Транзит із нюансами: як Байден та Трамп ділять владу у перехідний період

У Сполучених Штатах, як правило, перехідний процес розпочинається одразу після оголошення результатів виборів Управління спільних служб США до 9 листопада повідомляє «очевидного» переможця про виділення коштів, офісу та інших ресурсів для передачі влади У попередньому виборчому циклі цей процес затягнувся через відмови Дональда Трампа визнати поразку. Цього ж року адміністрація пана Байдена одразу заявила про готовність передати владні важелі мирним шляхом. 

13 листопада Джо Байден зустрівся з Трампом у Білому домі, щоб обговорити деталі процесу переходу, а в ніч на середу, 27 листопада по Києву, чинний і колишні американські лідери скріпили своїми автографами меморандум про передачу влади. «Після завершення процесу відбору свого нового кабінету обраний президент Трамп вступає до наступної фази переходу своєї адміністрації, підписавши меморандум про взаєморозуміння з Білим домом. Це дозволяє нашим передбачуваним кандидатам у кабінет розпочати дуже важливу підготовку, включаючи розгортання оперативних груп у кожному відомстві, та завершити впорядковану передачу влади», - цитує CNN Сюзан Уайлс, яку Дональд Трамп номінував на посаду керівника апарату Білого дому.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Зазначимо, що перехідна команда Трампа раніше оголосила про рішення заощаджувати гроші платників податків і працювати за рахунок пожертвувань. У тематичній заяві підкреслюється, що всі донори будуть відкриті для громадськості. Крім цього, перехідна команда не планує приймати пожертвування з-за кордону, і не користуватиметься державним майном, технологіями та іншою федеральною власністю.

Нагадаємо, Дональд Трамп переміг на виборах президента США 5 листопада, отримавши 312 голосів виборців при необхідних 270. Його суперниця - демократка Камала Харріс - набрала 226 голосів. Колегія виборців від штатів має проголосувати за кандидатів 17 грудня року новим складом Конгресу. Офіційно підсумки голосування буде затверджено 6 січня 2025 року новим складом Конгресу. Інавгурацію Дональда Трампа заплановано на 20 січня 2025-го.

Тим часом, 78-річний Дональд Трамп вже оголосив про десятки призначень і висування кандидатур, у тому числі на 25 посад рівня уряду. Однак не всі з цих людей, мабуть, у результаті отримають високі владні посади. Низка кандидатур уже спровокувала запеклі суперечки в Конгресі. Найбурхливіші дискусії розгорталися навколо республіканця Метта Гетца, висунутого посаду генпрокурора (він же – голова Мін'юсту).

Деякі сенатори-республіканці в приватному порядку стали сумніватися в доцільності такого призначення через розслідування ймовірного зв'язку політика з неповнолітньою. Це розслідування було припинено після того, як Метт Гетц заявив про відмову від крісла в Палаті представників. Тоді республіканець ще сподівався здобути посаду генпрокурора. Але згодом він зрозумів, що на підтримку верхньої палати розраховувати не варто. Агентство AP з посиланням на республіканця Майка Брауна, що йде з Сенату, повідомляло: проти затвердження Метта Гетца виступали від чотирьох до шести його колег. Враховуючи, що демократи проголосували б проти, а республіканці в новому Сенаті мають 53 крісла зі 100, очевидно, що кандидатура була явно непрохідною. У результаті Гетц відмовився від пропозиції пораненого президента США.

Цей крок послужив чітким меседжем того, що сенатори-республіканці не збираються потурати всім хотівкам старого-нового господаря Овального кабінету. Але при цьому, зважаючи на все, на кандидатурі пана Гетьца проблеми трампівської команди навряд чи закінчаться. Справа в тому, що його перехідна адміністрація досі не підписала необхідних угод, які дозволяють Федеральному бюро розслідувань (ФБР) розпочати перевірки кадрових рішень обраного президента.

Видання The Hill повідомляє, що радники головного республіканця пропонують забрати у ФБР обов'язок щодо проведення таких перевірок і передати цю функцію приватним детективам. Ця ініціатива викликає, м'яко кажучи, невдоволення як у демократів, так і у республіканців, які стверджують: агенти ФБР мають у своєму розпорядженні інформацію, до якої приватні детективи просто не можуть бути допущені де-юре.

У цьому сенсі вельми і дуже туманними видаються кадрові горизонти екс-конгресвумен Тулсі Габбард, висунутої на посаду директора Нацрозвідки. Сенатор від Демпартії Теммі Дакворт заявила недавно в ефірі CNN, що пані Габбард ризикує не пройти перевірку через свої суперечливі контакти (наприклад, з президентом Сирії Башаром Асадом) та звинуваченнями в симпатіях до путінської Росії.

