Війна і мирВійна

Тривожна невідомість: чому союзники «ріжуть» допомогу Україні та пропонують ще трохи протриматися

18:09 18 лип 2024.  3301Читайте на: УКРРУС

У середу, 17 липня, уряд Німеччини ухвалив бюджет країни на 2025 рік. Новий фінансовий кошторис німців передбачає, серед іншого, удвічі менше витрат на військову підтримку України. Тим часом про те, що ЗСУ мають триматися всіма силами, оскільки маяк припинення вогню вже видніється на військовому небосхилі, пишуть провідні західні медіа. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Три керівні партії німецького уряду після місяців запеклих суперечок дійшли згоди щодо бюджету Німеччини на 2025 рік. Він, м'яко кажучи, менш щедрий для України, ніж бюджет на 2024-й, і передбачає виділення Києву 4 млрд замість восьми мільярдів цього року.

ФРН, зазначимо, зараз активно інвестує у модернізацію своєї армії. Reuters у цьому зв'язку нагадує, що лише через кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році канцлер Олаф Шольц оголосив про Zeitenwende – політику «історичного перелому». Вона передбачає створення спеціального фонду у 100 мільярдів євро для модернізації армії та досягнення стандарту НАТО з видатків на оборону, еквівалентним 2% ВВП.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Крім того, у бюджеті Німеччини на 2025 рік все ще зберігається розрив у 17 мільярдів євро між прогнозованими видатками та доходами, і він має бути покритий. Уряд Олафа Шольца сподівається закрити цю дірку додатковими доходами, коли економіка пожвавиться. Найбільша економіка єврозони, нагадаємо, на зорі 2024-го подолала рецесію, але зростання було повільніше, ніж очікувалося.

Тим не менш, бюджет Німеччини на 2025 рік включає рекордні 78 млрд євро інвестицій, а загальний розмір бюджету становить 481 млрд євро з дотриманням конституційного обмеження видатків, відомого як боргове гальмо.

«Ми дотримуємося боргового гальма, що робить нас якорем стабільності в Європі», - заявив недавно міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер.

Досягнення бюджетного компромісу стало серйозним випробуванням для коаліції соціал-демократів, зелених та лібералів. На червневих виборах до Європейського парламенту всі три керівні партії коаліційного уряду Німеччини показали погані результати та разом отримали лише 31% голосів. Водночас, опозиційний консервативний блок ХДС-ХСС отримав 30% голосів, а ультраправа Альтернатива для Німеччини посіла друге місце з 16%. Влітку-восени 2025 року в Німеччині мають відбутися чергові парламентські вибори, і ХДС-ХСС має високі шанси на повернення до влади.

Вкрай важливо наголосити, що Німеччина є ключовим донором оборонної підтримки України після США. За даними німецького уряду, 2022 року країна надала офіційному Києву 1,6 млрд євро військової допомоги, 2023 року – 5,6 млрд євро, 2024 року – 7,1 млрд євро, зокрема, через фонд European Peace Facility.

Також з початку путінської «спецоперації» Берлін поставив Києву зброю із власних запасів у 5,2 млрд євро. Ще 282 млн. євро пішли на навчання 10 тисяч українських військових. Крім того, країна приймає на лікування наших поранених бійців.

Серед зброї, яку надала ЗСУ Німеччина, три системи ППО PATRIOT з ракетами, шість зенітних ракетних комплексів IRIS-T, 50 танків LEOPARD 1 A5, 18 танків LEOPARD 2 A 6, 120 бойових машин піхоти Marder, 14 самохідних артилерійських установок.

Як зазначив якраз після затвердження бюджету-2025 популярний німецький таблоїд Bild, «питання підтримки України перевершили майбутні вибори до Бундестагу, проте залежно від ситуації на українському полі бою уряд може ухвалювати ситуативні точкові рішення щодо підтримки країни, яка відчайдушно чинить опір російській агресії».

Тим часом публікації на тему, що Україні, мовляв, треба триматися з останніх сил, все частіше з'являються на сторінках провідних західних медіа. Наприклад, The Economist пише, що «величезні запаси радянської зброї в Росії можуть вичерпатися до кінця наступного року, і Україні треба потерпіти та протриматися».

Видання при цьому констатує, що РФ не має проблем з живою силою і ракетами: «Москва, схоже, здатна вербувати по 25 тисяч солдатів щомісяця, щоб підтримувати чисельність на фронті близько 470 тисяч чоловік».

Але втрати танків, бронетранспортерів та артилерії РФ здатна компенсувати, як вважає видання, в основному за рахунок вилучення зі сховищ та відновлення радянських запасів. Які величезні, але не нескінченні.

З посиланням на розвідувальні служби Заходу The Economist пише, що за перші два роки війни Росія втратила близько 3000 танків та 5000 інших бронемашин. При цьому, як стверджує видання, виробляти нові танки вона може близько 30 одиниць на рік. Старих на лютий цього року залишалося близько 3200, але більшість із них перебувають «у дуже поганому стані». Експерти вважають, що за нинішніх темпів виснаження відновлення російських танків і бойових машин піхоти зі складів досягне «критичної точки виснаження» до другої половини наступного року.

