Рубіо не рубав: що показав візит держсека США на НАТО-зустріч

Незабаром після повернення до Білого дому Дональда Трампа європейські союзники США по Альянсу почали сумніватися у прихильності Вашингтона до цього об'єднання. Останнім часом обговорювалися навіть такі радикальні сценарії, як можливе виведення 100 тисяч американських військових із країн Євросоюзу і взагалі – вихід Сполучених Штатів із НАТО. Свій внесок у і без того, м'яко кажучи, далеко не безхмарну атмосферу зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО 3 квітня внесли і заяви Трампа про можливість анексії Гренландії, яка має автономний статус у складі члена Альянсу Данії, а також запровадження тарифів на експорт до США для більшості країн-членів.

Власне, весь цей пишний «букет» розбіжностей та побоювань став благодатним підґрунтям для занепокоєння перспективами саміту НАТО в червні, підготовкою до якого і стала нинішня зустріч міністрів. Збити розпал емоційних пристрастей спробував генсек Альянсу Марк Рютте, який запевнив союзників у тому, що зараз «немає жодних планів раптового скорочення американського військового контингенту в Європі».

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

У свою чергу, держсекретар США Марко Рубіо у своєму вступному слові кейс ймовірного виведення американського контингенту з Європи не коментував, однак зазначив, що Сполучені Штати й надалі залишаться відданими Альянсу, назвавши при цьому заяви про зворотну «порожню і необґрунтовану істерію». Щодо необґрунтованості, звичайно, можна посперечатися, оскільки прогнозувати кроки нинішньої адміністрації президента США в цілому і головного мешканця Овального кабінету, зокрема, мабуть, складніше, ніж змоделювати поведінку якогось примату з гранатою, стиснутою у верхніх кінцівках.

Але, як би там не було, Марко Рубіо, якому в кулуарах зустрічі НАТО довелося, червоніючи, пояснювати союзникам «революційну» тарифну лінію Трампа, запевнив, що США з Альянсу – ні ногою. Тим часом занепокоєння європейських союзників викликано низкою ознак того, що США втрачають інтерес до НАТО та його захисту. Серед сигналів – і публікація цього тижня видання The Washington Post про зміст закритої стратегії Пентагону, в якій йдеться про те, що США вивчають лише один варіант свого військового залучення у разі нападу ворожої держави на союзника. І цей союзник не НАТО, а Тайвань, який планують захищати у разі нападу Китаю. Документ також визнає, що це означає зростання ризику нападу Росії на Європу – і нічого не пропонує із цим робити. Тому заспокійливі заяви представників США держави-союзники не сприймають безумовний факт.

Повернімося, втім, до нинішньої зустрічі міністрів країн НАТО, в рамках якої Рубіо розповів, які пріоритети мають у Штатів як неформальний лідер цього військово-політичного блоку. Незважаючи на відданість США НАТО, іншим членам Альянсу необхідно також докласти зусиль для його зміцнення, дав зрозуміти держсек США. І, як кажуть, не відходячи від каси, заявив, що хотів би виїхати з Брюсселя з конкретним зобов'язанням країн-союзниць витрачати 5% національного ВВП на оборону. Стосується ця вимога і самих США, запевнив Рубіо.

«Ніхто не очікує, що це можна зробити через рік чи два, але процес має бути реальним», - наголосив глава американського Держдепу, обстоюючи ідею про необхідність підвищення оборонних витрат до 5%.

Для бачення загальної картини зазначимо, що поточні витрати на оборону більшості членів НАТО становлять близько 2% ВВП – такого підвищення Трамп досяг ще в перший президентський термін, у період з 2016 по 2020 рік. Але до 2024 року цього цільового показника досягли лише 23 з 32 країн. При цьому, що дуже показово, в числі аутсайдерів значаться такі великі євро-країни, як Італія та Іспанія. Натомість держави, які межують з країною-агресором в особі РФ, цей план навіть перевиконали. Наприклад, країни Балтії та сусідня Польща вже витрачають на оборону близько 3% ВВП. Очікується, що саме таку планку зафіксують країни-члени НАТО на саміті у червні, хоча раніше Марк Рютте називав реальнішою цифру 3,5% ВВП – приблизно стільки, скільки зараз витрачають на оборону Сполучені Штати (конкретно 3,4% валового внутрішнього продукту, що є найвищим показником у НАТО).

Як США далі підвищуватимуть цей показник – питання, оскільки, як зазначають експерти, своїм скандальним «тарифним» рішенням Трамп вистрілив собі в ногу, оскільки імпортні мита негативно позначаться на американських компаніях, особливо технологічних. Справа в тому, що в ланцюжки поставок більшості з них входять комплектуючі, вироблені за межами США, а в багатьох випадках поза країною здійснюється переважна більшість виробництва. До речі, на позабіржових торгах акції Apple уже впали на 7%, Amazon – на 6%, Nvidia – на 5%. Акції Tesla також знизилися на 8% через побоювання інвесторів, що мита можуть негативно вплинути на її ланцюжки поставок, а інші країни можуть запровадити власні тарифи на її електромобілі.

