяє вірно розуміти сюжет, який потім сотні, якщо не тисячі, раз був використаний у живописі, літературі і навіть кіно - Благовіщення, коли архангел Гавриїл з'явився до Діви Марії з звісткою про майбутнє народження від неї Ісуса Христа. Правильно розуміти в тому сенсі, що хоча Богоматір зазвичай виглядає у всіх цих сюжетах враженою звісткою (у когось з художників вона приймає її з подивом, у кого зі смиренністю і т.д.), її готували до того. що станеться, з раннього дитинства.

Попри поширену думку, на церковні свята, до найважливіших з яких у тому числі входить Введення Пресвятої Богородиці у храм, немає прямої заборони працювати, як, наприклад, на іудейський шаббат. Йдеться лише про те, що якщо якісь справи можна відкласти на інший день, то так і слід вчинити, оскільки день свята має бути присвячений Богу, молитвам та відповідним роздумам. Природно, що у ці дні не можна лихословити, сваритися з ближніми тощо. - втім, це не рекомендується робити і в інші дні, але у святкові особливо.

Фото: Тиціан. Введення в храм Пресвятої Богородиці (фрагмент)