«Якщо нічого не зміниться, до кінця цього року російським військам, можливо, доведеться змінити свою позицію більш оборонну. Це може стати очевидним ще до кінця літа. Після цього очікується, що інтерес Путіна до угоди про тимчасове припинення вогню зросте», - підсумовує The Economist.

Говорячи про ключові фронтові виклики, відомий журналіст Юрій Бутусов констатує: «Що основне має питати Верховний головнокомандувач генералів? Перше. Якої шкоди ми завдали ворогові за добу? Друге. Скільки у нас загальні безповоротні та санітарні втрати становлять за добу, чи доцільні ці втрати на кожній позиції? І третє. Чим я можу допомогти вам, щоб завтра ви збільшили кількість втрат ворога і зменшили кількість наших втрат? Так, це найголовніші питання. Є багато інших, але стратегія оборони має ґрунтуватися на цих трьох пріоритетах. Якщо підрозділ краще вбиває, він має отримувати більше сил та коштів. Якщо командир успішний, його успіх вимірюється відеозвітом, який усім доводить. Свої втрати треба вважати, щоб раціонально використовувати існуючі обмежені сили, треба розуміти доцільність боротьби за ті чи інші ділянки та позиції, зростання втрат має всіх командирів на всіх рівнях щодня примушувати відповідати на запитання – чи ці втрати доцільні. Бо люди – це основний ресурс, що визначає підвищення чи ослаблення боєздатності, а першою умовою військової перемоги є нанесення ворогові втрат у 5-6 разів більше за наші. Наступ на ворога, не виснаженого втратами – не вигідно і не має жодної перспективи».

Жодної перспективи, схоже, не має і витівка Банкової з мирним Самітом-2, а точніше, участю в ньому представників країни-агресора. У середу, 17 липня, глава росМЗСу Сергій Лавров безапеляційно заявив, що РФ не має наміру брати участь у цьому заході, оскільки «друга конференція щодо України містить неприйнятні для Росії підходи».

Також він вважає, що «Захід узяв курс на продавлювання за будь-яку ціну ультиматуму Зеленського».

При цьому росдипломат додав, що Москва наполягатиме на включенні «у будь-який можливий майбутній договір з європейської безпеки запобіжників від подвійного тлумачення» і «ретельно стежитиме за формулюваннями та гарантіями».

Цікаво, що, за словами Лаврова, Росія та США вели неафішовані контакти «другого треку» за експертною лінією, «де обговорювалося українське питання». Проте, констатував головний путінський дипломат, «нічого суттєвого на виході не було».

«Наша влада видавила з себе, що в наступному саміті має брати участь Росія. Росія одразу відреагувала, що не має жодного бажання, бо в неї і так усе гаразд: капітулювати вона не збирається, бо веде наступ, а прийняти капітуляцію Заходу може й у Москві, без жодного саміту. Це, звичайно, понти з підворіття, але очевидно, що миротворча активність явно пригальмувала. Чому це відбувається? Справа в тому, що в Кремлі зараз триває перегляд цілей війни», - зазначає політолог Олександр Кочетков.

На даний момент Путін і його оточення, на переконання експерта, з певним подивом переконалися в кількох речах, що може призвести до не дуже привітних для нас, та й усього цивілізованого світу наслідків: «Насамперед у Кремлі побачили, що НАТО та США продемонстрували самогубну млявість та невпевненість. Замість того, що скористатися тим розпачом, який був у РФ після провалу бліцкригу проти України, і рішуче добити агресора, Захід почав діяти вкрай обережно, гомеопатично дозуючи допомогу та супроводжуючи її абсурдними обмеженнями, що діють досі. Це тактика тисячі порізів вбиває нападаючого, а тактика тисяч поступок знищує його жертву. А нападника посилює та стимулює. Також несподіваним подарунком кремлівському фюрерку стало те, що він не став повним ізгоєм у світі. Що міжнародні санкції діють надто поступово і недоімперія отримала обладнання, комплектуючи та ресурси для ведення та навіть ескалації агресивної війни».

«Відповідно зараз Путін хоче набагато більше, ніж на початку вторгнення: не контроль над пострадянським простором, а вирішальний вплив на всю Європу, заміщаючи таким чином Штати. А також не винятковий, але помітний вплив на Близький Схід, Азію, Африку та Латинську Америку. Хтось назве це дурною ейфорією від успіхів, яких ще не досягнуто. Але якщо тактика тисячі поступок з боку колективного Заходу продовжиться, то Путін згодом захоче владі вже майже над усім світом - зростання неадекватності у диктаторів, які не мають відсічі, гарантоване. Тобто коли мирні переговори, а точніше, торги відновляться, то умови потенційного припинення бойових дій у центрі Європи можуть багатьох шокувати», - підсумовує Олександр Кочетков.

Читайте також: Україна підписала безпекову угоду зі Словенією

Читайте також: Зеленський застеріг від мирних переговорів за спиною України

Ромашова Наталя

Новини

Найпопулярніше