За даними Financial Times, Apple ввозить до США близько 50 млн. iPhone щорічно, в основному з Китаю. У лютому корпорація оголосила про плани вкласти у виробництво у США $500 млрд. Американський виробник чіпів Nvidia залежить від поставок тайванської Taiwan Semiconductor Manufacturing Company, потужності якої використовуються для виробництва багатьох напівпровідників на замовлення американської компанії. У випадку з Amazon компанія залежить від постачання товарів з Китаю та інших азіатських країн, ця продукція продається в її маркетплейсі.

Виробничі потужності багатьох американських хайтек-корпорацій перебувають у країнах Східної та Південно-Східної Азії, щодо яких запроваджено особливо високі тарифи. Наприклад, для товарів з В'єтнаму – 46%, з Таїланду – 36%, з Китаю – 34%, з Тайваню – 32%.

Мита турбують не лише технологічний сектор - акції багатьох американських рітейлерів та інших компаній знизилися через побоювання, що за нинішніх умов ціни зростатимуть, а попит знижуватиметься. Наприклад, акції найбільшої у світі мережі супермаркетів Walmart, яка представлена в тому числі у нашій з вами країні, впали на 7%, виробника спорттоварів Nike також на сім відсотків. «Ці нові мита від Трампа ризикують дестабілізувати американську економіку, підриваючи цілі щодо посилення внутрішнього виробництва та зростання», - зазначив в ефірі CNN старший виконавчий віце-президент американської Асоціації лідерів сфери рітейлу Майкл Хенсон.

Тим часом у Вашингтоні анонсували приїзд до Сполучених Штатів «найближчими днями» української делегації. Про це, зокрема, повідомив у четвер, 3 квітня, міністр фінансів США Скотт Бессент, який веде переговори про українські надра. Він наголосив, що у Сполучених Штатах вважають «цю угоду дуже важливою для американського народу, для українського народу, для мирного процесу».

Ну, а поки що українська делегація, як то кажуть, сидить на валізах, путінський спецпосланник Кирило Дмитрієв, який раніше благополучно працював на зятя президента Кучми Віктора Пінчука, зустрівся нещодавно з американськими чиновниками у Вашингтоні.

Важливо наголосити, що поїздка спецпредставника кремлівського диктатора стала першим візитом великого чиновника з РФ за океан після 24 лютого 2022 року (заради цього вояжу навіть США зняли персональні санкції з Дмитрієва, щоб видати йому візу). Якщо, звичайно, не брати до уваги міністра закордонних справ країни-агресора Лаврова, який з моменту старту путінської «спецоперації» кілька разів прилітав до Нью-Йорка до штаб-квартири ООН, що, втім, формально не вважалося за візити до США.

Дмитрієв же, перебуваючи у США, похвалив Дональда Трампа за введення імпортних мит (РФ у «чорному списку» Білого дому немає – ред.). За його словами, таким чином, Вашингтон виправляє структурні торгові дисбаланси та створює «прецедент для самостійного зростання та сталого створення робочих місць». Заговорив він і про чудові результати переговорів та швидке повернення авіасполучення між РФ і США. Однак вищезгаданий Рубіо вже спростував слова Дмитрієва. І в принципі заяви голови Держдепу свідчили про невдоволення Вашингтона.

Після зустрічі з главами МЗС країн-членів НАТО Рубіо виступив із неприємними для Кремля меседжами.

Зокрема він звинуватив російську владу в тому, що вона тягне час, порушуючи перемир'я. «За кілька тижнів ми дізнаємося, чи готова Росія закінчити війну», - зазначив він, додавши, що якщо вони (Росія) просто тягнуть час – США переглянуть свою позицію. "Трамп не братиме участі в нескінченних переговорах", - зазначив глава Держдепу США. Рубіо натякнув, що на Росію чекають санкції, якщо вона не буде готова до миру і США вже до цього готується.

«Якщо ми завтра прокинемося і побачимо, що росіяни розпочинають якусь наступальну операцію, тоді стане ясно, чи хочуть вони мир чи ні. Якщо ні, ми маємо це знати заздалегідь, щоби скоригувати нашу політику», - заявив Рубіо.

Він зазначив, що порушення перемир'я – це «нехороший знак».

«Йде війна, і зараз щось буде вибухати і в Україні, і в Росії, бо війна все ще триває. А ми хочемо, щоб вона скінчилася. Якби було справжнє припинення вогню, повне припинення вогню, нічого не вибухало б. Але, знову ж таки, росіяни на це не погодилися, у них йдуть певні умови, у них є певні умови, вони не дотримуються домовленостей. Ми говорили про часткове припинення вогню, але одна з причин, через яку ми її не просуваємо – це те, що завжди починаються розмови про те, що можна бомбити, а що не можна».

Рубіо спростував заяви Дмитрієва і про підготовку до повернення прямих авіаперельотів між РФ та США. Відповідь була проста: це неможливо через чинні санкції.

Загалом, незважаючи на комплементарні паси кремлівського гінця, результат, як то кажуть, на табло: вже після серії зустрічей Дмитрієва з представниками Білого дому телеканал NBC News повідомив, що близьке оточення президента США виступає проти нового дзвінка Трампа Путіну, «поки той не зобов'яжеться припинити вогонь у війні проти України».

Читайте також: Китай почав «мститися» США

Читайте також: Умови миру в Україні назвав генсек НАТО