Стамбульський знаменник: чи справді агресор здобув тактично-дипломатичну перемогу

Не будучи столицею Туреччини, Стамбул недавно перетворився на головну дипломатичну столицю світу. Саме в цьому місті, розташованому на берегах Босфору, зійшлися одразу чотири делегації – українська на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим, турецька на чолі з міністром закордонних справ Хаканом Фіданом, американська на чолі з держсекретарем Марко Рубіо та російська делегація під керівництвом путінського помічника Володимира Мединського.

Головною подією, на яку чекали ще минулого четверга, стала перша з 2022 року двостороння зустріч представників України та РФ. Дуже показово, що американський дипломатичний десант від переговорів у двосторонньому форматі відсікли: як сказало джерело CNN, проти їхньої присутності виступили росіяни.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом дводенний переговорний марафон розпочався ще 15 травня з майже тригодинної зустрічі президента Зеленського з турецьким лідером Реджепом Тайіпом Ердоганом в Анкарі, після чого перший заявив про завершення свого візиту до Туреччини та відлетів до Албанії на саміт Європейської політичної спільноти. Того ж вечора, вже у Стамбулі, глава турецького МЗС провів зустріч із Мединським та іншими представниками росделегації.

У п'ятницю комунікаційний «забіг» продовжився. Незадовго до зустрічі з путінськими гінцями голова ОП Андрій Єрмак, керівник МЗС Андрій Сибіга та міністр оборони Рустем Умеров зустрілися зі спецпредставником США Кітом Келлогом, а також із радниками з нацбезпеки Франції, Німеччини та Британії. З європейськими колегами потім окремо побачився і Марко Рубіо. Далі українське владне тріо зустрілося у тристоронньому форматі з американською делегацією та главою МЗС Туреччини. Ці переговори, як зазначив у розмові з Lenta.UA представник вітчизняного зовнішньополітичного відомства, пройшли у добродушній атмосфері «звіряння годинників та обміну конструктивними пасажами» і тривали більше години. Нарешті, не дуже, м'яко кажучи, приємним, але фінальним акордом, що відбувся в цій черзі зустрічей, стало спілкування директора з політичного планування Держдепартаменту США Майкла Ентона з головою росделегації Мединським.

Після цього почалося те, заради чого всі власне і злетіли до Стамбула – пряма зустріч української та російської делегацій. Це рандеву почалося з короткого напуття Хакана Фідана. За його словами, зараз сторони мають два шляхи. «Один із шляхів лежить до миру. Другий – призведе до ще більших руйнувань. Сторони самі визначать, який шлях їм вибрати», - філософськи зазначив турецький міністр. При цьому спочатку низка впливових західних медіа повідомляла, що зігравши роль безправної англійської дипломатичної королеви, турецький міністр залишить залу переговорів. Однак у результаті пан Фідан залишився, причому до нього приєднався ще й голова турецької розвідки Ібрагім Калин. І це, як зазначив вищезгаданий співрозмовник з українського МЗС, відіграло важливу кулуарну роль: «Оскільки представники Туреччини на власні очі могли побачити вульгарне нахабство росіян, вони точно передали інформацію з перших рук Ердогану, який неодмінно продублює її Трампу, який поки що перебуває в ілюзіях стосовно РФ».

Менш як за дві години переговори завершилися. Мабуть, їхнім єдиним значним підсумком стала домовленість про обмін військовополоненими за формулою «1000 на 1000». В іншому прийти до компромісів не вдалося. Вимоги Росії на переговорах нереалістичні і «виходять за межі того, що обговорювалося раніше», заявив Reuters гарячими слідами українське дипломатичне джерело. Пізніше оглядач видання The Economist Олівер Керрол із посиланням на інформацію з «достовірних джерел» у соцмережі Х повідомив, що голова російської делегації у Стамбулі Володимир Мединський заявив на переговорах, що РФ готова до «нескінченної війни проти України» та відкрито погрожував захопити Сумську та Харківську області. Крім того, за його словами, російська делегація на переговорах вимагала виведення ЗСУ з чотирьох включених до росконституції українських регіонів і «категорично» відхилила пропозицію про 30-денне перемир'я.

Як би там не було, Рустем Умеров та інші учасники нашої делегації не стали публічно розповідати про деталі зустрічі, наголосивши на тому, що ключовий підсумок - майбутній обмін полоненими за схемою «тисяча на тисячу».

Мединський підтвердив підготовку масштабного обміну полоненими, а також повідомив, що «Росія прийняла до відома запит Києва на прямі переговори Путіна та Зеленського». Крім того, глава росделегації заявив, що незабаром обидві сторони представлять своє бачення можливого майбутнього припинення вогню в деталях, після чого переговори будуть продовжені.

