Турецький антигамбіт: як і чому Анкара бронює мирно-переговорний майданчик

У той час, коли Дональд Трамп продовжує активно посипати кремлівські вежі попелом критики, заявляючи, що Путін, мовляв, у мирному процесі загрався з вогнем, інші геополітичні гравці не сплять. Зокрема, 26-28 травня у столиці країни-агресора з офіційним візитом побував голова турецького зовнішньополітичного відомства Хакан Фідан. Керівник турецького МЗС спочатку зустрівся з відомим путінським помічником Володимиром Мединським, а пізніше – і з самим кремлівським диктатором. На цій зустрічі також були присутні голова росМЗСу Сергій Лавров та посол Туреччини в РФ Танжу Більгіч.

Однією з основних тем для обговорень у ході візиту стало мирне врегулювання. Як відомо, перший з 2022 року раунд консультацій Києва та Москви в рамках врегулювання пройшов у Стамбулі 16 травня та дозволив реалізувати найбільший за час повномасштабної війни обмін полоненими за формулою «1000 на 1000».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як пише Reuters, посилаючись на джерела, близькі до адміністрації президента Туреччини, Анкара хотіла б зарезервувати за собою право проводити такі зустрічі на стамбульському майданчику, оскільки подібна роль дозволяє країні серйозно нарощувати геополітичні м'язи. За словами президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, Анкара розглядає недавній обмін полоненими «як важливий крок щодо зміцнення довіри» між сторонами конфлікту. Турецький лідер підкреслив, що не можна втрачати можливість покласти край бойовим діям. При цьому Туреччина хотіла б взяти на себе роль ключового посередника, випливає із заяв, зроблених на засіданні Ради національної безпеки Туреччини під головуванням пана Ердогана.

Останнім часом справді активно обговорюється питання про те, де саме може відбутися черговий раунд переговорів між Україною та РФ. За словами джерел The Wall Street Journal, таку зустріч міг би прийняти Ватикан. Принаймні такий сценарій, за даними газети, серйозно розглядає президент США Дональд Трамп. Однак глава росМЗСу Лавров поставив такий варіант під сумнів: «Уявіть собі Ватикан як місце проведення переговорів. Це трохи неелегантно, я б сказав, коли православні країни на католицькому майданчику обговорюватимуть питання щодо встановлення першопричин конфлікту». Лавров поцікавився про можливе місце проведення другого раунду переговорів з Україною. «Якщо ви запитаєте мене, я знову звернувся б до наших турецьких друзів - у Стамбулі дуже добре», - відповів головний росдипломат.

Хакан Фідан зазначив, що його країна «завжди готова надати майданчик». "Вважаємо це своїм обов'язком для забезпечення миру на планеті", - сказав глава турецького МЗС, який, за інформацією Reuters, наприкінці поточного тижня відвідає українську столицю.

Переконувати в чомусь Україну, втім, Фідану навряд чи доведеться, оскільки президент Зеленський днями чітко і ясно заявив, що офіційний Київ заради реального прогресу в процесі мирного врегулювання готовий розглядати абсолютно будь-яку локацію, в тому числі апробовану раніше стамбульську.

Тим часом ясності про змістовну частину подальших мирних переговорів поки що немає. Більше того, багато що вказує на перспективу зриву процесу. Спецосланник президента США Кіт Келлог, який нині вийшов на перший план, повідомив, що Київ передав у Вашингтон свої мирні пропозиції, тепер на те ж чекають від Москви, яка тягне кота за хвіст. Щойно всі зберуть, американські посередники визначаться з місцем та часом чергового раунду консультацій. Келлог навіть припустив, що у Женеві може відбутися тристороння зустріч у форматі Зеленський-Трамп-Путін. "Звичайно, Білий дім більше влаштовував би Ватикан, проте Кремль проти цього заперечує, тож Швейцарія може стати альтернативою", - зазначає з цього приводу CNN.

