У ніч з 6 на 7 серпня 1888 року в Уайтчепелі було знайдено першу жертву Джека-Різника

Марта Тебрем, повія з нетрів Уайтчепела, провела вечір перед смертю в пабі "Янгол і корона" з іншою повією та двома солдатами, після чого вони вирушили до місцевих нетрі. Зважаючи на все, це була її звичайна практика, яка цього разу закінчилася трагічно - її труп виявили з 39 колотими ранами по всьому тілу.

Після того, як у Лондоні стало відомо про вбивства, приписувані Джеку-Різнику, як він сам себе назвав у листі, надісланому в Центральне Агентство новин, Тебрем, виходячи з безлічі ран, стали вважати його першою жертвою.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Потім, коли про Jack the Ripper у поліції склалося стійке враження, Тебрем із цього списку виключили, залишивши ньому лише п'ять так званих "канонічних жертв" на підставі подібних ран, частини яких у неї не було. Тим не менш, деякі поліцейські, які безпосередньо проводили розслідування, мали іншу думку, а різницю в ранах вони пояснювали саме тим, що Тебрем була першою жертвою, коли вбивця ще не виробив свій "почерк".

Джек-Різник став першим так званим "серійним вбивцею" (зрозуміло, не в історії взагалі, а в історії поліцейських розслідувань), з чим і пов'язана його популярність у літературі та кіно. Прийнято вважати, що ним був емігрант Аарон Космінський, який приїхав до Лондона у віці 16 років у 1881 році, людина явно психічно хвора.

Тема ця не залишає літераторів та кінематографістів вже майже півтора сторіччя. Так, у 2020 році на ВВС вийшов документальний фільм-розслідування, де те, що вбивцею був Космінський побічно підтверджується за допомогою геолокації - він жив приблизно в центрі геометричної фігури, утвореної з'єднанням лініями місць вбивств, до якого у фільмі додається ще й шосте вбивство Марти Тебрем.

За ці півтора століття Уайтчепел в Іст-Енді, де вбивав своїх жертв Джек-Різник, джентрифікувався і перетворився з одного з найбідніших лондонських районів та місця роботи дешевих повій, на діловий район. Його мешканцям набридло, що вулиці, на яких вони живуть, експлуатуються як сцена, де екскурсоводи водять туристів у місця, де були знайдені понівечені тіла жертв, паби, де ті шукали клієнтів, тощо. Про це говорить і те, що коли п'ять років тому в їхньому районі на стіні пабу «Герцог Веллінгтон» з'явився мурал з усміхненим Джеком-Різником, вони його просто зафарбували.

Фото: так виглядав Уайтчепел за часів Джека-Різника Pinterest