У китайському місті Цзигун відкрився фестиваль ліхтарів з тисячолітньою історією

Рік тому, обговорюючи жорсткий китайський локдаун, світ був вражений, як можуть жити в таких умовах люди в містах з населенням близько десяти мільйонів мешканців. Проте рік потому, коли багато країн періодично то оголошують карантин, то відміняють його, то знову оголошують, Китай виглядає островом (хоча, скоріше, з огляду на його розміри, материком) благополуччя в бурхливому океані коронавірусу.

У Цзигуні, розташованому в гірській провінції Сичуань, живуть «всього лише» 2,8 млн. мешканців, що за китайськими мірками зовсім небагато. Однак місто це знаменитий на всю Піднебесну. По-перше, воно розташовано на величезних природних запасах солі. А, по-друге, завдяки цим запасам, Цзигун в давні часи, коли сіль коштувала дуже дорого, був містом дуже багатим - і міг дозволити собі будь-якого роду свята, наприклад, фестиваль ліхтарів, які в Китаї є символом достатку. Вважається, як пише «Женьмінь жибао» , що ця традиція почалася ще в епоху династії Тан (618-907 рр. Н.е.) і триває до цих пір.

Зараз в Цзигуні виробництвом ліхтарів займаються понад 600 заводів з 100 тисячами працівників, а їх продукція становить 88% від загальної по країні. І, природно, місто щорічно проводить масштабні фестивалі ліхтарів. Але це зовсім не ті примітивні китайські ліхтарики, до яких ми звикли в своєму дитинстві, а складні споруди, каркас яких нагадує каркас вуличних пам'ятників. Тільки «одягають» його не в камінь і метал, а в шовк.

При цьому всі роботи до сих пір виконують вручну. І це, до речі, дозволяє паралельно створити соціальну програму по допомозі безробітним і малозабезпеченим, які можуть працювати на цьому виробництві, залишаючись вдома. Ну а самі ліхтарі можна назвати такими, скоріше, умовно - це світлові скульптури, будинки, палаци, та що завгодно.

Фото: «Женьмінь жибао»