Трамп проти Моді: як загострення між США та Індією вплине на війну в Україні

Під завісу минулого тижня президент США Дональд Трамп, традиційно артистично спілкуючись із журналістами, розповів, що десь чув, мовляв, Індія вирішила відмовитися від закупівель російської нафти, що дуже похвально. Тим часом незабаром після цієї заяви старого-нового господаря Овального кабінету New York Times і Bloomberg повідомили з посиланням на неназваних індійських керівників, що все зовсім не так, як «чув» лідер Сполучених Штатів.

В результаті в понеділок, 4 серпня, Дональд Трамп, ледве, що називається, протерши очі від сну, пригрозив підняти мита на індійські товари, щоб відбити звичку Нью-Делі до дешевих енергоносіїв. При цьому, що дуже показово, як casus belli головний республіканець використовував український кейс. «Індія не лише закуповує величезні обсяги російської нафти, а й більшу частину цієї нафти продає на відкритому ринку з великим прибутком. Їм байдуже скільки людей в Україні вбиває російська військова машина. У зв'язку з цим я суттєво збільшу тариф, який Індія платить США», - написав Трамп у власній соціальній мережі. Щоправда, він не уточнив, яким саме буде новий тариф, коли він набуде чинності, та за яких обставин Індія може його уникнути.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом, заступник голови апарату Білого дому Стівен Міллер, який вважається одним із найвпливовіших радників Трампа, заявив наступне: «Він дуже чітко сказав, що для Індії неприйнятно продовжувати фінансувати цю війну, купуючи нафту в Росії». «Люди будуть шоковані, дізнавшись, що Індія фактично нарівні з Китаєм закуповує російську нафту. Це вражаючий факт!», - цитує чиновника Reuters, акцентуючи, що ця критика Міллера стала «чи не найжорсткішою» з боку Білого дому щодо одного із ключових партнерів США в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Водночас, прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, який, до речі, побував торік з візитами і в Києві, і в Москві, реагуючи на погрози Трампа, закликав співгромадян підтримувати національного виробника і купувати виключно індійські товари. «Світова економіка зараз охоплена побоюваннями та невизначеністю. Тепер єдиним критерієм наших покупок має стати походження товару: ми купуємо тільки те, що створено працею громадян Індії», - цитує Моді Bloomberg. За інформацією джерел агентства, уряд Індії поки що не давав офіційних розпоряджень тамтешнім нафтопереробним підприємствам припиняти закупівлю чорного золота із РФ.

В індійському МЗС тим часом констатували: «Індія стала мішенню для Сполучених Штатів та Євросоюзу за імпорт нафти з Росії після початку конфлікту в Україні. Фактично, Індія почала імпортувати з Росії, оскільки традиційні поставки були перенаправлені до Європи після спалаху конфлікту. Сполучені Штати тоді активно заохочували такий імпорт Індією для зміцнення стабільності на світових енергетичних ринках».

Як стверджує зовнішньополітичне відомство Індії, ті країни, які критикують Нью-Делі, самі активно торгують із Росією – «На відміну від нашого випадку, така торгівля навіть не є життєво важливою національною потребою».

Озвучивши дані про нібито масштабну торгівлю ЄС та США з Росією, у МЗС Індії резюмували: «На цьому тлі переслідування Індії невиправдане та необґрунтоване. Як і будь-яка велика економіка, Індія вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своїх національних інтересів та економічної безпеки».

Як відомо, Індія стала головним покупцем роснафти, коли головний експортний продукт путінської Росії потрапив під американські та європейські санкції за повномасштабне вторгнення в Україну. Захід чорне золото з РФ не купував, але ніби був не проти, щоб вироблені з нього нафтопродукти продовжували надходити на світовий ринок, проте прибуток отримувала би не Москва, а дружні країни на зразок Індії.