Також спірними для сенаторів є кандидатури Роберта Кеннеді-молодшого і Піта Хегсета. Першого Трамп хоче бачити міністром охорони здоров'я та соціальних служб, другого – головою Пентагону. Роберт Кеннеді викликає сумніви через заяви проти вакцинації, а Піт Хегсет – через те, що став фігурантом сексуального скандалу. Не все гладко і з новою кандидатурою на посаду генпрокурора. Пем Бонді, колишнього генерального прокурора Флориди, було обрано Дональдом Трампом на цю посаду через кілька годин після виходу з гри згаданого вище Метта Гетца. Чиновники Міністерства юстиції на умовах анонімності заявили журналістам, що вважають пані Бонді кращим вибором. Водночас вони бачать у ній надто активну та давню прихильницю Дональда Трампа, яка неодноразово захищала його під час різних процесів. У Мін'юсті побоюються, що пані Бонді почне мстити ворогам обраного президента за колишні судові переслідування. До того ж вона має власний суперечливий послужний список, стверджує NBC. За даними телеканалу, він включає, наприклад, «використання своєї посади для сприяння просуванню та зміцненню передвиборчої брехні Трампа після його поразки в 2020 році». Також сенатори звертають увагу на те, що пані Бонді була зареєстрована лобістом різних іноземних та корпоративних клієнтів, включаючи уряд Катару.

Загалом через очевидну і завуальовану невизначеність з кадровою долею цілу низку кандидатів у перехідній адміністрації почали роздумувати над способами, що дозволяють затвердити ці кандидатури за будь-якої погоди. Так, неназване джерело видання The Hill, яке обговорювало це питання з Дональдом Трампом, вважає, що можна примусово продовжити парламентські канікули та відкласти засідання нового Конгресу, а в цей час затвердити номінації без участі законодавців. За його словами, такий варіант, передбачений статтею II Конституції США, серйозно розглядається в оточенні обраного президента Сполучених Штатів.

Якщо погортати сторінки американської політичної історії, то можна побачити, що колишні президенти Білл Клінтон і Джордж Буш-молодший часто використовували це право, зробивши 139 і 171 призначення відповідно. Тим часом, Верховний суд США підтвердив повноваження президента проводити призначення на канікулах лише за умови, що вони тривають не менше десяти днів. Але Конгрес може повністю блокувати такі призначення з допомогою формальних сесій – коротких засідань, покликаних розбити канікули на частини. Таке тлумачення надало Конгресу можливість запобігати будь-яким призначенням на канікулах, що значно обмежило можливість президента обійти процес затвердження в Сенаті, стверджують експерти. Більше того, такі президентські призначення тимчасові: їхній термін закінчується наприкінці наступної сесії Конгресу, яка триває один рік. Таким чином, як би Трамп не намагався знайти обхідні лазівки, але очевидно, що шукати комунікаційні точки дотику із законодавцями майбутньої адміністрації все-таки доведеться.

А поки представники майбутньої влади США ламають списи навколо кадрових проблем, мешканці високих владних кабінетів «підтягують хвости», у тому числі геополітичні. Так, на світанку 27 листопада Києвом New York Post повідомила про те, що Джо Байден закликав Конгрес виділити додаткові $24 мільярди для посилення військової підтримки України. Згідно з повідомленням, адміністративно-бюджетне управління Білого дому запропонувало включити цю фінансову допомогу до пакету майбутніх рішень, щоб уникнути зупинення фінансування наступною президентською адміністрацією. Частина республіканців вже висловила незгоду з цим кроком глави Білого дому, що йде. «Конгрес не повинен робити Байдену безкоштовний подарунок для подальшого саботажу мирних переговорів президента Трампа. Будь-які вимоги Байдена щодо фінансування мають бути відхилені», - написав сенатор Майк Лі зі штату Юта у соціальній мережі X.

Тим часом держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що за Байдена офіційний Київ отримає все необхідне наступного року. «Ми маємо намір зробити все, щоб Україна могла або продовжувати битися у 2025-му, або вести переговори з позиції сили», - заявив недавно пан Блінкен на брифінгу в Італії після зустрічі країн «Великої сімки».

За словами голови американської дипломатії, Білий дім має намір поставити Україні «кожний долар» зі схвалених раніше Конгресом коштів до 20 січня, коли на посаду вступить обраний президент Дональд Трамп. У Пентагоні, що не може не тішити, згодом уточнили: партії зброї нашій із вами країні планується передавати щотижня.

Важливо й те, що Трамп вже офіційно визначився із кандидатурою спецпредставника США з питань України Ним стане Кіт Келлог, генерал армії США.

Раніше Келлог був начальником апарату Ради національної безпеки Білого дому під час президентського терміну Трампа 2017-2021 років та радником з національної безпеки тодішнього віце-президента Майка Пенса.

Келлог зарекомендував себе як один із найбільш відданих Трампу людей: він захищав його Зеленський дзвінок у 2019 році, непублічно закликав Пенса відхилити затвердження голосів на президентських виборах 2020 року, а коли колишній віце-президент публічно відхрестився від Трампа – засудив його дії.

У січні 2023 року Кіт Келлог разом з делегацією американських військових відвідав звільнений Ізюм у Харківській області. Кіт Келлог пропонував Трампу план припинення війни в Україні, де пропонував заморожування ліній розмежування та змусити Київ та Москву сісти за стіл переговорів. Втім, у разі відмови Кремля від переговорів (а зараз у Путіна заявляють про те, що не готові йти на переговори), Келлог чітко говорив про необхідність кардинального збільшення допомоги Україні. Таким чином, впадати в паніку рано: все може піти за вигідним для України сценарієм. Але це не точно.

Читайте також: З початку війни понад 40 генералів було звільнено із ЗСУ

Читайте також: Терміни вступу України до ЄС назвав Зеленський