Провідні світові ЗМІ активно обговорюють результати стамбульської зустрічі. The New York Times називає переговори в Стамбулі тактичною перемогою Кремля. «Із самого початку було зрозуміло, що на стамбульських переговорах навряд чи вдасться досягти серйозних результатів. Але сама зустріч стала тактичною перемогою Путіна – йому вдалося розпочати переговори, не погоджуючись на 30-денне припинення вогню, чого хотіла Україна та її західні союзники. При цьому російський лідер, як і раніше, прагне домогтися капітуляції України як на полі бою, так і на переговорах», - резюмує видання.

«Контекст переговорів, їх стислість і скупий результат дали скептикам більше підстав сумніватися в тому, що Москва справді хоче миру. Дипломатія пройшла довгий шлях у Стамбулі, щоби повернутися на старт», - констатує Reuters. «Періодично Білий дім дає зрозуміти, що терпіння Трампа обмежене, американський лідер навіть підтримує ідею посилення санкцій проти Москви, але поки що це не вилилося у тверді рішення, які хоче бачити Україна та Європа», - підсумовує агентство. Переговори у Стамбулі французька Le Monde називає тактикою ухилення Путіна. Аналітики газети вважають, що кремлівський диктатор «висунув цю ідею як відволікаючий маневр після пропозиції про 30-денне припинення вогню». Британська The Gurdian називає зустріч символічною перемогою Путіна. «Ймовірно, результат переговорів сприйматиметься у світі як поразка Володимира Зеленського. Водночас тупикова ситуація може відкрити шлях до саміту Росії та США», - підсумувало видання.

Дуже скептичні у своїх оцінках і вітчизняні експерти. «Висновки стамбульського видовища дуже невтішні. Все поки що йде за сценарієм росіян. Кремль, не поступаючись нічим, фактично змушує Україну дотримуватися свого плану. Перед очима обуреної Європи та байдужого Трампа. Все здається так, що «відновилися» саме стамбульські переговори, а не почалися якісь інші. Причому без жодного припинення вогню. Ультиматум "коаліції рішучих" проігнорований як Путіним, так і Трампом. Більше того, письмове узгодження з іншою стороною умов, які дозволять досягти перемир'я як одне із проміжних «здобутків» стамбульських переговорів, дозволяє росіянам тягнути час, щоб уникнути підтримки Трампом європейського ультиматуму щодо загальних санкцій. Це – гра в одні ворота», - зазначає аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

У свою чергу інвестиційний банкір та блогер Сергій Фурса оцінює ситуацію під наступним кутом: «Путін послав на переговори придворного клоуна та історика, щоб він сказав коронну фразу свого життя: «Ми готові воювати вічно. А ви?». І він відіграв свою роль. Його почули. Принаймні Трамп почув, оскільки знову нагадав про відсутність козирів у Зеленського, бо «напевно, Україна не може воювати вічно». Але розповів Мединський набагато більше, ніж хотілося б Путіну. Придворний росісторик підсвітив головну мотивацію війни. Першопричини війни, як любить говорити Путін. І це, звісно, не про вступ України до НАТО. Це про те, що Путін бачить себе поруч із Петром I у підручнику з історії. Путін бачить себе наступником Петра I. Він робить те, що робив Петро I. Він порівнює себе виключно з Петром I. Вони там роками сиділи в бункері і говорили про це. І ось промовились. Путін хоче мати сторінку в підручнику історії поряд із першим імператором Росії. Не розуміючи іронії, що Петро був першим, а Путін буде останнім. Він захотів відновити мертву імперію та прискорить її загибель. Хоч би як його рятував Трамп».

Акцентувавши на тому, що, як і взимку 2022 року, Путіним рухає ірраціональне бажання бути імператором, експерт підсумував: «Він не змінився і не працював над помилками. Він іде проти маховика історії, ігнорує економіку, нехтує здоровим глуздом і ставить на кон усе. Він має програти. Чи програє він? Чи пощастить йому з Трампом? Чи буде Захід помилятися? Чи здасться Україна? Подивимося, тому що ми залишаємось у сюрреалістичній пастці в голові Трампа, що спотворює реальність. Взагалі зараз таке відчуття, що ти перебуваєш у третьому сезоні «Твін Пікс». Але подітися від необхідності мати справу із сучасним Нероном на чолі США ми не можемо».

Читайте також: Путін хоче захопити чотири області України

Читайте також: Путін розповів, заради кого він розв’язав війну в Україні