Румуни та поляки на низькому старті: що означатимуть для України вибори у сусідів

Лідером першого туру минулої неділі, 24 листопада, президентських виборів у сусідній Румунії несподівано виявився той, кого ще кілька тижнів тому вважали абсолютним аутсайдером, - вкрай правий політик Келін Джорджеску, який балотується як незалежний кандидат. Румунські медіа в унісон називають цього політичного персонажа проросійським діячем, тому очевидно, що можлива перемога пана Джорджеску у другому турі, запланованому на 8 грудня, навряд чи потішить Україну, та й, в принципі, Європу загалом.

Невеликий штрих до портрета. Отже, 62-річний Келін Джорджеску довгі роки був університетським професором і присвятив близько десяти років роботі в різних структурах ООН, займаючись питаннями «стабільного розвитку». До 2022 року він був членом вкрай правого «Альянсу за союз румунів» (AUR) і навіть розглядався як кандидат у прем'єри від цієї політсили. Тобто, як бачимо, назвати Джорджеску політичним дебютантом не можна, проте при цьому він не був дуже відомим широкій аудиторії, тим паче за межами країни. Більше того, ще в жовтні ім'я Келіна Джорджеску навіть не значилося в опитуваннях кандидатського шорт-листа – агентство Inscop, наприклад, включало його тоді до графи «інші» з менш ніж 0,4% підтримки. У листопаді він посідав у деяких рейтингах шосте місце із 5,4% підтримки.

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Тим часом, за підсумками підрахунку переважної більшості бюлетенів, поданих у першому турі президентських виборів у Румунії 24 листопада, Келін Джорджеску виявився першим. Він набрав 22,94% голосів, тоді як прихильниці антиросійської політики лідерові «Союзу за порятунок Румунії» Олені Ласконі дісталося трохи більше 19,18% голосів. Чинний прем'єр-міністр і лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку, який до останнього вважався майже беззаперечним фаворитом перегонів, задовольнявся лише третім рядком (близько 19%). Нарешті, той, кому до сьогодні впевнено пророкували друге місце і вихід у другий тут, - лідер AUR Джордже Сіміон - фінішував четвертим з приблизно 14% голосів.

Багато в чому, як зазначає Аssociated Рress, несподіваний успіх вкрай правого Джорджеску пов'язаний не стільки з його ідеями (кампанія в основному будувалася на закликах до зниження залежності Румунії від імпорту, підтримки фермерів та збільшення внутрішнього виробництва продуктів харчування та енергії), скільки із загальною розчарованістю виборців рештою всіх претендентів на президентське крісло. «Ключові партії втратили зв'язок із рядовими румунами. Немає сильних кандидатів чи сильних лідерів... є слабкі кандидати, слабкі лідери, і партії загалом досить роз'єднані», - заявив агентству політолог із Бухареста Крістіан Андрій. Це по суті визнав і сам фіналіст першого туру президентського виборчого марафону-2025. «35-річна економічна невизначеність, нав'язана румунському народу, стала сьогодні невизначеністю і для політичних партій», - зазначив Джорджеску саме після закриття виборчих дільниць. Підсумки народного волевиявлення він назвав «дивовижним пробудженням» румунського народу. Втім, остаточно зрозуміти, наскільки румуни справді «прокинулися», можна буде зрозуміти 8 грудня – у день другого туру президентських виборів, коли Джорджеску зійдеться з чинним прем'єром.

Зазначимо, що у Румунії президент, який обирається на п'ятирічний термін, має досить широкі повноваження, насамперед у питаннях зовнішньої політики та безпеки та представляє країну за кордоном, тому очевидно, наскільки важливим для нас із вами є вибір сусідів.

