«Слуги» відслужили: навіщо Зеленський хоче перейменувати свою партію

Фіксована соціологами тенденція зниження рейтингів, представлених сьогодні у Верховній Раді політичних сил, на переконання експертів, неминуче призведе до пожвавлення їхньої партійної активності у 2022-му. Тим більше, що багато политгравців уже давно намагаються і, напевно, ще більше посилять свою активність у плані розгойдування ситуації з метою позапланового парламентського «перезавантаження».

Тимчасовий зазор, слід зазначити, досить обмежений — 2023-го ймовірність перевиборів до єдиного законодавчого органу країни теж висока. Але є питання: згідно з Конституцією, ВР не може достроково обиратись за рік до закінчення своїх повноважень.

Читайте також: Третій — не зайвий: про що Байден говорив із Зеленським та Путіним

З урахуванням заплутаності ситуації, у партштабах провідних політсил на повну силу кипить робота з підготовки і до ймовірних перевиборів, і до планового виборчого забігу. Правляча «Слуга народу» – не виняток.

За підсумками парламентських виборів-2019 «слуги», більшою мірою за рахунок популярності новообраного президента Зеленського, здобули беззаперечну перемогу і, зумівши уникнути виснажливих «коаліціад», сформували у будівлі під скляним куполом на Грушевського виключно на основі своєї іменної фракції «Слуга народу» більшість, без залучення туди де-юре представників інших парламентських сил.

Тим часом, на сьогодні, про що свідчать результати численних, причому часто принципово важливих для Банкової голосувань, без допомоги лояльних депутатських груп «За майбутнє» та «Довіра», а також ситуативної підтримки окремих представників опозиції та позафракційних нардепів «зелені» навряд чи змогли б проводити результативну законодавчу політику. За фактичної наявності у фракційному таборі СН 242-х «багнетів», необхідного мінімуму для ухвалення законодавчих рішень у 226 голосів у пропрезидентській фракції часто не перебуває.

«Розброд і хитання» всередині фракції, та й політсили загалом, а також повзуче падіння рейтингових позицій партії змусило замислитися з прицілом на майбутнє Банкову, нинішній господар якої недвозначно натякає, що намагатиметься поборотися за президентську посаду після закінчення нинішньої каденції.

У політичних колах зараз активно обговорюють кейс про те, що в офісі президента ламають списи, підшукуючи нову назву для СН, вважаючи, що зміна іменної вивіски може покращити рейтингові показники «слуг».

Зазначимо, що «Слуга народу» була створена не з чистого аркуша, а на базі зареєстрованої Мін'юстом у 2016 році «Партії рішучих змін», головою якої був Євген Юрдига – випускник київського політеху та екс-голова студентської ради студмістечка цього вишу. Грубо кажучи, Зеленський вирішив уникати довгих процедурних маршрутів і купив оформлену де-юре партійну вивіску, перейменувавши її в СН.

Варто зазначити, що на стадії політичного народження/становлення головою «Слуги народу» був екс-виконавчий директор 95-го Кварталу та чинний голова СБУ Іван Баканов. Протягом перших трьох кварталів 2018 року «Слуга народу» безоплатно користувалася 4 квадратними метрами (!) в офісі адвокатського бюро «Качура Лойєрс» на вулиці Січових Стрільців у столиці. Ця фірма, до речі, займалася і всіма юридичними моментами, пов'язаними з перереєстрацією партії та її організацій. До цього компанія тривалий час співпрацювала із «кварталівцями». Засновник бюро, нинішній нардеп від СП Олександр Качура став першим офіційним донором партії, перевівши на її рахунок у серпні 2018 року 4600 гривень. А у квітні 2019-го, якраз під час президентської кампанії, його щедрість різко зросла – він дав ще 1,2 мільйона.

У січні 2019-го партія «Слуга народу» залишалася віртуальною – жодної діяльності за адресою, де вона орендувала приміщення, не велося. Більше того, станом на квітень цього ж року ця політсила не мала ні членів, ні осередків, нічого.
27 травня 2019 року головою політичної партії «Слуга народу» стає Дмитро Разумков, ну і тоді, у світлі очевидної перемоги у президентсько-виборчому марафоні Володимира Зеленського та неминучих позапланових парламентських виборів, партійне життя забило ключем.

У листопаді Разумков, якраз після обрання на посаду голови новообраної Ради склав повноваження голови СН і його місце зайняв на той момент нардеп від «слуг» Олександр Корнієнко. Його ж, після недавнього обрання на позицію першого віце-спікера на провідній партійній посаді змінила чинна представниця фракції «Слуга народу» Олена Шуляк, яка нічим поки що особливо не відзначилася.

У турборежимі, невластивому вітчизняним політсилам, «слуги» змінювали не лише партійних ватажків, а й ідеологічні орієнтири.

До осені 2019 року заявленою ідеологією партії було лібертаріанство, а вже ближче до зими на той момент керівник партії Олександр Корнієнко заявив, що він та його соратники по партцеху сповідують «щось середнє між ліберальними та соціалістичними поглядами».

Через кілька місяців на черговому з'їзді 15 лютого 2020 року СН стала прихильником «українського радикального центризму».

Загалом змінювалися обличчя, трансформувалися програмні установки, а тепер, схоже, настав час і самего бренду.

Як кажуть у кулуарах, зараз на Банковій, 11 активно обговорюється ідея перейменування «Слуги народу» на партію, де чітко й недвозначно звучало б прізвище президента Зеленського. Пропозиція про перейменування нібито виникла виходячи з різниці в рейтингах «слуг» та чинного гаранта на користь останнього.

