Війна і мирМіжнародна політика

Спекуляційні «танці» із бубном: як інші держави грають на темі війни України з РФ

23:30 28 лип 2025.  2146Читайте на: УКРРУС

Повномасштабна російсько-українська війна минулого вікенду відчутно підняла градус дискусійних геополітичних пристрастей, які так чи інакше стосуються офіційних Києва та Москви. І якщо влада сусідньої Угорщини вкотре прогнувшись перед РФ, заявила, що у нашої з вами країни немає майбутнього в Євросоюзі, то в Сербії несподівано виявили готовність до антиросійських заходів задля вступу до ЄС. Детальніше про це читайте у матеріалі Lenta.UA.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан минулими вихідними вкотре висловився проти вступу України до Євросоюзу, заявивши, що це принесе війну до ЄС.

Угорський прем'єр заявив, що ймовірність світової війни постійно зростає, і його країна має готуватися до того, щоб залишитися осторонь конфлікту. Він сказав, що на початку попередньої світової війни передували такі ознаки як «посилення суперництва між великими державами, збільшення кількості збройних конфліктів або посилення гонки озброєнь».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

«Угорщина потребує тиші, спокою та стратегічного спокою. Україна не повинна бути прийнята до Європейського Союзу – що також принесе війну – навіть якщо весь Брюссель перевернеться догори дном. Межі дипломатичного та силового впливу Угорщини очевидні. Тому ми маємо зосередитися насамперед на регіональному світі. Ми повинні створювати мирні альянси з усіма, з ким можемо», - наголосив 62-річний глава угорського уряду, додавши, що Україна має бути на секунду буферною державою. Чия б, як то кажуть, корова, а в даному випадку бик, мукав.

Але йдемо далі. На початку липня той самий Орбан заявив, що більшість країн ЄС проголосували б проти вступу України до євроклубу, якби з цього приводу проводили «загальнонаціональні референдуми», як це було нещодавно у його країні. Те, що орбанівський плебісцит – це не більше, ніж бутафорія, визнали всі адекватні гравці ЄС. Це по-перше. По-друге, офіційний Будапешт у самому ЄС вважається п'ятим колесом, яке, на жаль, євробюрократична процедура де-юре не дозволяє викинути з табору цивілізованих держав.

Коментувати по суті нову порцію словоблудства троянського євроконя в особі Орбана безглуздо, оскільки «пацієнт» невиліковний, проте в контексті повномасштабної війни, що триває четвертий рік, з ще одним неадекватним сусідом, треба 24/7 пам'ятати, що спільний кордон з Угорщиною становить 136,7 км.

До речі, саме через Угорщину пролягає найкоротша сухопутна дорога з України до Сербії, яка недавно опинилася в епіцентрі геополітичного скандалу. Зокрема сербський міністр у справах євроінтеграції Неманія Старович заявив про готовність офіційного Белграда ввести санкції проти країни-агресора РФ. Високопосадовець запевнив, що Сербія готова повністю приєднатися до санкцій проти Москви, «коли ясно проглядатиметься сербське членство в Євросоюзі», тобто за кілька місяців до вступу. Зараз же, за його словами, Белград не бере участі в антиросійських санкціях, оскільки «на РФ це б ніяк не вплинуло, натомість сильно вдарило б по економіці Сербії, яка, не будучи членом ЄС, не користується його захисною мережею».

Нагадаємо, останні три роки переговорний процес Белграда з Брюсселем перебуває в напівзамороженому стані, а головними кандидатами на вступ до Євросоюзу відкрито називають Чорногорію та Албанію.

Тим часом заява сербського міністра миттєво викликала вулкан політико-дипломатичних пристрастей. Багато хто розцінив його чи не як сигнал Белграда ЄС: мовляв, якщо хочете, щоб ми ввели санкції проти Росії, скоріше приймайте нас у свій комфортний євробудинок.

На заяву Старовича вкрай оперативно відреагували на болотах. Так, заступник голови комітету РосДерждуми з міжнародних справ Олексій Чепа назвав таку позицію «цинічним та нахабним торгом» з Євросоюзом. Незабаром прем'єр Сербії Джуро Мацут запевнив, мовляв, за його уряду Сербія не «запровадить санкції проти РФ», а в неділю, 27 липня, із цього приводу висловив свою думку і президент країни Олександр Вучич. Сербський лідер абстрактно зазначив, що політика Сербії «ґрунтується на принципах, а не на тому, що нам подобається чи ні у певний момент». "Ми продовжимо нашу принципову політику незалежної, суверенної держави", - пообіцяв Вучич, який нещодавно вперше з моменту повномасштабної війни побував в Україні.

Загалом, слід зазначити, що Неманія Старович – не перший представник сербського керівництва, хто говорить про можливість запровадження Белградом антиросійських санкцій. Два роки тому за підключення до санкцій ЄС відкрито висловився міністр економіки Раді Баста. "Наша країна платить величезну ціну через невведення санкцій проти Росії, і це стає нестерпно", - говорив він.

З іншого боку, про неминучість приєднання Сербії до антиросійських санкцій неодноразово говорив і сам 55-річний Вучич. Більше того, в одному з інтерв'ю зразка 2024 року він без жодних дипломатичних витіюватостей заявив: «Сербії доведеться ввести санкції проти Росії через сильний тиск Заходу. Момент, коли Белград буде змушений зробити це, незабаром настане».

Варто відзначити і свіжу заяву міністра закордонних справ Австрії Беате Майнл-Райзінгер, яка сказала, що Відень готовий відмовитися від політики нейтралітету і стукати у двері НАТО, оскільки «зовнішня політика Росії та поточна міжнародна ситуація викликають серйозну».

За словами пані Майнл-Райзінгер, країна вкладає кошти в оборону, але цього недостатньо в умовах "крайньої невизначеності та агресії з боку Російської Федерації".

У даному контексті зазначимо, що під час свого першого з моменту повномасштабної війни візиту до Австрії, який відбувся наприкінці червня, президент Зеленський пояснив, чому Україна не може бути нейтральною державою. Зокрема, відповідаючи на запитання журналістів під час спільної прес-конференції з президентом Австрії Олександром ван дер Белленом, нинішній господар Банкової наголосив: «У 2014 році в Україні був позаблоковий статус. Дуже зрозуміло, чим це закінчилося. А закінчилося це початком Великої війни. Окупація півострова Крим та окупація частини Сходу України, частини Донецької, Луганської області. Хоча у нас був позаблоковий статус, ну й далі всі – все знають…».

Як бачимо, цілісна картина складається так, що Москва, апріорі реагуючи на розширення Північноатлантичного Альянсу, як бик на червону ганчірку, сама до цього розширення стимулює інші держави. Свіжа ще в пам'яті історія з турбо-вступом до НАТО Фінляндії, а тепер і Австрія дозріла. Далі буде?

Читайте також: Трамп пригрозив РФ вторинними санкціями

Читайте також: Трамп більше не хоче розмовляти з Путіним

Ромашова Наталя

Найпопулярніше