В інтерв'ю трирічної давності Келін Джорджеску назвав щит протиракетної оборони НАТО в румунському місті Девеселу «ганьбою дипломатії», заявивши, що Північноатлантичний Альянс не захищатиме жодного зі своїх членів у разі нападу Росії. Він також систематично критикував військову допомогу Україні з боку США та прилюдно висловлював захоплення Угорщиною та її прем'єром Орбаном за вміння вести міжнародні переговори та відстоювати національні інтереси. Джорджеску також заявляв про те, що йому близька російська культура, і хвалив Путіна як людину, яка любить свою країну. До речі, на болотах вже відреагували румунські вибори. Зокрема, путінський спікер Пєсков, відповідаючи на запитання росжурналістів про те, чи стали результати голосування несподіванкою для Кремля і як там оцінюють перспективу Джорджеску зберегти перевагу у другому турі виборів, заявив: «Не можна сказати, що ми так близько знайомі зі світоглядом цього кандидата у тому, що стосується відносин із нашою стороною». І тут же додав, що поки що Москві зрозуміло тільки те, що «чинне керівництво Румунії не є дружньою нам державою».

«Як сказав один із моїх румунських колег, «чорний лебідь прилетів на замерзле озеро і показав балет». Чорним лебедем румунських президентських виборів став Джорджеску – незалежний кандидат, який несподівано увірвався до групи лідерів. Він відверто позиціонує себе як крайній правий – коричневий, прославляє період, коли Румунія була союзницею нацистів за часів диктатора Антонеску, якого вважає «мучеником», під час кампанії спирався здебільшого на ТікТок як платформу для просування своїх ідей, критикував НАТО, ЄС та розміщення у Румунії американських баз. Також він вважає війну Росії проти України наслідком змови американських компаній – виробників зброї. Складається враження, що більшість голосів, які він отримав – це голоси протестного електорату, якому не сподобалася діяльність великої коаліції мейнстрімних партій соціал-демократів (кандидат на президентських виборах – чинний прем'єр Марчел Чолаку) та націонал-лібералів (кандидат – екс-прем'єр Ніколає Чуке). І ось увесь цей протестний електорат побачив у бюлетені слово «незалежний» та проголосував за нього», - зазначає директор програми регіональних ініціатив сусідства центру «Українська призма» Сергій Герасимчук.

При цьому «зради», наголошує аналітик, поки що немає, оскільки «достовірність перемоги Келіна Джорджеску у другому турі мізерна». «Румунський дипстейт на повну потужність включить усі свої механізми, щоб цього не допустити. Всі свідомі румуни, а їх - я вірю - більшість, голосуватимуть у другому турі за будь-кого, тільки щоб не за Джорджеску. "Зрадою" стало б проходження у другий тур Джорджеску і, скажімо, Сіміона - лідера AUR. Ось тоді це було б не просто румунською, а взагалі регіональною катастрофою. Проте загалом результати першого туру – це не просто тривожний сигнал – це сполох. Поки мейнстрімні політичні сили інтригують і ставлять один одному елегантні підніжки - «темні попутники» виборця одержують гору над здоровим глуздом і ведуть своїх лідерів до перемог. Якщо Європа має велику війну, то наближається Європа до неї вкрай ослабленою», - підсумовує експерт.

Ну, а поки що румуни видихають після першого виборчого раунду, у сусідній Польщі, де у травні 2025 року пройдуть президентські вибори, кампанія стрімко набирає обертів. Минулого вікенду правляча «Громадянська коаліція» підбила підсумки праймеріз, висунувши своїм кандидатом популярного мера Варшави Рафала Тшасковського. У разі перемоги цього політика його однопартієць, чинний прем'єр Дональд Туск здобуде президента-союзника, який не заважатиме ініціативам уряду, як це часом робить нинішній глава держави Анджей Дуда. З кандидатом визначились і в опозиційному таборі – у партії «Право та справедливість», чиї позиції посилилися на фоні перемоги у США Дональда Трампа. На вибори іде директор Інституту національної пам'яті Польщі (IPN) Кароль Навроцький. Втім, про все, точніше, про всіх по порядку.

