Тінь на тин: чому податкова амністія Зеленського є фікцією

Відкриті дані про обсяги тіньової економіки в Україні, як, втім, будь-якій державі, залежать від методів розрахунків, тому часто-густо різняться. Однак яку б формулу не застосовували профільні фахівці очевидно одне: економічна «тінь» в нашій країні є більш ніж значною.

Згідно з даними Мінекономіки, безпосередньо перед введенням карантинних заходів навесні минулого року частка тіньової економіки в Україні становила 31% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Якщо ж оперувати даними за методом збитковості підприємств, то, виходить, що «тінь» досягає 38-ми відсотків.

Читайте також: Зеленський живе в мікросередовищі, придуманому сценаристами "95-го Кварталу", а не в реальному житті України, - Геннадій Москаль

Результати дослідження, проведеного Ernst & Young і Mastercard за домовленістю з НБУ і Держкомстатом свідчать, що майже чверть української економіки знаходиться в тіні. При цьому майже 20% ВВП країни (700 млрд грн.) - це тіньова готівка.

Однак незважаючи на гнітючі цифри, не можна сказати, що ситуація розвивається по низхідній. У попередні роки «тіньові» показники були ще більше. Наприклад, в 2018-2019-х в уряді офіційно називали цифру в майже 43%, тоді як експерти говорили про половину економіки, яка перебуває в «тіні».

З причини «вічної» актуальності даної проблеми практично кожна нова політична команда, яка приходить до влади заявляла про «серйозні наміри» провести детінізацію і суттєво поповнити за рахунок цього державну казну. Чинний президент в цьому плані - не виняток. Пункт про так звану податкову амністію значився в передвиборчій програмі Володимира Зеленського одним з перших, але руки Зе-команди до цього дійшли тільки зараз...

Учора парламентарії прийняли закон, який передбачає, що з 1 вересня 2021-го до аналогічної календарної дати наступного року українці можуть задекларувати свої активи і сплатити з них збір до бюджету. Зі свого боку держава обіцяє не карати їх за ухилення від сплати податків. Це декларування повинно бути добровільним і одноразовим.

Податкова амністія стосується тільки активів, які були здобуті до 1 січня 2021-го і з доходів, з яких не сплатили податки. Це може бути нерухомість, валюта і цінні папери. А ось готівку декларувати не можна - гроші треба покласти в банк.

Одноразові збори, які пропонують сплатити до бюджету, значно нижчі, ніж встановлені законом збори, наприклад, податок на доходи фізичних осіб становить 18%.

З активів, розміщених в Україні та вітчизняних банках (як у гривні, так і у валюті), пропонується сплатити 5%, а за кордоном і в іноземних банках - 9% (7% на 1 березня 2022).

За державними облігаціями пропонується сплатити 2,5% від вартості. Але це стосується тільки облігацій, «придбаних декларантом в період з 1 вересня 2021 по 31 серпня 2022 року».

Можна також вибрати варіант зі сплатою податків в розстрочку - декількома рівними частинами, але при трохи більш високій ставці.

Що ж стосується нерухомості, то тут передбачені певні ліміти по площі, за якими декларувати відповідне майно не треба - наприклад, квартира не повинна перевищувати 120 кв м, а будинок - 240 квадратів.

Можна також задекларувати і рухоме майно. Але, наприклад, якщо обсяг двигуна авто менше трьох тисяч кубічних сантиметрів, його декларувати не треба. Також не приймаються в детінізаційний «фонд» та інші активи, вартість яких не перевищує 400 тисяч гривень.

Примітно, що в добровільній декларації можна не вказувати джерела отримання доходів, за які були придбані задекларовані активи.

Задекларувати свої доходи можуть як громадяни України, які зараз живуть тут, так і ті, хто перебуває за кордоном, але був резидентом України, коли отримував неоподатковувані доходи.

