Цього дня в 1863 році Англійська футбольна асоціація затвердила перші правила гри у футбол

Для тих, хто не цікавився історією командних видів спорту, "пірнання" у 19 столітті принесе чимало сюрпризів. Наприклад, те, що спочатку регбі вважалося елітним видом спорту, оскільки в нього грали переважно учні коледжів, а футбол - "пролетарським".

Втім, у першій половині 19-го століття формальної різниці на регбі і футбол ще не існувало - спортсмени (тоді ще любителі) грали в те, що зараз називають футболом, поки в 1823 учень коледжу Вільям Вебб Елліс не схопив м'яч руками і не побіг з ним. Але й тут багато хто вважає цю дату, скоріше, легендою.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

До речі, якщо вже "пірнати" в історію зовсім глибоко, то вже у стародавніх ацтеків існувала гра "тлатчлі", де м'яч (цілісний з каучуку, а не надутий, як сьогодні), треба було забити в високо розташоване кільце за допомогою виключно стегон, ліктів, плечей, передпліч і гомілок.

З сьогоднішньої точки зору це може здатися грою за якимись надуманими правилами (частково так воно і було, оскільки "тлатчлі" символізувало рух небесних світил і мало ритуальний характер) - але якщо показати сучасний футбол древньому ацтеку, він би сказав про нього те ж саме, та ще й здивувався б, що у футболу немає "вищого" риуального сенсу.

Втім, ми вже написали слово "правила", яке в даному контексті є основним. Коли у другій половині позаминулого століття регбі та футбол стали самостійними видами спорту, виникла потреба у єдиних правилах футболу. І, на відміну від регбі, де перші правила були опубліковані учнями школи Регбі (звідси і назва гри) ще в 1845 році, у правил футболу один батько - Морлі Убезенер Кобб, якого називають із цього приводу "батьком футболу".

Кобб був типовим британським спортсменом середини 19 століття - відмінним весляром та гравцем у крикет. А ще – організатором – у 1862 році він заснував місцевий гребний клуб, а у 1863 році став першим секретарем щойно заснованої Футбольної асоціації Англії. При цьому структуру футбольної асоціації він скопіював з Марілебонського крикетного клубу і на цьому прикладі створив єдині футбольні правила, як ті, що вже тоді існували в крикеті.

До цього треба додати ще й те, що за основною своєю професією Кобб був адвокатом, тож формальний бік справи, мабуть, дався йому легко. Прожив він довго, 93 роки, і помер у 1924-му році, тож, по суті, застав вже сучасний у плані організації, крім міжнародних змагань, футболу.

Що ж до правил, "батьком" яких він вважається, то відтоді вони майже не змінилися. Тож коли ВВС провела опитування футбольних гравців, суддів та експертів на тему, щоб вони змінили в них, пропозицій зібралося багато.

Серед найцікавіших - скасування пенальті за випадкове торкання м'яча рукою у штрафному майданчику та можливість добивання, якщо воротар чи штанга відбили пенальті. За нього висловився навіть П'єрлуїджі Колліна – найвідоміший футбольний арбітр усіх часів, а нині голова суддівського комітету ФІФА. Загалом, на думку багатьох опитаних, положення про "гру рукою" вимагає перегляду і в тому випадку, якщо вона сталася за межами штрафного майданчика. (Забавно, що це фактично повертає нас ще до 1823 року).

Серед найбільш фундаментальних пропозицій – запровадження у футболі "чистого часу". Пропонується грати два тайми по 30 хвилин, зупиняючи час, коли м'яч не перебуває у грі. Здавалося б, надто радикальна пропозиція, але насправді дослідження показали, що середній час знаходження м'яча в грі цього сезону становив у Британії 55 хвилин 05 секунд — на 114 секунд менше, ніж минулого сезону. При цьому пропонується запровадити, як в інших видах спорту, щонайменше один тайм-аут за тайм кожній команді.

Ще одна фундаментальна пропозиція, про яку говорив легендарний тренер Арсен Венгер – давати командам додаткові очки за атакувальну гру. Втім, можна формулювати його і від протилежного - колишній захисник «Барселони» і «Манчестер Юнайтед» Жерар Піке припустив, що команди не повинні отримувати жодного очка, якщо матч закінчується з рахунком 0:0.

Ну і, нарешті, пропозиція майже фантастична, хоча вона абсолютно логічна – збільшити розмір футбольних воріт. (У 1996 році колишній президент ФІФА Йозеф Блаттер хотів збільшити розмір футбольних воріт на 50 см завширшки та 25 см заввишки, але не отримав достатньої підтримки). Адже розмір воріт (24 фути завширшки та 8 футів заввишки) не змінювався 150 років, хоча за цей час середній ріст людей (і, відповідно, футбольних воротарів) збільшився.

Фото: Вікіпедія