52-річний мер Варшави Рафал Тшасковський довгий час вважався найочевиднішим кандидатом у президенти від правлячого об'єднання «Громадянська коаліція». Але нещодавно міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вирішив кинути своєму однопартійцю виклик, стверджуючи, що багатий досвід у питаннях безпеки та оборони робить його найкращим вибором під час російсько-української війни з одного боку і на тлі політичних змін у США - з іншого. Пан Тшасковський, у свою чергу, наголосив на економічних проблемах. «Цьогорічна кампанія буде присвячена якості життя, польській економіці, польським підприємцям та польському сільському господарству. Це найважливіші питання», - заявляв варшавський градоначальник. І, судячи з підсумків п'ятничних праймеріз, така стратегія себе виправдала. В активі пана Тшасковського виявилося близько 75% голосів учасників праймеріз. У результаті прем'єр Дональд Туск урочисто оголосив мера Варшави кандидатом Громадянської коаліції на виборах у травні наступного року (їх точну дату поки що не анонсували).

Рафал Тшасковський 2020-го, нагадаємо, балотувався в президенти від «Громадянської коаліції», але програв ставленику «Права і справедливості» (ПіС) Анджею Дуді. З листопада 2018 року політик обіймає посаду мера Варшави. За час роботи градоначальником він прославився, зокрема, ліберальним настроєм щодо ЛГБТ-спільноти та виявив себе активним борцем за права жінок. Нещодавно він пообіцяв, що на посаді президента «боротиметься до упаду» за скасування поточної практично повної заборони на аборти, введеної під час правління ПіС. Наголошуючи на економічних та інших внутрішніх питаннях, Рафал Тшасковський у своїй програмі приділив зовсім мало уваги міжнародному порядку. Тим не менш, очевидним є його прагнення продовжувати нинішній зовнішньополітичний курс Польщі, у тому числі в частині підтримки нашої з вами країни. Нещодавно він активно закликав найвище керівництво Польщі переконати майбутню адміністрацію Трампа в тому, що відданість подальшій допомозі Києву «вкрай необхідна для стабільності на континенті».

Свого кандидата у президенти вже обрали й у ПіС. В опозиції не стали проводити праймеріз, залишивши право вибору за своїм давнім лідером Ярославом Качинським. Вибір впав на директора Інституту національної пам'яті Польщі (IPN) Кароля Навроцького – 41-річного польського історика, відомого своєю антиросійською позицією (росМВС оголосило його у розшук у справі про знищення та пошкодження пам'яток радянським воїнам).

Дуже примітно, що за останні тижні польська опозиція помітно покращила свої рейтингові показники. Так, згідно з проведеним United Survey опитуванням, підтримка ПіС з кінця жовтня до середини листопада збільшилася на 2,8%, до 31,7%. Для порівняння: рейтинг "Громадянської коаліції" за аналогічний період зріс на 0,4% до 34%. Польські аналітики пов'язують цю тенденцію з фактором Трампа, на тлі перемоги якого рейтинги консервативних та правих сил в інших країнах також стали «товстіти».

Крім вищезгаданих Тшасковського та Навроцького, про намір поборотися за ключі від президентського кабінету як незалежний кандидат оголосив також спікер польського сейму Шимон Головня. Засновник правоцентристської партії «Польща 2050» – один із партнерів Дональда Туска щодо коаліції – вже пробував себе на виборах глави держави у 2020-му, посівши тоді третє місце. Якщо спиратися на соціологію, можна припустити, що подібний результат він продемонструє і в марафоні-2025: за прогнозами польського Centre for Public Opinion Research, пан Головня отримає близько 10% голосів виборців. Ще двох кандидатів, згідно з цим самим дослідженням, а саме - представника коаліції націоналістів та євроскептиків «Конфедерація» Славомира Ментцена та депутата Марека Якуб'яка (фракція «Вільні республіканці») – можна сміливо зарахувати до гравців-аутсайдерів, оскільки їхні показники не залишають навіть приблизних шансів на перемогу. А в Польщі, на відміну від Румунії, навряд чи можливі поствиборчі «чорні лебеді».

Читайте також: НАТО хоче змінити траєкторію війни РФ проти України

Читайте також: Великобританія таємно поставила Україні ракети Storm Shadow