У Белграді не раді: що відбувається у Сербії і чому це важливо для України

Масовий протест у Белграді спочатку проходив у суботу, 28 червня, без будь-яких інцидентів. У розпал акції тамтешня поліція оголосила, що на Славії (аналог нашого Майдану Незалежності – ред.) та прилеглих вулицях присутні 36 тис. людей, «що втричі менше, ніж було на тій самій площі на акції 15 березня». Тоді поліцейські нарахували там 107 тисяч. осіб. За даними ж белградських агентств, які займаються моніторингом мітингів, у суботу ввечері у Белграді було 140 тис. протестувальників (у березні, за їхніми підрахунками, протестувало від 275 тис. до 325 тис. осіб).

З урахуванням того, що до дев'ятої години вечора ультиматум студентів про проведення дострокових виборів парламенту виконано не було, організатори мітингу проголосили владу в Сербії нелегітимною та закликали народ до громадянської непокори. Близько 22-ї години мітинг завершився. «З цього моменту це вже не студентський протест. Ми залишаємось тут як громадяни. Бо ця боротьба не лише студентська. Піднімемося все і все переможемо», - оголосили організатори акції.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Саме після завершення мітингу і почалися зіткнення демонстрантів із поліцією та жандармерією, які до цього часу взяли під контроль практично весь центр Белграда. Силовики застосували силу, коли групи протестувальників з площі Славія попрямували до будівлі сербського парламенту, де в парку розбили наметове містечко прихильники влади. Реально жорсткі зіткнення тривали до глибокої ночі. Кілька десятків протестувальників було заарештовано. Обстановка у центрі Белграда нормалізувалася лише до ранку неділі.

Власне, у ніч на неділю, 29 червня, спікер парламенту Сербії, екс-прем'єр Ана Брнабіч звинуватила студентів у «заклику до громадянської війни», а директор поліції Драган Васильович повідомив, що правоохоронні органи «застосували мінімальну силу, щоб запобігти нападам на поліцію та державу».

Водночас сербський президент Вучич заявив у соцмережах, що протестувальники намагалися повалити державу «і це їм не вдалося». Він також додав, що під час зіткнень у Белграді вдалося уникнути жертв «тільки дивом»: «Ми не спали всю ніч, побоюючись трагічних наслідків. Це диво, що ми не маємо мертвих. Чудо! Це перші збори в історії Сербії, коли хтось скликав людей для насильства. Кожен учасник заворушень незалежно від його віку понесе відповідальність за те, що сталося».

Зазначимо, що протестну акцію 28 червня було приурочено до так званого Видового дня – релігійного та національного свята в Сербії. Саме цього дня відбулася битва на Косовому полі, стрілянина сербського націоналіста Гаврила Принципа у Франца Фердинанда та видача Слободана Мілошевича Гаазькому трибуналу.

Масові студентські протести у Сербії регулярно відбуваються після трагедії у Нові-Саді 1 листопада 2024 року. Тоді, нагадаємо, навісний козирок місцевого залізничного вокзалу обрушився на людей, які стояли під ним, забравши життя 16 людей. Це призвело до відставки уряду. Зокрема, 28 січня прем'єр-міністр Сербії Мілош Вучевич подав у відставку, назвавши «підлим вчинком» рішення організаторів масових протестів поставити під загрозу Сербію як державу. За словами Вучевича, хоч би скільки влада закликала протестувальників до діалогу, «наче невидима рука викликала новий інцидент і додатково піднімала напруженість у суспільстві». Він також заявляв, що протести організовувалися за кордоном. Протестувальники тим часом стверджували, що трагедія сталася через корупцію та некомпетентність чиновників. Після перших протестів сербська прокуратура оголосила про арешт близько десятка чиновників, пов'язаних із інцидентом на залізниці, зокрема колишнього міністра будівництва, транспорту та інфраструктури Горана Весіча та ексдиректора залізничної інфраструктури Олени Танаскович.