Якщо ж повернутися до Туреччини, вірніше, до другого питання, яке обговорювалося під час московського вояжу міністра Фідана, тобто газу, то тут виявилася дуже цікава деталь. Глава турецького МЗС розповів про те, що просив Путіна надати підтримку переговорам між турецькою енергетичною компанією Botas та «Газпромом». Що це означатиме, турецький дипломат не розшифрував. Тим часом здогадатися неважко: Туреччина, ймовірно, дуже сподівається зберегти «жирну» знижку на постачання стратегічного палива. Однак, можна припустити, що російський газовий монополіст від такої перспективи не в захваті. Інакше, навіщо, питається, просити сприяння у першої особи, чи то пак кремлівського диктатора?

Здавалося б, а до чого тут переговорно-мирний процес? А при тому, що все пов'язано між собою. Мовляв, ви ж хочете політичної підтримки та комфортного майданчика в Стамбулі, то поступитеся трохи в газовому питанні. Тим більше, що є ідея створення великого газового хабу саме в Туреччині, щоб налагодити торгівлю з Європою. Ще одне питання – це російська база у Сирії, яку РФ хотілося б зберегти. І в цій частині теж багато залежить від президента Ердогана. Того самого Ердогана, за підсумками нещодавніх телефонних переговорів з яким Трамп заявив наступне: «Я з нетерпінням чекаю на можливість попрацювати з президентом Ердоганом над тим, щоб покласти край безглуздій, але смертоносній війні між Росією та Україною – прямо зараз!». Загалом у турків на руках, говорячи трампівською мовою, чимало козирних карт, якими вони майстерно жонглюють у переговорно-мирному треку.

Тим часом свіжі висловлювання самого Дональда Трампа про «божевільного Путіна», який «грає з вогнем», нині жваво обговорюються у впливових світових медіа.

«Дональд Трамп все більше злиться, доки Володимир Путін розкриває його безсилля. Із зачепленою гордістю Трамп перейшов до нападів на російського лідера, який тепер публічно спростовує неодноразові заяви Дональда Трампа про те, що він може покласти край руйнівному трирічному конфлікту за «24 години», - зазначає британська The Independent.

«У Сенаті знаходиться новий законопроект, що запроваджує жорсткі санкції щодо країн, які все ще співпрацюють із Росією. Це може зашкодити супротивникам США, таким як Китай. Але це також може порушити відносини Трампа із союзниками, такими як Індія, - це великий покупець російської нафти за зниженими цінами. Якщо Трамп захоче, законопроект можуть швидко прийняти, що надішле жорсткий сигнал Росії. Трамп також може посилити протиповітряну оборону України, пожертвувавши чи продавши Києву більше ракет Patriot для боротьби з крилатими ракетами. Не слід ігнорувати небезпеку ескалації війни у більш пряму конфронтацію між Росією та Заходом. Це було важливим моментом і для президента Байдена, який зволікав із перевірками російських «червоних ліній», що стало об'єктом для його критики. Однак обережність Трампа змушує навіть Байдена виглядати яструбом. І все-таки, можливо, Путіну, нарешті, вдалося підштовхнути Трампа до довгоочікуваного прозріння», - пише The Times.

У той же час, німецька Der Spiegel робить наступний акцент: «Чого хоче Трамп? Що означає його останні висловлювання, які протилежні попереднім? Чи проявить він, нарешті, жорсткість щодо Путіна у боротьбі за мирний план? Ті, хто стежив за Трампом як політиком та бізнесменом, знають: йому не знайомі такі мотиви, як милосердя та благодійність. Він зазвичай займається лише тим, що приносить йому зиск. У разі це припинення агресивної війни з боку Росії. У чому вигода? У тому, що потім він зможе причепити це собі на груди. Як-не-як він уже давно придивляється до Нобелівської премії миру».

На переконання видання, дипломатичний дискурс Білого дому нині є одностороннім і таким, що посилює ставки проти Києва. «Якщо пан Трамп все ще вірить у свою посередницьку місію, йому все ж таки доведеться розширити і поглибити санкції проти кремлівських чиновників, банківських та енергетичних керівників. Насамперед це має бути налаштоване таким чином, щоб російська економіка страждала, а не вигравала від продовження війни», - підсумовує Der Spiegel.

Читайте також: Україна дзвонила РФ з приводу меморандуму про припинення вогню

Читайте також: Мерц анонсував розширення військової підтримки України