Рівно півстоліття тому відбулася прем'єра другого "Хрещеного батька"

Починалося все з «Хрещеного батька» (1972), який у США зараз прийнято вважати найкращим фільмом усіх часів та народів або, як мінімум, найкращим фільмом в історії американського кіно. Але це зараз, а 1972-го року, коли фільм був уже готовий, керівництво кіностудії Paramount дивувалося, чи взагалі дивитиметься глядач стрічку, половина кадрів у якій затемнена.

Крім того, це керівництво ще під час підбору акторів виступило не тільки проти Аля Пачіно в ролі Майкла Корлеоне, але й проти Марлона Брандо в ролі його батька Віто Корлеоне. Причому якщо аргументом проти Пачино був його зріст (при цьому Коппола відмовив Роберту Де Ніро, Уоррену Бітті, Мартіну Шину та Роберту Редфорду), то з Брандо ніхто не хотів зв'язуватися через його скандальну «зоряну» поведінку. 

Підписуйтеcь на наш Telegram-канал Lenta.UA - ЄДИНІ незалежні новини про події в Україні та світі

Загалом про зйомки першого «Хрещеного батька» ходило багато легенд, починаючи від суперечливих заяв різних учасників процесу про те, що реальні боси мафії були проти фільму, до, навпаки, свідчень, що босам мафії стрічка сподобалася.

Найпростіше було з «Хрещеним батьком-2» (1974). На той час перший «Хрещений батько», який завоював лише три «Оскари» (отримати більше завадив революційний на той час мюзикл «Кабаре» Боба Фосса), вже став класикою. а Копполу визнали – рідкісний випадок – видатним режисером як у мейнстрімному кіно, так і в артхаусном ("Золота пальмова гілка" Каннського кінофестивалю за "Розмову").

Так що другий фільм трилогії був нагороджений вже шістьма призами Американської академії кіномистецтва. У тому числі – і за найкращий адаптований сценарій, хоча за великим рахунком деякі місця були в ньому прописані погано. Скажімо, для того, щоб зрозуміти, як Майкл Корлеоне дізнався про зраду свого брата, глядач мав почути тиху репліку на галасливій виставі в нічному клуб.

Якщо ж говорити про «Хрещеного батька-3» (1990), то там також не все було справедливо. Фільм був знятий у часи, коли Коппола вмів робити в кіно буквально все (як, до речі, і Аль Пачіно, який був тоді у розквіті сил та акторської майстерності) і, безперечно, є кінематографічно досконалим у трилогії.

Однак за семи номінацій на «Оскара» він не отримав жодної нагороди.

Фото: IMDb