Студенти, які організували 28 червня белградський протест, звинувачують у насильстві владу. «У них були всі механізми та час виконати наші вимоги та не допустити насильства, - заявили вони у зверненні до громадян. - Натомість влада вирішила вдатися до насильства та репресій. Тепер саме вони відповідають за будь-яку радикалізацію обстановки в Сербії!».

Події у Сербії активно аналізують впливові західні медіа. Зокрема, на переконання CNN, застосування сили поліцією під час протестів у Белграді було надмірним: «Вони били маси людей. Вони не дивилися на те, що відбувається, просто очищали простір перед собою і гнів народу в цій країні тільки наростає».

«За кілька годин до студентського мітингу партія Вучича привезла до Белграда десятки своїх прихильників з інших частин країни, багато з яких були у футболках із написом «Ми не віддамо Сербію». Вони приєдналися до табору прихильників Вучича у центрі Белграда, де ті мешкають у наметах із середини березня. Тим часом, показуючи, що все йде у звичайному режимі, Вучич вручав у цей час у столиці президентські нагороди людям, яких він вважав гідними, включаючи митців та журналістів», - передає атмосферу The Independent.

Водночас, Sky News робить наступний акцент: «Колишній крайній націоналіст, пан Вучич з моменту приходу до влади більше десяти років тому стає все більш авторитарним. Він офіційно заявляє, що ніби хоче, щоб Сербія приєдналася до ЄС, але критики кажуть, що він придушив демократичні свободи всередині країни та зміцнив зв'язки з Росією та Китаєм. Хоча розмах демонстрацій скоротився останніми тижнями, присутність такої великої кількості людей на суботньому мітингу показала, що, незважаючи на безперервний тиск, рішучість зберігається».

«Довгими місяцями люди у Сербії протестують проти президента Вучича. У суботу на демонстрації у столиці відбулися насильницькі сутички з поліцією. Протестанти наголошували, що уряд на чолі з авторитарним президентом Олександром Вучичем політично збанкрутував. Протести спираються на студентів, згодом до них приєднувалося все більше громадян із різних верств населення. Нещодавно Вучич посилив тиск на протестний рух. Учасників протесту та їх прихильників заарештовували за надуманими звинуваченнями, а співробітникам університетів різко скоротили зарплати», - наголошує німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.

У контексті сербського кейсу слід окремо наголосити, що не далі як тиждень тому Олександр Вучич оголосив, що офіційний Белград припиняє продаж боєприпасів за кордон. Ця заява прозвучала одразу після того, як Служба зовнішньої розвідки РФ звинуватила Сербію в постачаннях «обхідними шляхами» зброї Україні, висловивши жаль, що «традиції дружби та взаємодопомоги перекреслюються жагою наживи та боягузливою багатовекторністю». За даними росСЗР, сербські військові заводи поставили останнім часом для ЗСУ через Чехію та Болгарію «кілька великих партій комплектів для збирання 122-мм ракет для РСЗВ «Град».

«Тепер не експортуємо нічого. Припинили всі, і мають бути спеціальні дозволи на експорт боєприпасів. А далі подивимося», - наголосив Вучич. Зазначимо, що Сербія – один із найбільших європейських експортерів озброєнь. Також нагадаємо, що у червні Олександр Вучич здійснив свій перший з початку повномасштабної війни візит до нашої з вами країни – в Одесі він взяв участь у саміті Україна-Південно-Східна Європа. А 20 червня Єврокомісія виплатила Белграду перший транш за програмою Плану зростання для Балкан у розмірі 51,7 млн. євро, який був тимчасово заблокований після поїздки президента Сербії до Москви на парад Перемоги 9 травня. Експерти вважають, що пан Вучич, незважаючи на публічні сигнали, навряд чи відмовиться від постачання озброєнь Україні. Підтвердженням цієї гіпотези є нещодавнє висловлення згаданої вище екс-прем'єра, а нині спікера парламенту Анни Брнабич, яка заявила, що, мовляв, їй, звичайно, шкода, що у світі йдуть війни, але зброя та боєприпаси, які Сербія виробляє, мають «неодмінно» бути продані.

Читайте також: Ватажка паліїв екстрадували з Румунії

Читайте також: У Німеччині «загубили» мільярд євро