Підсумок? Власне, як і попереджали профільні аналітики, такі півкроки за відсутності тотального ембарго не змогли підірвати нафтові доходи країни-агресора та позбавити її грошей на продовження війни проти нашої з вами країни. У ситуації, вважають експерти, влада Індії деякий час зможе «грати дурника», мовляв, вони ніяк на ситуацію вплинути не можуть. Індія як країна не купує нафту. Сировину імпортують нафтові компанії, і лише з них – державна. Але ключовим потенційним об'єктом «санкцій Дональда» є нафтопереробний завод у порту Вадинар штату Гуджарат. Третій за потужністю НПЗ країни належить приватній індійській компанії Nayara Energy. Трохи менше 50% у ньому володіє держкомпанія "Роснефть". При цьому у світлі погроз Трампа завод заздалегідь запасся нафтою на місяці вперед, повідомляє Bloomberg з посиланням на нафтових трейдерів. Загалом Індія таки припаслася «подушками безпеки», прогнозуючи наїзди з боку Білого дому.

«Насправді найцікавішим буде не те, що Дональд Трамп скаже 8 серпня, коли закінчується його ультиматум Путіну з припинення війни. Найцікавішим буде те, що відбудеться наступного дня. Ми вже розуміємо, що жодної чарівної палички у кишені Дональда Трампа немає, а його вина зовсім не у відсутності цієї палички, а у створенні ілюзії її наявності. Якщо виявиться, що Китай та Індія проігнорують санкції та продовжать торгівлю з Росією, а Росія продовжить війну – швидше за все, так і буде – це означатиме, що Сполучені Штати не здатні навести лад і встановити світ там, де війна не лякає світ «глобального Півдня», - зазначає на своєму авторському Youtube-каналі відомий журналіст.

І тоді у пана Трампа, констатує він, є два шляхи: «Перший – змиритися з власною безпорадністю і намагатися захистити те, що ще не захоплене «другим світом» (який, звичайно, наступатиме, тому що переконається у західній немічності). Це смерть геополітичної Америки та Світового Заходу. І другий – не вгамовуватися і тиснути на Росію, Китай та Індію все сильніше, посилювати військову допомогу Україні, витрачати сотні мільярдів доларів на цю допомогу та переорієнтацію американської економіки на протистояння порушникам світового порядку. Так, такий підхід включатиме ризик початку Третьої світової війни ще за каденції Трампа, однак іншого виходу зберегти Америку великої не існує і ніколи не існувало. Трамп має зробити найскладніший вибір за всю недовгу історію американської державності».

У той же час політолог Вадим Денисенко, аналізуючи дипломатичні пристрасті між Вашингтоном і Нью-Делі, що спалахнули з трампівської подачі, робить наступний акцент: «Все, що зараз робить Трамп щодо Росії – це підготовка до переговорів з Китаєм. Якщо простіше, Трамп намагається послабити союзників Китаю та паралельно домагається того, щоб Пекін показав: він не готовий йти на допомогу своїм сателітам. Логіка Вашингтона була такою: вдарити тарифами по Бразилії, щоб показати, що Китай нічим не зможе допомогти своєму головному партнеру в Південній Америці, і налякати Індію, щоб та відмовилася від закупівлі російської нафти, тим самим завдавши дуже болючого удару по економіці РФ. Щодо Бразилії, то ми зрозуміємо, чи досягнув чогось Трамп протягом наступних кількох місяців. А ось щодо Індії - Делі тримає паузу. Паузу, яка грає проти нас. Індія – це не принципи. Це виключно про гроші та заробітки».

Наголосивши, що Індія зараз перебуває не лише перед нафтовою дилемою, а й перед вкрай складним геополітичним вибором, експерт підсумував: «Я все ще залишаюся при думці, що після деяких торгів Індія піде на пропозицію США. Але не виключено, що це може зайняти набагато більше часу, ніж хотів Трамп. Моді грає у гру: потягнути час, оскільки кожного дня – це десятки мільйонів доларів. Але загалом процеси, запущені Трампом, все одно призведуть до того, що Путін змушений буде сісти за стіл переговорів із Зеленським. Однак, якщо протягом найближчих днів Індія не піде на поступки Вашингтону, ми повинні розуміти, що ймовірність результативних переговорів різко падає. І тоді ми знову переходимо до сценарію, де переговорне вікно можливостей відкриється не раніше кінця 2025 року – початку 2026 року».

Читайте також: ЄС хоче покарати Китай

Читайте також: Трамп пригрозив Індії