Слід зазначити, що глава держави справді популярніший за власну партію, що підтверджується різними соцопитуваннями. Наприклад, дослідження електоральних настроїв, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) буквально наприкінці 2021 року продемонструвало підтримку СН на рівні 17,6% серед тих, хто вже визначився з вибором. Водночас рейтинг Зеленського складе 27,6% у такому ж сегменті респондентів. Проведене у грудні минулого року соцопитування групою «Рейтинг» показало такі результати: «слуги» - 19,2%, Зе - 24,2 відсотка.

Очевидно, що рейтинги політичної партії «Слуга народу» та особистий рейтинг президента Володимира Зеленського нерозривно пов'язані, а останні два роки показали, що вони можуть впливати один на одного як у позитивний, так і негативний бік.

«Складається враження, що владна конструкція монолітна, міцна та непохитна. І можна витворяти будь-що. Але насправді все тримається на одному цвяху – президент Зеленський. Він усе стягнув під себе, всім кермує за власним бажанням, причому, якщо раніше артистичні метання спостерігалися тільки у внутрішній політиці, то тепер поширилися і на зовнішню», - зазначає політолог Олександр Кочетков, додаючи, що рейтинг СН посиплеться як картковий будиночок за серйозного «зашквара» за участю нинішнього господаря Банкової.

У ОП поки що замислюються про інше — зменшення соціологічної нерівності між гарантом і СН за допомогою ребрендингу пропрезидентської політсили.

Історія з рейтинговими зв'язковими «вузлами» між політиком та створеною чи очолюваною ним партією – не унікальна для українських реалій. Практично всі попередники Володимира Зеленського, моделюючи свою участь у виборах на другий термін, намагалися заздалегідь реформувати або навпаки, відхреститися від рейтингів своєї партії.

Винятком був хіба що Леонід Кучма, який удруге отримав свою президентську посаду завдяки іншій стратегії – спочатку відкрито пішовши у політичне протистояння з парламентом, а потім – вдався до комунікації з представниками фінансово-промислових кланів, і нарешті сформувавши образ єдиної реальної альтернативи комуністичним елітам, яких тоді уособлював Петро Симоненко.

Нова глава «Слуги народу», нардеп Олена Шуляк називає розмови про можливу зміну іменного бренду пропрезидентської партії не більше ніж чутками. Втім, нічого дивного у коментарях пані Шуляк немає. Будучи абсолютно політично не суб'єктною, вона керується виключно указками, що надходять із кабінету глави ОП.

«Яка ж у нас хороша країна та які неймовірні Карпати! У карпатських горах енергія йде вгору і ця енергія допомагає у повсякденній роботі!», - написав Андрій Єрмак у себе у Facebook під завісу скандального різдвяно-буковельського вікенду, який він провів разом із Володимиром Зеленським. Загалом у керівника президентського Офісу руки до партбудівництва поки що не дійшли...

Але навіть якщо дійдуть і чутки про ребрендінг підтвердяться, експерти переконані, що зміна партійної вивіски навряд чи зміцнить рейтингові позиції СН.

«У нас існує практика або перейменування партій, або їх вливання у ті чи інші блоки політсил. Але це потрібно робити одразу. Тобто якщо, умовно кажучи, досить тривалий час розкручується бренд «Слуга народу», а потім його перейменовують, виносячи на передове прізвище Зеленського, це вже не спрацює. Тому я не думаю, що зміна назви якимось чином вплине на рейтинги СН, яка і зараз чітко асоціюється із чинним главою держави. Так, сьогодні персональні рейтинги президента вищі, ніж у «слуг», однак не слід забувати, що рейтинг Зеленського — не на піку і, більш того, спостерігаються дедалі більш негативні тенденції. Якби динаміка президентських рейтингів була позитивною, перейменування «Слуги народу» мало б якийсь сенс, а так технологічність такого рішення буде надто очевидною, і я не думаю, що воно дасть очікуваний для влади результат. На мій погляд, було б логічніше створити нову партію імені Зеленського, зберігши при цьому «Слугу народу» як політсилу, яка не виправдала очікувань», - зазначає в коментарі Lenta.UA екс-нардеп і колишній голова Комітету виборців України Олександр Черненко. На його думку, зміна партійної вивіски пропрезидентської політсили на даному етапі зовсім не означає якісне покращення функціонування партійного організму як такого.

Тим часом, у кулуарах подейкують, що у ОП планують не лише перейменувати «Слугу народу», а й залучити до неї нових діячів з огляду на майбутні вибори до Верховної Ради. Зокрема, зараз нібито вже йде активний пошук кандидатів у потенційний виборчий список політсили, в якому нардепів-«слуг», що діють, буде не так вже й багато. «Зашкварилися», але цінних для ОП нардепів як Микола Тищенко, збережуть, проте ідея полягає в тому, щоб цих персонажів затьмарили лідери громадських думок з різних галузей. Але чи горять вони бажанням вступати до лав «зеленої» політсили — велике питання.

В одному зі своїх нещодавніх інтерв'ю глава СН Олена Шуляк, серед іншого, зазначила, що партія сьогодні налічує 6407 місцевих депутатів, 225 голів громад та 242 народні депутати в монобільшості. Солідно? Більш за. Проте «фішка» у тому, що членами партії «Слуга народу» за 2,5 роки захотіла стати лише тисяча людей.

Чи допоможе ребрендинг СН посилити рейтинги владної команди, сказати складно, але очевидно одне: і президенту, і партії не вистачає професійного кадрового ресурсу та системної роботи з формування тієї ж мережі осередків, на які спиратиметься політсила, ухвалюючи закони та делегуючи своїх представників у виконавчу влада. І тут час грає проти «слуг», як би вони не називали себе у майбутньому.

Читайте також: Зеленський призначив командувача територіальної оборони України