Дивитись їх потрібно обов'язково.
"Тіні забутих предків" та "Вавилон ХХ" - приклад того, як не варто судити про фільми за кількістю отриманих ними міжнародних кінонагород. Адже всілякі "Оскари", BAFTA та ін. - це насамперед результат маркетингових зусиль щодо просування фільму, а ніяк не визнання його художніх переваг. А хто став би в тодішньому СРСР у 1965-му ("Тіні") та 1979-му роках ("Вавилон") "просувати" за кордоном фільми, які явно говорили про своєрідність та перевагу українського поетичного кіно на тлі загальносоюзної "кіносірості"? Та якби хтось і захотів, йому просто не дозволили б.
Тим часом, "Тіні забутих предків", екранізація на київській кіностудії імені Довженка вірменином Сергієм Параджановим повісті українського класика Михайла Коцюбинського – абсолютний шедевр світового кіно. Буває в історії кіно таке, що раптом несподівано зійшлися зірки (зараз це називається модним словом "синергія") – у цьому випадку режисер Сергій Параджанов, оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, композитор Мирослав Скорик, виконавець головної ролі Іван Миколайчук – і створили щось таке за рівнем, чого ніхто від них не очікував. Адже навіть у геніального Параджанова його наступний шедевр "Саят-Нова" ("Колір граната") - це вже елітне кіно, зрозуміле лише небагатьом, тоді як "Тіні забутих предків" - історія, яка бере за душу кожного. Недарма і знімали її там, де відбувається дія, на Гуцульщині, у селі Криворівні Верховинського району Івано-Франківської області.
Невипадково, що і "Вавилон ХХ" теж знімали не в місті, на студії, а в селі - цього разу у селі Витачів Обухівського району Київської області. І знімав його, вже як режисер, той самий Іван Миколайчук з "Тіней". Ні за розказаною історією, ні за жанром, ні за часом і місцем дії порівняти цей фільм із параджанівським шедевром не можна (та й часи були інші, ніхто б нічого подібного зняти вже не дозволив) - але це все одно було те саме українське поетичне кіно, термін на той час майже дисидентський. Тому що ні народний дух, ні талант народу замурувати неможливо – все одно прорветься.
Ну і, нарешті, про те, чому обов'язково треба скористатися нагодою і йти до кінотеатру, хоча ці фільми доступні сьогодні на сучасних носіях. Відповідь проста - тому що вони знімалися тоді саме для показу в кіно, а не екрані ноутбука, і не для перегляду поодинці, а для тієї самої синергії з іншими глядачами в залі.
Так що вдалого походу та перегляду.
Фото: кадр з фильму "Тіні забутих предків" Pinterest
Сергій СеменовНовини
У Чернігові завершили рятувальну операцію
10:45 18 кві 2024.
Незвичайну ознаку високого холестерину назвали лікарі
10:30 18 кві 2024.
Окупанти атакували критичну інфраструктуру на Прикарпатті
10:15 18 кві 2024.
Сили ППО знищили всі дрони-камікадзе цієї ночі
09:55 18 кві 2024.
Кількість жертв ракетного удару по Чернігову продовжує зростати
09:30 18 кві 2024.
Буданов назвав терміни нового російського наступу
09:15 18 кві 2024.
Квентін Тарантіно передумав щодо свого останнього фільму
08:30 18 кві 2024.
Майже всю Україну накриють значні дощі, можливі стихійні явища (Карта)
07:24 18 кві 2024.
Найкращий гангстер і поліцейський Голлівуду відзначає сьогодні свій день народження
06:30 18 кві 2024.
Суд виніс вирок російському окупанту
04:40 18 кві 2024.
Ситуація на ЗАЕС постійно погіршується
02:20 18 кві 2024.