Ініціатор законопроекту - а це президент Зеленський - вважає, що одноразове добровільне декларування, крім іншого, дозволить залучити в економіку кошти тих, хто працював неофіційно і, відповідно, не сплачував будь-які податки і збори. У пояснювальній записці до документа наводяться дані Державної служби статистики, згідно з якими кількість неформально зайнятого населення у віці від 15 до 70 років в 2019 році становила 3,46 млн українців, а в січні - вересні 2020-го - 3,27 мільйона осіб.

За словами глави податкового комітету ВР, «слуги» Данила Гетманцева, ключовою метою закону є надання можливості українцям легалізувати свої доходи. Аргументація така: вже в найближчому майбутньому фіскальне законодавство стане жорсткіше, і українці повинні це розуміти.

Як запевняють в правлячій парламентській монобільшості, закон покликаний також допомогти повернути виведені з України кошти і дозволити дістати гроші «з-під матраців», де за різними оцінками сьогодні зберігається понад $ 75 млрд.

Задекларовані кошти, як ми вже відзначали вище, потрібно буде внести в банк, і покласти на спеціальний рахунок. Це потрібно робити для того, щоб заплатити з них податок і з тим, щоб в подальшому «чисті» гроші не брали участь в операціях з відмивання коштів сумнівного походження. Гроші можна буде зняти з рахунку через місяць після сплати податку.

Нардепи від опозиційних фракцій, які не підтримали ініціативу нинішнього господаря Банкової, припускають, що добровільне декларування стане механізмом додаткового оподаткування середнього класу, дрібних підприємців, самозайнятих осіб та українських заробітчан, які везуть зароблені за кордоном кошти на батьківщину.

Цікавий нюанс. Після того, як період податкової амністії завершиться, вважається, що всі, хто мали право повідомити про свої активи, але не зробили цього, не мають незадекларовані активів. Якщо ж такі активи у когось насправді залишилися, то вони будуть нести відповідальність за ухилення від сплати податків відповідно до закону. Тобто, потенційні платники податків, які не захочуть реалізувати своє право на податкову амністію, тим самим роблять юридично значимі дії, які можуть вплинути на їх правовий статус. Відштовхуючись від цього, в Головному юридичному управлінні ВР, зробили висновок, що таке декларування апріорі не може вважатися добровільним.

Звертає на себе увагу також те, що до другого читання в президентському документі про нульове декларування з'явився пункт, який зобов'язує уряд протягом дев'яти місяців розробити законопроект про посилення контролю над повнотою оподаткування доходів фізосіб, що, на думку експертів, може свідчити про плани влади запровадити жорсткий контроль над доходами/витратами українців. «Чи не перетвориться після прийняття посилюють правил, добровільна амністія - в добровільно-примусову?», - задається питанням парламентарій від «Голосу» Галина Васильченко, яка під час вчорашнього голосування утрималася.

Екс-нардеп ВР Ігор Попов, аналізуючи ухвалений вчора документ, констатує: «Новий закон не створить проблем олігархам, які за допомогою армії юристів вже оформили правильно всі свої активи. Також закон не стосується чиновників, які і так заповнюють електронні декларації, і встигли внести туди мільйони готівки, біткоіни та інші цінні активи. Закон створить проблеми для трудових мігрантів, моряків, і громадян, які тяжкою працею створили маленький бізнес: вирощують в теплиці овочі, займаються будівництвом і так далі. Альтернативним шляхом повинна була бути повна амністія для такої категорії громадян, оформлення нульової декларації без сплати додаткових податків, і подальша легалізація економічної діяльності. Зараз же платити додатковий податок ніхто не захоче, але після закінчення терміну до будь-якого зможуть прийти і запитати: так твій мікроавтобус будемо арештовувати або готовий домовлятися? Мабуть, боротися з тіньовою економікою все ж треба починати з мільярдних схем, а не з залишків середнього класу».

