Слабке місце сильного гравця: що може завадити Берліну стати мирним посередником щодо України

Увечері в понеділок, 8 червня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з представниками глави Білого дому, які займаються питанням мирного врегулювання щодо України. «Під час зупинки в аеропорту Кишинева (після візиту до Лондона – ред.) розмовляв із представниками президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Дуже позитивна розмова. Вдячний за готовність працювати максимально активно вже цими тижнями, щоб дати поштовх дипломатії для завершення війни Росії проти України», - написав глава держави в соцмережах.

Констатувавши, що увага світової громадськості нині значною мірою прикута до ситуації навколо Ірану, Зе додав, мовляв, «наша спільна мета — мир в Європі — залишається на порядку денному». Резюмуючи, нинішній господар Банкової висловив вдячність віртуальним американським співрозмовникам за «слова поваги до українців та позитивну оцінку позицій України».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Як зазначалося вище, ця телефонна комунікація відбулася під час повернення президента України з Лондона, де він разом із лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини обговорював, серед іншого, мирно-переговорний трек. Особливо наголосивши на цьому факті, видання Axios повідомило, що розмову із Зеленським ініціювала американська сторона насамперед для того, «щоб остаточно не втратити лідерство в процесі врегулювання російсько-української війни, поступившись цією роллю європейцям».

Тим часом саме європейців як гарантів миру бачить переважна більшість пересічних українців. Про це свідчать оприлюднені в понеділок, 8 червня, дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Зокрема, як показало соцопитування, проведене в період з 7 травня по 3 червня, 61% наших із вами співвітчизників підтримують варіант припинення вогню за нинішньою лінією фронту, згідно з яким в Україні поблизу фронту розміщуються війська країн Європи, які у разі повторного вторгнення відбиватимуть напад. При цьому категорично відкидають цей варіант 33%.

«Наше опитування вкотре підтверджує, що українці відкриті до конструктивного діалогу з метою завершення війни і навіть готові на важкі територіальні поступки. Єдина сторона, яка зриває досягнення миру та несе повну відповідальність за продовження руйнувань та смерті (зокрема й на своїй території) – Росія», – зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Утім, як би того не хотілося українцям, говорити про високі шанси в плані практичної реалізації вищеописаного сценарію не доводиться. Щобільше, європейці не просто відправили цей сценарний кейс на переговорне узбіччя, а й не можуть ніяк визначитися, хто саме може представляти колективну Європу на мирних переговорах.

За даними Bild, на цю роль претендує 70-річний канцлер ФРН Фрідріх Мерц. «Він (глава німецького уряду – ред.) у ЄС представляє першу економіку Європи, це по-перше, а по-друге, є найбільш політично досвідченим порівняно, наприклад, з Макроном чи Стармером», - констатує видання. При цьому Bild вказує на те, що у пана Мерца накопичилося «не менше внутрішніх проблем, ніж у Дональда Трампа», а це означає, що «левову частку свого часу і сил він віддаватиме на вирішення цих, а не геополітичних проблем, якими б важливими вони не були б».

Дійсно, на даному етапі більшість німців продовжують висловлювати невдоволення роботою уряду та канцлера Фрідріха Мерца, свідчать дані опитування, проведеного нещодавно німецьким телеканалом ZDF.

Згідно з результатами дослідження, 72% респондентів вважають, що урядова коаліція у складі блоку ХДС/ХСС та соціал-демократів працює скоріше погано, і лише 24% – скоріше добре.

Роботою канцлера Мерца незадоволені 69% опитаних і лише 27% дали йому хорошу оцінку. Крім того, 63% вважають, що Християнсько-демократичний союз не підтримує канцлера повною мірою, серед них понад половина (52%) прихильників ХДС/ХСС.

Незначна більшість (52%) вважає, що уряд проіснує до наступних виборів до Бундестагу у 2029 році, а 43% очікують на його дострокову відставку.

На зовнішньополітичній арені становище офіційного Берліна зараз теж залишає бажати кращого. Днями Німеччина вперше програла голосування та не змогла заручитися місцем у Раді Безпеки ООН, поступившись першістю Португалії та Австрії. Такий результат за підсумками голосування став серйозним ударом по канцлеру ФРН Фрідріху Мерцу, зовнішня політика якого вважалася одним із його небагатьох сильних місць. Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль пояснив провал позицією Німеччини щодо російсько-української війни, звинувативши РФ в антинімецькій кампанії в ООН. Зокрема, головний німецький дипломат заявив, що Росія не хотіла бачити Німеччину як непостійного члена РБ ООН і займалася лобіюванням інших країн для запобігання такому сценарію.

Тим часом заявка Німеччини на місце непостійного члена Ради Безпеки від початку критикувалася за пізній таймінг. Австрія та Португалія, які стали суперниками країни за зарезервоване під європейців місце на 2027–2028 роки, висунули свої кандидатури у 2011 та 2013 роках, тоді як Німеччина зробила це лише у 2020-му.

Проте місце в РБ ООН швидко стало пріоритетом німецької зовнішньої політики і за канцлера Олафа Шольца, і за його наступника Фрідріха Мерца. У Берліні довгий час були впевнені у своїй перемозі, тим більше що в Генасамблеї ООН головує ексглава МЗС ФРН Анналена Бербок.

Однак згодом європейська квота в Генасамблеї ООН дісталася Португалії (134 голоси) та Австрії (131 голос). За Німеччину проголосували лише 104 присутніх. Також до РБ ООН на правах непостійних членів увійшли Зімбабве, Тринідад і Тобаго, і вперше у своїй історії місце отримала Киргизія.

У ФРН відповідальність за цей провал поклали на канцлера Мерца, який неодноразово обіцяв відновити лідируючу роль Німеччини в Європі та стати ключовим союзником США. До слова, за свою активність на цій ниві пан Мерц навіть отримав прізвисько «канцлер іноземних справ». Так от, коли його внутрішні успіхи ставали все частіше об'єктом критики, зовнішня лінія виглядала міцно-рівною.

На такому тлі, як зазначає Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ), невдача в РБ ООН стала для канцлера болісним ударом нижче пояса, оголивши слабкість його позицій на міжнародній арені. Якщо такого важковаговика, як Німеччина, підсумовує видання, можна обійти в ООН, то подібний підхід може спрацювати і в інших міжнародних питаннях, зокрема у випадку німецького посередництва щодо російсько-української війни.

Тим часом офіційний Київ нещодавно звернувся до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів до систем Patriot зі своїх запасів для посилення протиповітряної оборони проти російських ударів.

Про це пише Bloomberg із посиланням на обізнаних співрозмовників.

«Українська сторона запропонувала угоду, за якою вона отримає ракети в обмін на передачу Німеччині перехоплювачів для Patriot, які, як очікується, будуть вироблені в майбутньому, повідомили джерела, які побажали залишитися неназваними, оскільки переговори мають закритий характер. Пропозиція зроблена з огляду на дефіцит ракет для систем Patriot у світі та нездатність американської промисловості задовольнити попит у короткостроковій перспективі. У квітні Київ домігся від Берліна пакета військової допомоги на суму 4 млрд євро, який включає фінансування сотень ракет для американської системи протиповітряної оборони Patriot», - деталізує агентство.

Німецький уряд, резюмує Bloomberg, розглядає запит України і ще не ухвалив рішення, хоча оголошення може з'явитися незадовго до або під час саміту НАТО у липні, зазначило одне з джерел.

Читайте також: Німеччина виділить 300 мільйонів на боєприпаси для України

Читайте також: Зеленський отримав потрібний результат від листа до Путіна