Три найвідоміших в реальній історії та в кінематографі пограбування поїзда

Взагалі вважається, що перше пограбування поїзда сталося в 1865 році в Британії - але воно залишилося в історії (і, в тому числі, в історії кіно) практично непомітним. А ось перше пограбування поїзда до США 6 жовтня 1866 року започаткувало цілий кіножанр.

Пограбувала потяг банда з п'яти братів Рено, до складу якої входили і їхня сестра. (Вважається, що саме вона була у банді "аналітиком", але це, швидше за все, романтичне перебільшення). Хоча Рено були першими, кому спало на думку пограбувати поїзд, виглядало все це буденно - вони поїхали в поїзді як звичайні пасажири, в ході поїздки перейшли в поштовий вагон, який супроводжував один неозброєний службовець, і викинули на ходу з поїзда два сейфи, один з яких розкрити не зуміли. Втім, видобуток все одно був великий - $10 тис за розцінками 1866 року.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Пограбування започаткувало аналогічні "акції", які так вразили уяву обивателів і митців, що перший в історії художній фільм, який виглядав як сучасний, знятий в 1903 році режисером Едвіном Портером, так і називався "Велике пограбування поїзда". У ньому вперше в історії кіно був застосований прийом, що посилює динаміку того, що відбувається, паралельний монтаж, тобто події, що відбуваються в реальності одночасно, були показані на екрані одна за одною.

"Велике пограбування поїзда", однак, було натхнене бандою не братів Рено, а легендарного Бутча Кессіді, до якої потім приєднався знову ж таки легендарний Санденс Кід. Слово "легендарний" тут не перебільшення, а констатація факту, оскільки про дружбу двох бандитів було знято кілька фільмів, у тому числі, знову ж таки, легендарний сьогодні фільм режисера Джоя Роя Хілла "Бутч Кессіді та Санденс Кід".

Зіграли друзів-бандитів Пол Ньюман та Роберт Редфорд, якого роль Санденса Кіда зробила зіркою. На згадку про це він назвав Санденс маєток, який купив у штаті Юта, а потім так називався і ініційований Редфордом знаменитий кінофестиваль незалежного кіно.

До речі, фільм відомий ще й мелодією Берта Бакарака.

Ну і, нарешті, третім у цій рейтингу можна поставити "Велике пограбування поїзда" в 1963 році у Великобританії, яке вразило уяву письменників і "кіношників" як сумою награбованого (з урахуванням інфляції в 2014 році вона оцінювалася в 46 млн фунтів стерлінгів), так і всім одіями навколо нього, начебто спеціально придуманими для кіно.

Сама вражаюча деталь - те, що ретельно сплановане пограбування було провалено згодом через дрібну деталь. Відразу після пограбування вся банда відсижувалася на фермі неподалік залізничних колій, де від нудьги грала в настільні ігри, на яких залишилися їхні відбитки пальців. А оскільки всі з них мали кримінальне минуле, після того як члени банди розбіглися по світу, їх ідентифікували за відбитками в поліцейській картотеці.

Всі наступні роки інтерес до події підігрівався не лише сумою викраденого і тим, що частина з нього так і не була знайдена, а й успішними втечами членів банди з в'язниць. До того ж, через 10 років вийшов з в'язниці організатор пограбування Брюс Рейнольдс, який навіть написав передмову до книги про нього.

Однак найбільш "медійним" учасником пограбування став Ронні Біггс, який поїхав після нього до Парижа, зробив там пластичну операцію і нові документи та перебрався до Австралії, а через кілька років до Бразилії, з якою Великобританія не мала договору про екстрадицію. У Бразилії він став сімейною людиною з дружиною і сином, проте сумував за туманним Альбіоном, куди, зрештою, повернувся у віці 71 року, хоча й знав, що під час арешту йому доведеться "досидіти" свій 30-річний тюремний термін. (Перед "посадкою" він висловив бажання посидіти в пабі та випити пінту "доброго англійського елю"). Вже у віці 79 років його звільнили із в'язниці за станом здоров'я і він ще чотири роки прожив у Лондоні вже вільною людиною.

Фото: постер до фільму "Бутч Кессіді та Санденс Кід" Вікіпедія