Відзначимо, що зазвичай до податкових амністій вдаються країни, що розвиваються або держави з низькою податковою дисципліною. Іноді це відбувається і після якихось надзвичайних економічних потрясінь або криз, і тоді метою швидше є швидке поповнення бюджету.

Критики податкових амністій, серед яких і Міжнародний валютний фонд (МВФ), говорять, що дані механізми позбавляють сенсу сплати податків тими, хто все оплатив вчасно і повністю. А якщо і мають сенс, то тільки як частина ширшої податкової реформи в країні з посиленням відповідальності за несплату податків вже після амністії.

Експерти особливо акцентують, що результат податкової амністії, перш за все, залежить від рівня довіри до влади. Саме тому, як правило, ефективними є амністії, які проводить нова влада на хвилі поствиборчої популярності. І ось тут, як вважає відомий економічний журналіст Сергій Лямець, Зе-програма може дати збій: «Є давнє припущення, що добровільні податкові амністії робляться для «своїх». Є ті, хто накопичили гроші нечесним шляхом. Вони хочуть один раз заплатити «єдиний податок» - 5% з нажитого, а після цього мати можливість вкласти гроші в нові легальні бізнеси. Якщо нинішню амністію затвердили для «своїх» - все вийшло. В найближчому майбутньому з'явиться нова плеяда офіційних мультимільйонерів або навіть мільярдерів. Але якщо пропозиція була не для «своїх», а дійсно для всіх - то вже злазьте з цього коня. Вона померла, не виходячи з стійла. Справа в тому, що нинішня влада мала довіру суспільства, але швидко її втратила. Розтратила бездумно, як ніби воно буде завжди. Підсумок зрозумілий. Дивіться на рейтинги. Довіри - немає. На тлі цього - тотальне підвищення податків для всіх, хто вже платить. Схематоз в податковій і митниці процвітає. Аграрний сектор наполовину в тіні і не збирається виходити. Ага розуміють люди. Як тільки нас "обілетити" - нас будуть запрягати все крутіше і крутіше. Ні, дякую, ми як-небудь по-старому. Ось і виходить, що добровільна амністія Зеленського вже провалилася. Свої «відмиють» гроші, інші - залишаться в «тіні».

Згодом, переконаний Лямець, Україна продовжить залишатися наполовину тіньовою економікою, «і це непогано, тому що доти, поки влада не має наміру грати за правилами, не потрібно вимагати цього від співгромадян».

Нардеп від «Слуги народу» Данило Гетьманцев, який є так би мовити парламентським провідником закону про податкову амністію каже, що Зе-команда в даному питанні орієнтується на приклад Аргентини, владі якої в період 2016-2017 років вдалося вивести з тіні на світло божий $ 117 мільярдів, завдяки чому економіка істотно пожвавилася, а держскарбниця помітно «погладшала».

Але «фішка» в тому, що в Аргентині була проведена не одна амністиційна кампанія і далеко не всі вони принесли стільки грошей. Наприклад, податкове «обнулення» в 2008 і 2013 роках за президентства Крістіни Кіршнер принесло в державну скарбничку 910 мільйонів доларів.

Однак як хрестоматійний приклад цілковитого провалу ідеї про амністію капіталу, можна привести сусідню Грузію. Оголошеною президентом Михайлом Саакашвілі амністією в 2005 році скористалися... вісім громадян, а бюджет отримав 35 тис. доларів доходів замість очікуваних чотирьох мільйонів.

Переважна більшість профільних експертів переконані, що справжню амністію Зе-влада впроваджувати не буде, оскільки вона означає загальне декларування, коли абсолютно всі оформлюють нульову декларацію і показують, що у них є. По суті, це нульова точка відліку, після якої доведеться доводити кожну копійку. Питання про те, чи реальний такий підхід в Україні, де великі статки сховані в «тіні» - риторичне...

Читайте також: Зеленський ветував закон про тюремний термін за брехню в деклараціях